СКІЛЬКИ   Б  МОТУЗЦІ  НЕ ВИТИСЯ…

                               Частина ІУ. Псевдолiкар сiє новi смертi

  Вчора, 10 листопада, у  кіоски знову у продажу поступив свіжий номер газети «Експрес». І знову всі  починали читати цей випуск з матеріалу С. Мартинець про нібито лікаря А. Слюсарчука.Читаючи,  львів»яни ділилися один з одним враженнями від прочитаного. Тим більше, що цю тему взялися  висвітлювати на деяких телеканалах. І тепер ми вже побачили і почули інтерв»ю із А.Слюсарчуком,  С.Мартинець, І. Починком та іншими, причетними в тій, чи іншій мірі, героями і свідками  журналістського розслідування злочинів, скоєних у надрах «лікарської мафії». 

 Ба більше, нам навіть показали фрагмент візиту нібито лікаря до екс-президента В. Ющенка. Один  просив відкрити інститут мозку в Україні, другий – клятвенно обіцяв, що неодмінно зробить. І що? І  той, і той – забрехалися. Але хто з них більший неправдомовець? Перший, чи другий? Відповідь у  кожного на це питання своя, тому не будемо зупинятися на цьому епізоді. Перейдемо відразу до свіжого номера газети. 

Як і очікувалося, у ній була викладена чергова серія злочинів анти-героя А.Слюсарчука. Важко читати опис смертей, яких можна було уникнути. Одна справа, коли б мова йшла про вигаданих літературних героїв, інша річ – конкретні живі люди. Тут говорити повинен уже закон. Тільки він може розсудити: хто винен, а хто – ні.

І все ж, чому міліція, незважаючи на серію газетних викриттів, не поспішає кинути за грати такого шкідника і нищителя нашого здоров»я? Дивно, чи не так? Давайте поміркуймо над цим феноменом разом. Перша думка: у міліції працюють – не ті люди. Так думають газетярі. Про це вони пишуть в газетах і говорять з телеекранів. Однак давайте запитаємо себе, чому у народі виник і закріпився крилатий вислів : «Папір все прийме» ? Та тому, мабуть, що в недалекому історичному минулому існував цілий клас паперової творчості, який називався «анонімка». І хоч журналістське розслідування – далеко не анонімка, але закон вимагає ретельної перевірки всіх викладених у публікації фактів.

Друга думка: в міліції бояться матеріалів, в яих фігурує злочин під назвою «лікарська помилка». Якби нібито лікар А. Слюсарчук, замість лікувати своїх пацієнтів, та скидав би їх, скажімо, у колодязь, то тут всім все було би ясно: маємо справу з убивцею і його слід негайно ізолювати пожиттєво від суспільства. Але ж було не так: він їх лікував (!) І – помилився. А помилятися можуть усі. Тим більше, що сердега брався лікувати невиліковно хворих. То як вони могли одужати? Аж ніяк, бо у таких випадках, як то кажуть, медицина – безсила. Це розуміють у міліції, тому не хочуть, щоб їм повернули з прокуратури ще одну слабо юридично обгрунтовану кримнальну справу. За таке там по голівці не гладять.

Третя думка: А.Слюсарчука не арештовують тому, що оточення сердеги чинить опір. Чому б і ні. Це люди – тверді, знаючі, зі зв»язками по всьому світу. Згадаймо телевізійні інтерв»ю з лікарями. Аж диво бере: всі в один голос заявляють – переконавшись, що ніби то лікар А. Слюсарчук нічого не тямить у нейрохірургії, в операційну його - не допускали.  І все. Вони – не винні. То що тут можна заперечити? Тепер ніхто не докаже, був цей «медик» в операційній, чи не був. Робив операції, чи не робив. А приватно практикувати може кожен лікар. Ось народні цілителі навіть не витрачаються на фальшиві дипломи: лікують мощами, скиданням воску, нашіптуваннями і т.д. То їх що, також треба – за грати? Астрологи, ворожки, ініші дурисвіти також не проти погріти руки на чужому горі. Словом, непросте це питання. Тому то лікарська мафія – незнищима, і буйним цвітом процвітала навіть ще за радянських часів.

Можна привести ще чимало аналогічних роздумів, але досить і цих, щоб з іронією читати газетні анонси до статті-розслідування, в яких повідомляється: «Журналiсти "Експресу" знову випередили мiлiцiю i роздобули новi вражаючi докази у "справi Слюсарчука" ; мiлiцiя продовжує iмiтувати розслiдування ; залишившись сам на сам з манiяком, ми вимушенi дiяти» і т.д.

А далі з газети дізнаємося ще і таке: «Ми повиннi вибачитися за мимовiльну помилку: до цього понедiлка ми щиро вважали, що єдина освiта псевдолiкаря i псевдопрофесора Слюсарчука - муляр-штукатур.

Це не так. Насправдi його єдиний документ про освiту - диплом... швачки.

Дивлячись численнi сюжети, що заполонили телеефiри, про цю персону, ми нiяк не могли зрозумiти, чому дирекцiя Козятинського ПТУ всiляко "вiдхрещується" вiд свого вихованця? Адже вчителi, майстри цього закладу дуже добре пам'ятали Слюсарчука, бо вiн навчався в цьому училищi на штукатура-облицювальника-плиточника. А тут раптом правоохоронцям приходить офiцiйна вiдповiдь: Слюсарчук А.Т. училища не закiнчував».

І далі іде розповідь, як А.Слюсарчук набув кваліфікації…помічника майстра, і чим він відплатив своїй благодійниці. Щоб не переповідати статтю, відсилаємо читачів на сайт  газети «Експрес»: http://www.expres.ua/main/2011/11/10/53698  

І хоч псевдо-лікар А.Слюсарчук ще на волі, у міністрах освіти все ще красується фігурант цієї справи Д.Табачник, покровителі дурисвіта задоволено потирають руки, що вони такі молодці, бо втерли газеті носа, перші наслідки журналістського розслування все-таки вже є - у Львові повсюдно почали перевіряти у посадовців справжність дипломів.

Ось що з цього приводу публікує ЗІК: «У Львові за цей рік виявили близько півсотні фальшивих дипломів. Але якщо у Львівській мерії про хід перевірки дипломів своїх працівників час від часу - інформують, у обласній адміністрації з цього приводу – тиша. Про це йшлося в новинах «Огляду дня» на телеканалі ZIK.

Екс-губернатор Львівщини Михайло Цимбалюк 2 вересня доручив перевірити дипломи чиновників облдержадміністрації. Тоді і серед посадовців обласного рівня почали виявляти підроблених магістрів. А іноді вони не доходили в своєму навчанні навіть до цього освітнього рівня.

 Наприклад, чоловік, який звернувся до журналістів ZIK, переконує: нинішній голова Пустомитівської райадміністрації Ігор Чопко справжнього диплома про вищу освіту не має. «Я з ним разом навчався в педінституті, і він сам вихвалявся потім, що диплом він купив. Він там на стаціонарі навчався, а потім його вигнали, чи він перевівся на заочний. І він так і не встиг довчитися», – розповів чоловік.

На офіційному сайті Пустомитівської райдержадміністрації вказано – Ігор Чопко вищу освіту здобував лише 3 роки. Навчався у Дрогобицькому педуніверситеті. Журналісти «Огляду дня» звернулися із запитом до цього вишу. Та офіційної відповіді наразі не отримали. Телефоном із Дрогобицького педагогічного університету повідомили – Ігор Чопко вступив у 1993 році, в 1995 перевівся на заочне відділення. У 1997 році Ігоря Чопка відрахували з університету, потім він поновлювався. Врешті – за два роки отримав диплом спеціаліста, спеціальність – «історія».

Сам Ігор Чопко на пояснення часу для журналістів не знайшов. «Інститут, Дрогобицький. Це було давно. Зачекайте, в мене комісія у справах дітей, ви розумієте чи ні, ну, перепрошую…», – сказав Чопко.

Тим часом в облдержадміністрації з 2 вересня перевіряють дипломи всіх посадовців.

Як повідомив керівник відділу кадрової роботи ЛОДА Ігор Гарматій: «Всі дипломи кандидатур, які подаються на голів райдержадміністрацій, проходять спецперевірку в тому числі і Пустомитівської райдержадміністрації. Перевірку здійснює Адміністрація Президента, Головдержслужба. З відповідністю, як вони пройдуть відповідну спецперевірку, проводять призначення на відповідну посаду. Тобто, якщо немає диплома, я думаю, що призначення б не відбулося».

У відділі кадрів не змогли сказати, скільки дипломів перевірили і чи всі вони справжні. Тим часом журналісти з’ясували: є неточності і в біографічній довідці заступниці голови Львівської ОДА Ольги Гузар. Вчитель української мови та літератури – пише вона про себе. Однак на запит журналістів «Огляду дня» з Дрогобицького педуніверситету відповіли – посадовець здобувала освіту російського філолога. Ольга Гузар відповідати, чому вказала про себе неточну інформацію, відмовилася.

«І що? І що з того? Ще раз повторюю: я не встидаюся ні своєї освіти, ні того навчального закладу, де я вчилася», – сказала Гузар.

Керівник відділу кадрової роботи ЛОДА Ігор Гарматій додав: «Відповідно до наших документів, які знаходяться в особовій справі, Гузар Ольга Володимирівна закінчила Дрогобицький педінститут за спеціальністю російська мова та література».

Керівник прес-служби Львівської ОДА Роксолана Шейко запевнила: на сайті, вказуючи фах заступниці львівського губернатора, просто помилилися».

Всіх цих перевірок ніколи не було б, якби не розлідування С.Мартинець. Тож чим би не завершилася історія з дурисвітом А.Слюсарчуком, скажемо їй вже тепер щиро і відверто: «Дякуємо. Так тримати і надалі»!

Прес-служба Личаківської РО ТЧХ м. Львова