СВІТЛО ХРИСТОВОГО РІЗДВА
Як ми уже повідомляли, польські харцери урочисто передали 20 грудня Вифлеємський
вогонь миру львівським пластунам на перетині двох країн , котрий ті привезли до
Львова в Архикатедральний собор Святого Юра, а потім його офіційно вручать
міському голові Львова Андрію Садовому.
«Вогонь – це світло, котре приность радість у наші
домівки. А тим більше вогонь із Вифлеєму, з нагоди Різдва, нас оновлює і
оживляє на нове життя. Усе відходить в минуле, а цей вогонь нам приносить нове
життя», – зауважив настоятель собору Cв. Юра о. Роман Кравчик. 
До слова, почесну місію розповсюдження святого вогню
щороку виконують скаути всього світу. В ці дні вони традиційно обмінялися
різдвяними подарунками, привітаннями та домовились зустрітися у наступному
році.
Як ми уже повідомляли, 10 грудня українські пластуни
взяли участь у молебні у Віденському кафедральному соборі, звідки традиційно
відбувається розповсюдження вогню. Українські пластуни передадуть вогонь
скаутам Естонії, Латвії, Литви та Болгарії.
В 2008 р. Вифлеємський вогонь миру скаути принесли у
центральнитй офіс Львівської ОО ТЧХ, звідки він був доставлений в усі РО та МО
ТЧХ області, а їх патронажні служби милосердя та волонтери - передали його в усі лікарні, фельдшерські пункти, поліклініки тощо.. Приймав цей животворящий вогонь з Вифлеєму від скаутів особисто голова Львівської ОО ТЧХ Валентин
Мойсеєнко. Про це потім був розгорнутий репортаж у журналі «Вісник Червоного
Хреста України». 
Добрих справ українських скаутів – не перелічити. Це
зрозуміло, адже незабаром, у квітні 2012 року виповнюється 100 років від часу
заснування українського скаутського руху. Враховуючи визначний внесок
скаутських організацій у національне відродження України, патріотично-виховну
діяльність на благо українського народу, Верховна Рада України своєю постановою
від 1 листопада 2011 року № 3984-VI «Про відзначення 100-річчя українського
скаутського руху» ухвалила рішення урочисто, на державному рівні, відзначити
цей ювілей.
Кабінету Міністрів України рекомендовано створити
організаційний комітет, затвердити план заходів щодо відзначення цієї дати.
Українському державному підприємству поштового
зв’язку „Укрпошта” виготовити серію поштових марок, присвячених цій даті. Державному комітету телебачення і радіомовлення
України рекомендовано організувати висвітлення в засобах масової інформації
заходів з нагоди 100-річчя українського скаутського руху.
В Україні
скаутський рух бере початок з 1909 року після створення у 1909 році у м. Бахмут
(сучасне місто Артемівськ Донецької області) Юрієм Гончарів-Гончаренко першої
бой-скаутської дружини (роти) в Російській імперії, а 1911 року – пластових
(скаутських) гуртків на Західній Україні та загонів юних розвідників у Києві,
Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові, Житомирі.
Першу пластову присягу було складено у квітні 1912
року і цього ж року скаутських рух поширився по всій території сучасної
України. Згодом оформився Організаційний пластовий комітет у 1913 році, який
об'єднав розрізнені пластові гуртки в масштабну крайову організацію, а у 1917
році було надруковано посібник «Український скаутинг».
«Дуже символічно вийшло з датою прийняття постанови
— 1 листопада. Саме від цієї дати 1911 року в 20-х роках «Пласт» прийняв
рішення про ведення літочислення українського скаутингу, кожного 1 листопада
починався новий пластовий рік», — зазначив представник Крайової «пластової»
ради Юрій Юзич.
На початках скаутського руху в ньому активно брала
участь також і така легендарна жінка, як Катерина Зарицька (на знімку), в подальшому -
голова Українського Червоного Хреста в лавах бійців ОУН-УПА в 1943-1947 рр.
Ще ученицею
записалася до 2-го пластового куреня ім. Марти Борецької, до гуртка
"Пчілки". Скаутська організація "Пласт” того часу була покликана
виховувати молоде покоління у дусі патріотизму і любові до своєї батьківщини.
"Пласт у нашій гімназії був організацією, що поруч педагогів була сильною
виховною силою, вчила дисципліні, витривалості і товариськості, довіреної
мовчанки, і виповняла любов до України, включно до самопожертви".
Слід зазначити, що на той час вона була найдієвішою
молодіжною організацією на західноукраїнських землях. Старше покоління
пластунів відзначилося у підрозділах Українських Січових Стрільців (УСС) та
Української Галицької Армії (УГА). Зв'язковою другого пластового куреня, до
якого належала і Катерина Зарицка, була Олена Степанів-Дашкевич – хорунжа УСС,
професор історії і географії гімназії СС Василіанок. Вона залишила в пам'яті
своїх вихованок прекрасні спогади і як педагог, і як людина, і як духовний
наставник.
Поза "Пластом” Катря Зарицька активно займалася
спортом. У той час її можна було бачити разом із спортивними гуртками гімназії
СС Василіанок на площі Сокола Батька, де вона виконувала різні гімнастичні
вправи і брала участь у спортивних змаганнях: кидала ядра, диски, бігала,
стрибала, намагаючись завжди бути підтягнутою і фізично розвиненою, мовби
відчуваючи, що все це їй знадобиться пізніше. І оточення, і атмосфера гімназії формували в юної
дівчини почуття національної гідності, прагнення здобути незалежність для своєї
держави, бажання і готовність віддати всю себе на службу рідному народові.
Вроджений розум, організаторський хист, життєва енергія, досконалі фізичні
дані, помножені на незламну волю, наполегливість і постійну працю, дозволили
Катрі згодом стати визнаним лідером.
Навчаючись у гімназії, вона стає членом
"Юнацтва" - підпільної молодіжної організації, що була в
підпорядкуванні ОУН і об'єднувала молодь віком від 15 до 18 років. Кадри до
"Юнацтва" вишукувалися серед учнів гімназії, бо саме вони були тим
молодим поколінням, на долю якого випав період поразки і втрати державності. В
класі була одна, зрідка дві п’ятірки. Сходини часто відбувалися на лавці у
парку. Поза сходинами дозволялося говорити "не з ким можна, а з ким треба”,
звертатися один до одного лише на «псевдо». Обговорювали нелегальну літературу,
вивчали історію України, вели дискусії на політичні теми, вчилися працювати в
умовах конспірації – передавати зашифровану інформацію, знайомилися з
військовою справою. Усе робилося для того, щоб якнайкраще підготувати молодь до
майбутньої боротьби.
Джерела: http://zik.ua/ua/news/2011/12/20/325149;
http://kampot.org.ua/upa/personalii_upa/813-katerina-zaricka.html
| 
