ПІД ОПІКОЮ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА
Ось уже десять років поспіль триває плідна співпраця
Личаківської РО ТЧХ м. Львова і МЦЗ. Нині чимало самотніх людей похилого віку з
вдячністю згадують про доглядальниць, скерованих до нас на додаткові робочі
місця Львівським міським Центром зайнятості. Адже їм важко долати побутові
щоденні труднощі, про які у молодості навіть не здогадуєшся. Прибрати
помешкання, приготувати їжу, зробити необхідні покупки, сплатити своєчасно всі
комунальні послуги, придбати ліки та безліч інших справ, які у буднях і не помічаєш – все це виконують наші доглядальниці.
На такі роботи в Червоний Хрест скеровують не
будь-кого, а тільки тих жінок, що знають не лише хатню роботу, але і наділені
від природи – добрим серцем. Бо самотність, це – тортури, які завдає тиша,
відсутність спілкування…
Любов Леонтіївна Кургузова – дитина війни, інвалід
ІІ групи, самотня. Живе майже на окраїні Львова. Багато років ми скеровуємо до
неї доглядальниць. Щотижня під час прийому вона телефонує мені: ділюся з нею новинами,
а вона згадує добрим словом всіх тих, хто надавав їй допомогу поіменно, як би
це давно не було.
Але одне діло – розмова по телефону, інша річ – живе
слово при особистому спілкуванні. Доглядальниця Тетяна Мацелюх припала їй до
душі. Вони подружилися. Тільки ось біда, угоди із МЦЗ – дуже короткострокові,
не встигне людина освоїтися, а тут уже і термін угоди закінчується. Присилають
на її місце іншу доглядальницю. Може, так і правильно, але не тут, де робота з
живими людьми, ранимими, які щукають опору, порятунок від самотності.
Не легше в житті і Христині Григорівні Василишин,
інваліду І групи по зору. У свої 66 років – вона також самітня. Потребує ще
більшої опіки і уваги. Адже такі люди надзвичайно чутливі до кожного сказаного
слова, інтонації, зробленого вчинку. І треба віддати належне Тетяні Мацелюх –
вона і тут бажана. Про неї тільки позитивні чую відгуки.
Не менш добрі відгуки і про інших доглядальниць,
таких як: Оксана Курій, Людмила Іванишин, Галина Король, Лідія Біганська,
Оксана Пахолок, Ірина Демків, Мар»яна Хахула та ін. Своєю працею і співчуттям
до підопічних вони зміцнили авторитет, і
МЦЗ, і Червоного Хреста. Бо милосердя – не виміряєш, воно – або є, або – нема. Це
- стан нашої душі.
Фото
- автора
Ірина
Апостолюк,
голова
Личаківської РО ТЧХ м. Львова. |