ВОЛОНТЕРСТВО У  ЗАКОНОДАВЧОМУ  ПОЛІ

 Два  роки тому було схвалено Закон України «Про 

 волонтерський рух», де є визначення волонтерської 

 діяльності, розкрито  її принципи і напрямки. Про все це 

 йдеться у статті члена Правління НК ТЧХ України 

 А.Будника «Волонтерство потребує системного розвитку»,

 опублікованій  у журналі «Вісник Червоного Хреста України»,

 №2, 2012 р.

.

«Закон  зобов’язує  волонтерські  організації пройти реєстрацію і залучати  їх членів шляхом укладання з ними договорів про провадження волонтерської діяльності. - пише у своїй статті А.Будник, - Організація визначає завдання волонтерів, має забезпечити їм безпечні  умови  роботи,  навчити  волонтерській  роботі,  у  разі  потреби,  відшкодовувати витрати  і застрахувати. Волонтерська  допомога  надається  фізичним особам  на  підставі  договору  між  ними  і волонтерською організацією. Якщо немає конкретного  адресату допомоги, організація самостійно регулює таку діяльність».

Завершує свою статтю А.Будник такими рекомендаціями: «Враховуючи Закон України  і рекомендації Федерації, можна порадити місцевим організаціям Товариства: оформляти угоди з волонтерами на піврічний або річний  період  часу,  при  наявності  угод  з отримувачами  допомоги  на  чітко  визначений обсяг робіт. Волонтерські рятувальні загони, волонтери за програмами боротьби  з  епідеміями,  які  навчаються роботі з хворими або з людьми із груп ризику, мають бути не тільки охоплені угодами, але  і відповідною страховкою. це, в першу чергу, стосується волонтерів, які допомагають Патронажній  службі  опікуватися підопічними на дому. Поширення знань  спрямовано на  велику  аудиторію, тому місцева організація самостійно укладає  угоди  з  волонтерами  на  певний період інформаційної роботи».

У даний час у Товаристві  готується Програма розвитку волонтерського руху, яка буде затверджена  після  обговорення  у  місцевих організаціях. Тому ми ще раз звертаємо увагу усіх червонохрестівців на цей документ, і публікуємо Закон України «Про волонтерський рух» у повному викладі:

   Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Стаття 1. Визначення термінів

   1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

 1) волонтер — фізична особа, яка добровільно провадить волонтерську діяльність самостійно або разом з волонтерською організацією; 2) волонтерська діяльність — будь-яка соціальна, суспільно корисна, неприбуткова та вмотивована діяльність волонтерів та волонтерських організацій, що провадиться шляхом виконання робіт, надання послуг отримувачам волонтерської допомоги. Не є волонтерською соціальна, суспільно корисна, неприбуткова діяльність, що має одноразовий чи випадковий характер або провадиться на підставі родинних чи дружніх стосунків; 3) волонтерська допомога — конкретні послуги, що надаються волонтерськими організаціями та волонтерами отримувачам волонтерської допомоги; 4) волонтерська організація — громадська організація, зареєстрована в установленому Законом України "Про об’єднання громадян” порядку, яка провадить будь-яку соціальну, суспільно корисну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, статутом якої передбачено провадження волонтерської діяльності; 5) волонтерський рух — громадський рух, який базується на добровільному об’єднанні волонтерів з метою провадження будь-якої соціальної, добровільної, неприбуткової та вмотивованої діяльності, що має суспільно корисний характер; 6) отримувачі волонтерської допомоги — фізичні особи, окремі соціальні групи, особи, сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, а також підприємства, установи та організації, на користь яких провадиться волонтерська діяльність.

   Стаття 2. Законодавство у сфері волонтерського руху

   1. Законодавство у сфері волонтерського руху складається з Конституції України, Законів України "Про об’єднання громадян” та "Про благодійництво та благодійні організації”, цього та інших законів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.

   Стаття 3. Принципи волонтерської діяльності

   1. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах добровільності, безкорисливості, неприбутковості, законності, гуманності, спільності інтересів і рівності прав її учасників та відповідальності.

   Стаття 4. Основні напрями волонтерської діяльності

   1. Основними напрямами волонтерської діяльності є: 1) надання відповідно до законодавства України допомоги окремим соціальним групам, особам, сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги (зокрема, надання соціальної допомоги та духовної підтримки, сестринського догляду пацієнтам відділень паліативної допомоги та геріатричних відділень і членам їх сімей); 2) участь у діяльності, пов’язаній з: охороною навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища”; охороною культурної спадщини, у порядку, встановленому Законом України "Про охорону культурної спадщини”; захистом прав сімей, дітей та молоді, у порядку, встановленому Законом України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”; захистом прав громадян, що належать до соціально вразливих верств населення; вихованням учнівської молоді та створенням умов для її творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку, а також у проведенні організаційно-масових заходів в установленому порядку в позаурочний і позанавчальний час; проведенням різноманітних громадських заходів та акцій, зокрема з метою сприяння розвитку паліативної допомоги та пошуку джерел фінансування на соціальні проекти; забезпеченням розвитку засобів масової інформації та громадських організацій.

   2. Конкретні напрями волонтерської діяльності визначаються рішенням волонтерської організації, її статутом та волонтером, що провадить волонтерську діяльність самостійно.

   Стаття 5. Отримання відомостей про волонтерські організації та потребу в провадженні волонтерської діяльності

   1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у разі звернення до них волонтерів, осіб, що виявили бажання провадити волонтерську діяльність, інформують їх про зареєстровані волонтерські організації на відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

   2. Волонтер та волонтерська організація мають право на отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування відомостей про сферу, місце і потребу в провадженні волонтерської діяльності та конкретні підприємства, установи та організації, що мають намір залучити волонтера або волонтерську організацію до виконання робіт, надання послуг отримувачам волонтерської допомоги.

   Стаття 6. Форми державної підтримки волонтерської діяльності

   1. Держава визнає соціальну значущість волонтерської діяльності, створює умови для її розвитку.

   2. Державна підтримка волонтерської діяльності здійснюється шляхом надання правової, організаційної, методичної, інформаційної допомоги волонтерам та волонтерським організаціям.

   3. Втручання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність волонтерів та волонтерських організацій, так само як і втручання волонтерів та волонтерських організацій у діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб забороняється, крім випадків, передбачених законом.

   Стаття 7. Договір про провадження волонтерської діяльності

   1. Волонтер має право провадити волонтерську діяльність самостійно. У разі згоди на співпрацю із волонтерською організацією волонтер має право укладати договір про провадження волонтерської діяльності з волонтерською організацією або з керівником підприємства, установи та організації, що мають намір залучити волонтера.

   2. У договорі про провадження волонтерської діяльності обумовлюється: предмет та обсяг волонтерської діяльності; порядок і умови провадження волонтерської діяльності; строк виконання робіт, надання послуг; права і обов’язки сторін; питання забезпечення обладнанням та іншим майном, наданим для провадження волонтерської діяльності (спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, захисним спорядженням або матеріалами, велосипедами, проїзними квитками у міському транспорті загального користування); забезпечення вакцинації, медичного огляду та інших лікувально-профілактичних заходів; питання відшкодування витрат на навчання волонтера за рахунок коштів волонтерської організації або підприємств, установ та організацій, що залучили волонтера; підстави для розірвання договору.

   3. Типова форма договору про провадження волонтерської діяльності та порядок його укладення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

   Стаття 8. Права та обов’язки отримувачів волонтерської допомоги

   1. Отримувачі волонтерської допомоги мають право: добровільно отримувати волонтерську допомогу; відмовитися від отримання волонтерської допомоги; звертатися до суду у разі порушення їх прав та свобод під час надання їм волонтерської допомоги.

   2. Отримувачі волонтерської допомоги зобов’язані шанобливо ставитися до волонтерів.

   Стаття 9. Підстави для припинення волонтерської діяльності

   1. Будь-яка волонтерська діяльність може бути припинена у разі: добровільної відмови волонтера або волонтерської організації від її провадження; порушення умов договору про провадження волонтерської діяльності або його розірвання; порушення волонтером або волонтерською організацією законодавства України; настання інших випадків, установлених договором про провадження волонтерської діяльності або законом.

   2. У разі ліквідації волонтерської організації її активи повинні бути передані іншій волонтерській організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

  Розділ ІІ ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ВОЛОНТЕРІВ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

   Стаття 10. Права волонтера

   1. Волонтер має право: провадити волонтерську діяльність самостійно або разом з волонтерською організацією; пройти підготовку (інструктаж) для провадження волонтерської діяльності; на забезпечення обладнанням та іншим майном, наданим для провадження волонтерської діяльності (спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, захисним спорядженням або матеріалами, велосипедами, проїзними квитками у міському транспорті загального користування); на забезпечення вакцинації, медичного огляду та інших лікувально-профілактичних заходів; на відшкодування витрат на навчання волонтера за рахунок коштів волонтерської організації або підприємств, установ та організацій, що залучили волонтера; підтримувати зв’язки з вітчизняними волонтерськими організаціями та волонтерськими організаціями інших країн.

   Стаття 11. Обов’язки волонтера

   1. Волонтер зобов’язаний: високоякісно, сумлінно та своєчасно виконувати обов’язки, передбачені договором про провадження волонтерської діяльності; дотримуватися прав, свобод отримувачів волонтерської допомоги, шанобливо ставитися до них, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам отримувачів волонтерської допомоги чи негативно вплинути на репутацію волонтера; забезпечувати під час провадження волонтерської діяльності безпечні умови для життя та здоров’я отримувачів волонтерської допомоги; забезпечувати захист прав та відстоювання інтересів отримувачів волонтерської допомоги; ефективно використовувати обладнання та інше майно, надане для провадження волонтерської діяльності; забезпечувати конфіденційність інформації про отримувачів волонтерської допомоги, що стала йому відома під час провадження волонтерської діяльності.

   Стаття 12. Підготовка (інструктаж) волонтера

   1. Знання і навички, необхідні для провадження волонтерської діяльності, волонтер отримує на підготовчих курсах, що проводяться волонтерськими організаціями, або під час інструктажу на підприємстві, в установі та організації, що залучили волонтера.

   2. Провадження волонтерської діяльності, що передбачає наявність відповідної освіти, можливе за наявності у волонтера документа про освіту, що підтверджує певну кваліфікацію.

   3. Підприємства, установи та організації, що залучають волонтера, можуть встановлювати інші вимоги до нього.

   Стаття 13. Права та обов’язки волонтерської організації

   1. Волонтерська організація має право: укладати та розривати договори; визначати форми та напрями волонтерської діяльності; утворювати відповідно до законодавства свої місцеві осередки; обмінюватися з відповідними організаціями іноземних держав інформацією і спеціалістами, що передбачається відповідними програмами участі у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного обміну, відповідними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; користуватися іншими правами згідно із законодавством України.

   2. Волонтерська організація зобов’язана: забезпечити виконання статутних завдань, вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську діяльність; підвищувати кваліфікацію волонтерів, які співпрацюють з волонтерською організацією.

   Стаття 14. Джерела фінансування волонтерської організації

   1. Джерелами фінансування волонтерської організації є: фінансові надходження від фізичних, юридичних осіб; доходи від банківського вкладу (депозиту) та від цінних паперів; інші джерела, передбачені законом.

   Стаття 15. Контроль за законністю і цільовим використанням коштів волонтерської організації

   1. Фінансові надходження від фізичних, юридичних осіб використовуються на здійснення конкретних напрямів волонтерської діяльності, передбачених рішенням відповідної волонтерської організації та її статутом.

   2. Волонтерські організації, які отримують кошти на провадження волонтерської діяльності, зобов’язані подавати звіт про цільове використання коштів фізичним, юридичним особам, що їх надавали, в установленому ними порядку та строки.              Стаття 16. Відшкодування витрат, пов’язаних з волонтерською діяльністю

   1. Волонтеру відшкодовуються витрати, пов’язані з волонтерською діяльністю (якщо вони були невідкладні, необхідні, підтверджені належним чином відповідно до закону та передбачені договором про провадження волонтерської діяльності), що передбачені абзацом шостим частини другої статті 7 цього Закону, якщо волонтер сам не відмовляється від відшкодування витрат, пов’язаних з волонтерською діяльністю. Зазначені витрати відшкодовуються волонтерською організацією у розмірі і на умовах, які визначаються договором про провадження волонтерської діяльності.

   Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності

   1. Шкода, завдана волонтером під час провадження волонтерської діяльності, відшкодовується ним у повному обсязі. Волонтери і волонтерські організації за порушення законодавства у сфері волонтерської діяльності несуть відповідальність відповідно до законів України.

   2. За неподання звіту про використання коштів, наданих волонтерським організаціям на підставі договору, передбаченого статтею 7 цього Закону, або їх нецільове використання, отримання цих коштів з порушенням законодавства винні особи несуть відповідальність відповідно до законів України.

   Розділ IІІ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року.

   2. Внести до Закону України "Про соціальні послуги” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 358) такі зміни: абзац сьомий статті 1 виключити; у частині другій статті 17 слова ", діяльність яких регулюється відповідним положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України” виключити.

Прес – служба Личаківської РО ТЧХ м. Львова