БЕЗ  ЦІННИКІВ

Недавно у Санкт-Петербурзі з'явилися   перші російські добродійні магазини. У інтернет-газеті «Філантроп» уже розповідалось про створення першого  і другого магазину «Спасибі» у Північній Пальмірі. Ідея продати щось з того, що принесли жертводавці, а виручені засоби надати тим, хто має потребу, прижилася і в інших регіонах. Через два роки після виникнення перших добродійних магазинів у Петербурзі, такий магазин відкрився і в Москві. Це – перший столичний добродійний магазин, магазин, в якому немає цін, повідомляє портал «Дізнайся все».

«Магазин радощів» в провулку Ветошному, 13 працює незвичайним чином: будь-які речі для продажу може здати кожен. А отримати їх – за пожертвування будь-якої величини. Тобто, ніякої фіксованої ціни у них не немає. Касового апарату в магазині не буде, а ціну речі визначатиме покупець. «У нас немає цінників, ми вирішили піти від комерційної діяльності: ТОВ або ІП викликають відразу у людей. Пожертвування у скриньку — дозволений законом збір добродійної допомоги», — коментує виконавчий директор добродійних зборів «Всі разом» Катерина Мілова.

Добродійні магазини вже працюють крім Північнічної Пальміри, у Москві, Волгограді і Кірові. Магазини «продають» одяг, взуття, аксесуари, косметику, картини, - і навіть меблі і книги. «Нам ніхто з владних структур не допомагав, ми окуповуємося, але із спонсорами було б легше», —  вважає Світлана Тіміна, що управляє першим таким магазином в Санкт-Петербурзі.

«Ми думали, що відразу буде значний прибуток (добродійність повинна була привернути людей), але виявилось, що не так все просто. Близько року пішло тільки на розробку технології самого процесу. Три місяці магазин точно буде збитковим, тому без стартового капіталу починати ніяк не можна», — пояснила Тіміна.

За 2011 рік на добродійні проекти магазину вдалося перерахувати близько 150 тисяч рублів, хоча організатори сподівалися зібрати значно більше. Проте, проект «Спасибі» вже став  спонсором декількох відомих добродійних проектів, наприклад, «Упсала-цирку», де займаються діти з неблагополучних сімей.

Для відкриття магазину необхідне приміщення в центрі міста площею не менше 100 квадратних метрів, які можна буде використовувати під торговий зал і склад. Необхідний і керівник, що відповідає за різного роду звітність, бухгалтерію і за організацію роботи в цілому. Крім того, в магазині має бути хоч би один продавець, що одержує зарплату. А також – волонтери, готові допомогти розсортувати товар і доставити вантаж. Втім, деякі благодійники розраховують виключно на волонтерську безкоштовну діяльність, але це не завжди виправдовується.

Ціни на оренду в Петербурзі і в Москві дуже сильно відрізняються. У Лондоні 80% оренди за такі магазини платить  держава – тому що вони вирішують багато соціальних проблем, які важко вирішувати інакше, наприклад, в рамках державних соціальних програм. Окрім досягнення безпосередніх цілей своєї діяльності – збору засобів для тих, що мають потребу і надання якісних товарів для малозабезпечених людей, – такі магазини стають волонтерськими клубами і центрами суспільного життя.

«Я вирішила зробити подібний магазин в Казані, —разповіла кореспондентові газети «Праця»  організатор магазину „Благо" Роза Бакірова. — Нам адміністрація міста дала грант в 30 тисяч рублів, але цих грошей не вистачає, і ми хочемо попросити безкоштовне приміщення. Думаю, що до Нового року точно допрацюємо, а потім подивимося». За словами Бакірової, жителі міста приносять старий одяг зовсім не з бажанням комусь допомогти, а просто тому, що їм шкода його викидати. Проте, покупці і дарувальники вельми емоційно реагують, коли дізнаються, що магазин відраховує гроші до дитячих фондів. «На словах всі готові брати участь у доброму починанні, але приділити півгодини свого часу на допомогу в магазині рідко хто може», — пояснює Бакирова.

Катерина Бермант, директор фонду «Дитячі серця», має намір створити в Москві цілу мережу подібних магазинів. Про ці ідеї вона розповідала «Філантропові» ще в 2010 році. Днями відкрився перший з них — «Магазин радощів» в провулку Ветошному. Приміщення надали спонсори, а працювати в нім будуть виключно волонтери, тобто, там не буде навіть одного продавця на окладі. «Зараз у мене черга стоїть з людей, які хочуть продавати речі в магазині. Їм здається, що це дуже романтично», — говорить Катерина Бермант.

На її думку, мережу послуг вдасться розвинути, якщо у добродійних магазинів буде ясний правовий статус. «Стандартного шляху просто немає, оскільки немає ні закону, ні яких-небудь положень про добродійні магазини. Кожне місто робить по-своєму», каже вона.

Наприклад, московський магазин збирається в певному відношенні копіювати досить вдалий досвід Волгограду. У нім не продаватимуть товар, а запропонують всім охочим внести добродійний внесок — суму, яку готовий заплатити покупець за конкретну річ. При цьому покупець зможе вибрати дійсно красиву і цікаву річ. «Ми братимемо на продаж тільки відмінні речі, дизайнерські. Адже у Москві достатньо людей, які не заношують свою „гучу" до дірок», — відзначила Бермант. Зрозуміло, стилістика і стратегія добродійних магазинів може бути різною.

Добродійні магазини на Заході дуже популярні серед людей, активно залучених в суспільне життя, інтелектуалів, молоді, тих, кого привертає ідея «свідомого споживання». Крім того, частими відвідувачами магазинів стають люди малоімущі, які мають можливість купити товари хорошої якості по дуже низьких цінах, і модники, що полюють за оригінальними і неповторними речами.

Творці московського «Магазину радощів» планують проводити покази мод, дні дитячих товарів й інші добродійні акції. Всі виручені гроші підуть на проекти добродійних заходів об’єднання «Всі разом», в яке входить більше 30-ти добродійних фондів.

Велика кількість виставлених в магазині речей вимагає спеціального торгового і складського устаткування. Частина такого устаткування, наприклад – вантажні стелажі, використовувані в торгових залах і призначені для викладення товарів з великою номенклатурою. Напевно і «Магазин радощів» зажадає таких стелажів, оскільки товарів багато, і, ймовірно, це буде не єдиною проблемою розвитку добродійного магазину.

Тобто, «Магазину радості» не раз буде потрібна різноманітна допомога і підтримку волонтерів і спонсорів. І її варто таки надавати.

Оригінал матеріалу на сайті інтернет-газети «Філантроп» -http://philanthropy.ru/cases/2012/08/02/8218