ВЕЛИКИЙ ГУМАНІСТ
Стані́слав Ле́м (пол. Stanisław
Lem) (12 вересня 1921, Львів — 27 березня 2006, Краків) — польський письменник-фантаст. Найпопулярніший польський письменник за кількістю мов, на
які перекладено його твори.
Дитячі
та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів у книзі «Високий Замок» (1966).
Батько його, Самуїл Лем був військовим лікарем австро-угорської армії, тож і майбутній
письменник, закінчивши 2-гу гімназію (тепер 8-ма школа, що знаходиться на вул. Підвальній, 2), 1939 року
вступив до медичного інституту в рідному місті. Німецька окупація Львова влітку 1941 року
перервала його навчання. Після кількарічних блукань у воєнному лихолітті
(відображених у трилогії «Незмарнований час»), юнак опиняється у Кракові й
вступає на медичний факультет Ягеллонського університету.
Ще
студентом він 1946 року друкує оповідання, а в 1948 році
пише роман «Шпиталь перетворення», який згодом включає до трилогії
«Незмарнований час», значно «обтесавши» його під тиском тодішньої догматичної
критики. Але й це не допомогло, і опублікувати трилогію він зміг лише 1955 року,
коли змінилася політична ситуація в країні.
Можливо,
саме невдача із реалістичною прозою наштовхнула молодого автора на думку про
фантастику. 1951 року виходить у світ його книга «Астронавти». Успіх
додає снаги, і письменник починає працювати досить-таки інтенсивно, видаючи
майже щороку нову книгу. «Сезам» (1954), «Маґелланова хмара» (1955),
«Зоряні щоденники Ійона Тихого» (1957), «Едем» (1959),
«Навала з Альдебарана» (1959), «Повернення з зірок» (1961),
«Книга роботів» (1961), «Щоденник, знайдений у ванні» (1961), «Соляріс» (1961),
«Вихід на орбіту» (1962), «Місячна ніч» (1963),
«Казки роботів» (1964), «Непереможений» (1964),
«Кіберіада» (1965), «Полювання» (1965), «Рятуймо космос» (1966),
«Розповіді про пілота Піркса» (1968), «Ідеальна порожнеча» (1971),
«Маска» (1976), «Нежить» (1978), «Повторення» (1979),
«Ґолем XIV» (1981) та чимало інших творів. 1988 року
вийшов у світ ще один роман письменника «Фіаско».
Переважно
це були твори класичної наукової фантастики (англ. Science Fiction) про космічні подорожі, роботів, далекі планети, а
також твори сатирично-пародійні («Кіберіада», «Казки роботів», «Полювання»,
«Повторення»). Чимало зробив С.Лем у царині есеїстики, розмірковуючи над
проблемами свого жанру, а через них — над шляхами розвитку науки,
технічного прогресу і, зрештою, усього людства («Діалоги» (1957),
«Сума технологій» («Summa Technologiae») (1964),
«Філософія випадку» (1968), «Фантастика й футурологія» (у 2-х томах, 1970),
«Уявна величина» (1973), «Роздуми та шкіци» (1975),
«Бібліотека XXI століття» (1986)).
Брався
С.Лем і за традиційний детективний жанр («Слідство», 1959).
На
знімку: Будинок, в якому мешкав Лем у Львові (тепер
вулиця Б. Лепкого, 4 ).
Джерело
- http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9B%D0%B5%D0%BC |