НЕЗВИЧАЙНЕ СВЯТО

 У рамках підготовки до відзначення свята Валентина, 14 лютого, у Самборі

 Львівської області порахували, скільки у місті проживає чоловіків та жінок,

 які носять ім’я Валентин і Валентина. 

Організатори отримали цікаву статистику. Про це сьогодні, 12 лютого, повідомив кореспондент IA ZIK.

За словами заступника міського голови з гуманітарних питань Юрія Леськіва, з’ясувалося, що в Самборі віком від шести років проживає 169 Валентинів та Валентин, з них лише 32 – хлопці, а решта 137 – дівчата.

Водночас віком від 18 років нарахували 127 Валентинів та Валентин, з яких знову ж таки переважають жінки. Серед учнів шкіл навпаки – значно більше є хлопців з ім’ям Валентин. А ось серед студентської молоді Самбора лише три дівчини мають ім’я Валентина.

На саме свято мерія Самбора привітає усіх Валентинів та Валентин, а учнів та студентів збере у сесійній залі для першої спільної світлини, яку зробить відомий фотомитець з Дрогобича Ігор Фецяк (на знімку).

Нагадаємо, що Самбір по праву в Україні вважається містом-столицею закоханих. Адже мощі святого Валентина у тутешній греко-католицькій церкві Різдва Пресвятої Богородиці перебувають з 13 травня 1779 року і зберігаються у скляному саркофазі в бічному престолі. Один раз на рік, увечері 14 лютого, його мощі переносять з бічного престолу церкви на центральний тетрапод для загального почитання. У цей час усі охочі, а особливо молоді пари, можуть доторкнутися і прикластися до реліквії, із щирою вірою попросивши помочі чи заступництва.

Джерело - http://zik.ua/ua/news/2013/02/12/393287

Довідка:

Ігор Фецяк - фото-журналіст та фото-художник, більд-редактор тижневика"Каменярі". 
Народився у м.Бориславі. 
Працював фотокореспондентом у місцевій, обласній і республіканській пресі. Побував у багатьох "гарячих точках", звідки привіз унікальні фоторепортажі. автор кількох персональних фотовиставок й фото-книг. Серед них "Давній Дрогобич" (2002) - результат фотографічного краєзнавства. Також, нагадаємо, що усі сучасні "туристичні" поштівки міста зроблені ним. 

Автор безлічі виставок вдома та за кордоном, людина, що об’їздила весь колишній Союз й  пів-Европи, автор репортажів зі Спітаку та Чорнобиля, де на власні очі переконався у мужності і самовідданості працівників і волонтерів Червоного Хреста. Був він й в інших гарячих точках, починаючи з вершин Кавказу, і закінчуючи засніженими піками Паміру. Майстер фотопортретів, художник від Бога.