ЗАВЖДИ ЕНЕРГІЙНИЙ І МИЛОСЕРДНИЙ

Сто п'ятдесят років тому 17 лютого 1863 р. 

відбулося перше засідання Міжнародного Комітету

допомоги пораненим, яке пізніше отримало назву 

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ).

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) - незалежна організація, яка надає гуманітарну допомогу людям, постраждалим в результаті конфліктів і збройного насильства, а також поширює знання про закони, що захищають жертв війни.

МКЧХ був заснований за ініціативою громадянина Швейцарії Анрі Дюнана (1828-1910), який у 1859 році після битви поблизу села Сольферіно (Італія) в період франко-австрійської війни опинився на полі бою, де тисячі поранених французьких, австрійських та італійських солдатів були залишені без належної медичної допомоги.

Дюнан був вражений тим фактом, що ні місцеві жителі, ні французька армія були не в змозі надати першу допомогу більшості поранених. Він провів кілька днів в найближчому місті Кастільоне (Італія), надаючи разом з місцевими жителями допомогу пораненим. Повернувшись до Женеви, Дюнан опублікував у 1862 році "Спогад про битву при Сольферіно", де задався питанням про створення добровільної благодійної організації, що надає допомогу пораненим під час війн та збройних конфліктів. Він звернувся до урядів європейських країн з проханням розробити і юридично сформулювати основні міжнародні домовленості, що регламентують практичну діяльність майбутньої організації.

Пізніше законодавче оформлення цих домовленостей знайшло своє відображення у прийнятті в 1864 році першої Женевської конвенції, яка проголошує правила захисту поранених солдатів і санітарів, а також до створення у всіх країнах товариств милосердя.

Женевське благодійне товариство "Женевський союз з підтримки суспільного блага", вивчивши публікацію Дюнана, заснувала комітет, що зайнявся питаннями практичної реалізації рекомендацій. Цей орган, що складався з п'яти членів, став відомий як Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Перше засідання МКЧХ відбувся 17 лютого 1863 року. Тоді ж було прийнято рішення про нейтральний статус Червоного Хреста, що повинно було забезпечити його неупереджену та ефективну діяльність.

Менш ніж через рік кількість подібних товариств досягло десяти: вони були створені в Німеччині, Данії, Іспанії, Бельгії, Пруссії, Італії.

Першим збройним конфліктом, спостереження за яким здійснювали делегати Червоного Хреста, була датсько-прусська війна (1864). Делегати працювали по обидві сторони фронту і нерідко виступали в якості посередників між воюючими сторонами. Під час франко-пруської війни (1870) Комітетом було засновано Перше інформаційне агентство для родичів поранених і тих солдатів, що потрапили у полон.

Надалі делегати комітету надавали допомогу пораненим під час російсько-турецької війни (1877-1878), сербсько-болгарської війни (1885-1886), балканської війни (1912-1913). Під час Першої світової війни Комітет безуспішно намагався змусити конфліктуючі сторони відмовитися від використання хімічної зброї. Діяльність організації під час Другої світової війни ускладнювалася тим, що фашистський режим не визнавав багато міжнародних угод про утримання полонених і ув'язненених, допомогу цивільному населенню на той час ще не була закріплена на міжнародному рівні.

Підписання в 1949 році Женевських конвенцій про захист жертв війни розширило сферу діяльності Червоного Хреста в області допомоги цивільному населенню, військовополоненим і ув'язненим.

МКЧХ - приватна організація, що діє згідно із законодавством Швейцарії, незалежна в питаннях свого управління та прийняття оперативних рішень. В Комітет входять до 25 кооптованих членів, кожен з яких є громадянином Швейцарії. У своїй роботі МКЧХ дотримується основоположних принципів руху - нейтральності, неупередженості та незалежності.

МКЧХ володіє постійним міжнародним мандатом на здійснення своєї діяльності на підставі Женевських конвенцій (1949). Штаб-квартира Міжнародного Комітету Червоного Хреста знаходиться в Женеві в Швейцарії.

МКЧХ, національні товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, та їх Міжнародна федерація утворюють Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. У ситуаціях збройних конфліктів МКЧХ виступає в якості координатора дій своїх партнерів по руху.

Річний бюджет МКЧХ в останні роки становив близько одного мільярда швейцарських франків. Фінансування комітету здійснюється урядом, регіональними організаціями, національними товариствами Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, муніципальними органами, а також приватним сектором та представниками громадськості.

В даний час понад 1,4 тисячі фахівців трудяться в місцевих відділеннях Міжнародного Комітету Червоного Хреста по всьому світу. Близько 11 тисяч співробітників складають місцеві жителі. Їх діяльність координують та підтримують близько 800 співробітників штаб-квартири в Женеві.

Органами управління Міжнародного Комітету Червоного Хреста є асамблея, рада асамблеї (допоміжний орган, якому асамблея делегує ряд своїх повноважень) і директорат (виконавчий орган). Асамблея, до якої кооптує (обираються "зверху") до 25 громадян Швейцарії, і рада асамблеї очолює президент комітету. З 2012 року президентом МКЧХ є Петер Маурер.

Директоратом у складі п'яти членів керує генеральний директор Ів Даккор.

В якості розпізнавального знака МККК в 1864 році був прийнятий червоний хрест на білому фоні (зворотне розташування клейнод швейцарського прапора).

Під час російсько-турецької війни Османська імперія відмовилася використовувати цю емблему, замінивши її червоним півмісяцем. Женевська конвенція 1929 року визнала Червоний Півмісяць в якості другого офіційного символу МКЧХ.

У 2005 році було введено третій офіційний логотип - Червоний кристал.

У 2011 році, завдяки МКЧХ, понад 4,9 мільйона осіб отримали продовольчу допомогу, більше 3,1 мільйона осіб отримали допомогу у вигляді основних предметів гігієни і домашнього вжитку.

В рамках проектів МКЧХ в галузі водопостачання, забезпечення санітарно-гігієнічних умов та будівництва була надана допомога більш 21,9 мільйонам чоловік, більшість з яких жінки і діти.

Майже 6,8 мільйона пацієнтів отримали медичну допомогу в закладах охорони здоров'я, що працюють за підтримки МКЧХ. Делегати Комітету Червоного Хреста відвідали більше 500 тисяч осіб, які утримуються під вартою в 75 державах, а також в місцях позбавлення волі, перебувають у віданні п'яти міжнародних судів.

Міжнародним Комітетом Червоного Хреста було послано 275 000 листів з інформацією про родичів, з якими було втрачено зв'язок через військові дії або інших надзвичайних ситуацій. Приблизно 46 тисяч прохань про розшук зниклих були відправлені особами, що містяться під вартою, або членами їх сімей.

За свою діяльність МККК був тричі удостоєний Нобелівської премії миру - в 1917, 1944 і 1963 роках.

З 1992 року в Москві відкрита делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста. У її штаті налічується близько 250 чоловік, що працюють в Москві і на Північному Кавказі. У 2012 році бюджет делегації склав близько 15 мільйонів доларів США.

Зона відповідальності Московської делегації охоплює РФ, Білорусію, Молдову й Україну. Основна увага приділяється конфліктам, які мали місце в минулому і сьогоденні на Північному Кавказі. Делегація підтримує стратегічний діалог з Росією з гуманітарних питань та міжнародним гуманітарним правом, співпрацює з Російським Червоним Хрестом і підтримує національні товариства Білорусії, Молдавії і України.

Фото –http://ria.ru/spravka/20130217/923326880.html?ria=rb8nhonnr7v4e9mpor6j69m277fij773#ixzz2LvKNFImu