ЛОЗА Б'Є, НЕ Я Б'Ю…

Вербна Неділя повертає християн до витоків своєї релігії, до того часу, коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, і  його мешканці встеляли гостеві дорогу своїм одягом, а також вітали пальмовим гіллям, як майбутнього Мессію – царя Іудеї. Та коли їх  надії не справдилися, на Нього чекала страшна помста - розп'яття на Голгофі у товаристві розбійників.

Призначення Вербної Неділі – підготувати християн до Пасхи, привести до очищення душу кожного віруючого, і надати йому можливість розпочати нове духовне життя.

Храм Зіслання Святого Духа у Львові, де парохом о. Володимир Бєляєв, сьогодні, 28 квітня, був переповнений, як ніколи, тож прихожанам довелося слухати Службу Божу, стоячи на подвір'ї. І ось, після її завершення, урочиста мить – освячення лози, європейської заміни пальмового гілля, після чого вона набуває цілющих властивостей.

Світогляд і характер дитини формується в ранньому віці. Тому віруючі батьки приходять на Богослужіння з дітьми. Були такі сім'ї і на урочистому освяченні лози. Малюки з пелюшок повинні знати, що таке - добро, а що таке – зло.

Про це батьки пам"ятають і тоді, коли діти досягнуть шкільногго віку. Прийде час, і вони зададуть їм запитання: "А Всесвіт, що це? Це його Бог створив?"

І треба сподіватися що батькам, і Церкві вдається справлятися з місією пробудження милосердя у душах своїх синів і дочок.

Юнаки і підлітки, які обирають свій шлях, також були сьогодні тут. Для них є можливість  подумати над тим, яку ціну має земна слава, зароблена у натовпу. 

Нині, коли маніпуляція масовою свідомістю набула нечуваного розквіту, ця проблема оцінки земної слави молоддю дуже актуальна.

Як знаємо із 150-річчя Літопису Червоного Хреста, він зобов'язаний своєю ідеологією принципам християнського милосердя. Він пішов у широкий світ саме завдяки їм. І в цей день всі ми маємо нагоду очиститися,  приготуватися до Пасхи, набратися наснаги і з новими силами продовжувати свій хресний шлях у повсякденному житті.

Освячену сьогодні лозу є нагода принести червонохрестівцям і до підопічних, бо інколи духовний хліб є не менш потрібним, ніж хліб земний. Не забуваймо про це. Милосердя – окрилює. Зло мусить відступити. 

Темряві не запанувати над нашими душами. За тиждень – Воскресіння Господнє. Наш найголовніший празник у церковному році.

Фото - автора

Ірина Апостолюк

Довідка:

За євангельським переданням, коли Ісус Христос воскресив із мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він справді Син Божий. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також вітали пальмовим гіллям.

В Україні таким деревом стала верба, тому в народі це свято називають Вербною неділею, святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним.

Свято в Єрусалимі водночас стало передвісником страждань Ісуса – за кілька днів його розіп’яли. Тому наступний за Вербною неділею тиждень називають Страсним. Упродовж Страсного тижня утримання від скоромної їжі має бути особливо суворим.

У цей день Церква згадує царське прославлення Ісуса Христа перед Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільні.

Церква у цей день продовжує служби Лазаревої суботи. На всеношній свята читаються пророцтва Старого Заповіту про Царя-Месію разом з євангельськими розповідями про вхід Христа до Єрусалима. На утрені благословляють (святять) гілки, що їх віруючі тримають у руках під час усієї служби. Це свідчить, що вони зустрічають Господа, який невидимо гряде, і вітають Його як Переможця пекла і смерті, тримаючи в руках «знамення перемоги» — верби з запаленими свічками.

У народі вірять – освячена верба має цілющу та очисну силу: символічне биття освяченим гіллям оберігає від хвороб. В цей день дітей легенько "гладять" гілочкою лози, а коли б'ють, то примовляють: "Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень."

Освячені "котики" встромляють за образи та зберігають протягом року до наступних Великодніх свят.