ВОДА
НЕ ПРОЩАЄ ЛЕГКОВАЖНОСТІ 
22
червня о 22.59 за номером 101 надійшло повідомлення, що в с. Єлиховичі
Золочівського району в озері втопився 19-річний хлопець.
Про це повідомили журналісти проекту «101. Служба
порятунку», телеканалу ZIK.
Вранці наступного дня водолази Львівської
центральної рятувально-водолазної служби проводили пошуки загиблого. Проте тіла
так і не знайшли. Пошукові роботи продовжили сьогодні вранці.
Ще одна людина загинула на воді 23 червня о 16.20
год. 39-річний чоловік втопився в річці Стрий у с. Заріччя Жидачівського
району. Тіло потопельники шукали рятувальники та місцеві мешканці, проте і тут
пошуки наразі результати не дали.
З початку року на території області виявлено 30
загиблих осіб, з них 2 дитини.
Фото - з відкритих джерел в Інтернеті
Джерело
- http://zik.ua/ua/news/2013/06/24/415910
На цю ж тему: 1. Вчора у водоймах Львівщини втопилися троє людей: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?vchora_u_vodoymah_lvivshhini_vtopilisya_troye_lyudey&objectId=1287970
Довідка Перша допомога потопаючим Першу допомогу
потопаючим надають так: спочатку видаляють воду з дихальних шляхів, для чого
треба покласти потерпілого грудьми собі на коліно, щоб голова висіла вниз, і
натискувати на грудну клітку долонями, що сприяє видаленню води (рис. 72). Якщо
в роті є слиз, блювотні маси, пісок, вставні зуби, потрібно обгорнути носовою
хусточкою пальці й очистити порожнину рота. Коли вода перестає виділятися з
рота і носа, потерпілого кладуть на спину, підклавши спочатку валик з одягу під
поперек, і починають робити штучне дихання до появи ознак життя, іноді протягом
3—4 год. Електротравма виникає
від дії електричного струму на людину. Від тривалої дії електричного струму
відбуваються зміни в організмі людини, можуть бути опіки різних ступенів.
Подаючи допомогу такому потерпілому, в першу чергу необхідно звільнити його від
дії електроструму. При цьому той, хто подає допомогу, повинен пам'ятати про
особисту безпеку — вимкнути рубильник чи відкинути великою сухою палкою
(дошкою) провід або перерубати його сокирою, лопатою з дерев'яною ручкою. Для
більшої безпеки відтягують потерпілого за одяг (якщо він сухий), що відстає від
тіла. У разі виникнення опіків накладають стерильну пов'язку. Якщо уражений не
дихає, одразу ж приступають до штучного дихання. 
Рис. 72. Видалення
води з легень і шлунку Масаж серця проводиться
у разі відсутності пульсу та розширення зіниць ока, що не реагують звуженням на
світло при підніманні повік потерпілого. Якщо у потерпілого відсутні пульс і
серцебиття, необхідно провести масаж серця, щоб відновити циркуляцію крові та
роботу серця. Щоб провести масаж серця
потерпілого, необхідно покласти його на рівну поверхню — на підлогу або землю,
звільнити грудну клітку від одягу. Збоку від потерпілого стати на коліна,
прощупати нижній край грудини, на нижню третину якої покласти долоню руки і
накрити її долонею другої руки. Натиснути на грудину силою всього тіла так, щоб
вона змістилася на 4—5 см і затримати руки на 0,5 сек, після цього розслабити
руки, але не віднімати від грудини. Таким способом натискувати 60 разів на
хвилину. Під час стискування відчується легкий поштовх сонної артерії і через
кілька хвилин звузяться зіниці, з'явиться розовий колір обличчя і губ,
самостійні вдихи повітря. Якщо допомогу надає одна
людина, то спочатку робиться два штучних вдихи, а потім п'ятнадцять натискувань
на грудину. Коли оживлення проводять дві особи, то один робе штучне дихання, а
другий — масаж серця. При покращенні стану
потерпілого не втрачати до нього уваги, тому що можлива повторна зупинка серця
і дихання. Потрібно перевіряти
частоту та ритмічність пульсу, стежити за диханням, зіницями і кольором
обличчя. Якщо після 30—40 хв від початку реанімації (оживлення) пульс не
прощупується, дихання відсутнє, зіниці не реагують на світло (розширені),
шкірні покрови синьо-фіолетові, тіло холодне і заклякає, з'являються фіолетові
плями на нижніх частинах тіла, можна вважати, що настала біологічна смерть і
оживлення слід припинити. Штучне дихання Штучне дихання
застосовують у тому випадку, коли у людини порушується або зупиняється
нормальне дихання. Починати його треба якомога швидше, оскільки тривала
затримка дихання небезпечна для життя. Перш ніж починати штучне
дихання, потрібно усунути все, що заважає нормальному диханню. У приміщенні
відкривають вікна, кватирки, двері. Ніс і рот потерпілого очищають, штучні зуби
(протези) виймають. Розстібають пояс, комір. Голову обов'язково треба повернути
набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи. Штучне дихання
проводиться різними способами: за Лабордом, Сильвестром, Шеффером і Шюллером. За способом Лаборда
(рис. 73) витягують язик потерпілого і притримують пальцями, обмотаними носовою
хусточкою або марлею. Захвачують язик, витягують його (при цьому відбувається
вдих) і потім, не випускаючи, дають йому податися в рот (при цьому відбувається
видих). Робити це потрібно ритмічно 12—16 разів за хвилину. 386 У такому ж темпі
робиться "вдих" і "видих" і при інших способах штучного
дихання, що приблизно відповідає кількості дихальних рухів у здорової людини. Якщо щелепи потерпілого
стулені, то палець вводять у простір за зубами, між щокою і останнім корінним
зубом, обережно розщеплюють щелепи, щоб вони знову не зчепилися; у щілину, що
утворилась, вставляють обмотану хусточкою ручку металевої ложки чи олівець. За способом Сильвестра
(рис. 74) потерпілого кладуть на спину, під лопатки підкладають валик з одягу.
Той, хто робить штучне дихання, стає на коліна біля голови потерпілого, бере
його руки за передпліччя біля ліктів. Вдих відтворюється відведенням рук у боки
і назад за голову на кілька секунд (2—3), а видих досягається приведенням
зігнутих у ліктях рук до боків грудної клітини. Руки потерпілого притискують
при цьому до грудної клітини, у результаті чого з неї витісняється повітря. 
Рис. 73. Штучне
дихання за Лабордом 
Рис. 74. Штучне
дихання за Сильвестром: а — вдих; б — видих Штучне дихання за
Сильвестром краще проводити вдвох. Кожний береться за одну руку потерпілого і
діє за повільним рахунком "раз, два, три" (закидання рук за голову),
"чотири, п'ять" (притискання рук до грудей). І в першому, і в другому
випадку потрібний помічник, який тримає витягнутий язик, щоб він не западав. За способом Шеффера
(рис. 75) потерпілого кладуть на живіт, потім обидві руки витягують вперед або
витягують вперед одну руку, зігнуту в лікті, кладуть голову, повернуту на бік.
Той, хто подає допомогу, стає на коліна так, щоб стегна потерпілого були між
його колінами. Потім він кладе великі пальці по боках хребта, нижче лопаток, а
рештою пальців охоплює нижню частину грудної клітини. Рахуючи "раз, два,
три" потрібно повільно нагнутися вперед, масу свого тіла передати рукам,
які лежать на нижніх ребрах потерпілого, від чого груди його стискаються і
відбувається видих. Потім, відкинувшись назад і переставши тиснути, потрібно
порахувати: "чотири, п'ять, шість". У цей час грудна клітина
потерпілого розширюється і в неї входить повітря, тобто відбувається вдих. Такі рухи повторюють до
настання природного дихання. За способом Шюллера
потерпілий лежить на спині. Той, хто надає допомогу, охоплює двома руками з
обох боків його реброві дути і розтягує їх угору і на боки (вдих), а потім
стискує донизу і до середини (видих).
б Рис. 75. Штучне
дихання за Шеффером: Способи Шюллера і
Шеффера не застосовують при переломах ребер, а спосіб Сильвестра, крім того,
при переломах кісток рук. У таких випадках необхідно проводити тільки ритмічне
потягування язика за способом Лаборда. Штучне дихання потрібно
продовжувати довго, інколи протягом 2—4 год. Припиняють його, коли потерпілий
починає дихати самостійно, ритмічно, безперервно. Якщо після відновлення
дихання знову припиняється, штучне дихання потрібно відновити. Штучне дихання потребує
багато часу, через це необхідно підміняти того, хто надає допомогу. Одночасно зі штучним
диханням потерпілому дають нюхати нашатирний спирт і розтирають шкіру вовняною
тканиною.
НАВИКАМ НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ МОЖНА НАВЧИТИСЬ У ЧЕРВОНОМУ ХРЕСТІ
| 
