ЗНАТИ ВОРОГА В ОБЛИЧЧЯ

  Цього року кількість людей в Україні, що зазнали нападу кліщів, знову

  збільшилася. Вони вже давно не пов’язані  лише  з лісами і чатують на нас

  практично всюди - у парках і садах, на газонах і подвір'ях великих і малих міст,

  на дачних ділянках і розташованих в природних ландшафтах наметових

  містечках.

Вони прокидаються  і  виходять  на   «полювання» разом з пробудженням природи – у березні і йдуть на зимівлю 

у жовтні-листопаді. А тому не слід забувати про них аж до глибокої осені! 

Кліщі –  найдавніші істоти на Землі. Сьогодні  описано майже 40000 видів кліщів,  з них вісім видів родини іксодових

(«твердих») кліщів, сумнозвісні, як переносники збудників важких  інфекційних захворювань.

Кліщі – істоти малоприємні ще й тому, що у раціоні їх харчування впродовж всього життя – виключно кров, у тому

числі – і людська.  Життєвий цикл розвитку іксодового кліща включає декілька стадій: яйце-личинка-німфа-дорослий

кліщ (імаго), і кожна з них (крім яйця) для того, щоб перетворитись у наступну, повинна отримати свою порцію

крові, харчуючись на різноманітних диких і домашніх тваринах і...знов-таки – на людях! І, якщо присмоктування

порівнянно великої (3,5-4,5 мм) самки кліща стає помітним через декілька днів, присутність на шкірі личинки (0,5 мм)

або німфи (1,5 мм) частіше залишається поза увагою, у звязку з чим людина може заразитись збудниками

захворювань, навіть не підозрюючи про це.

Спосіб існування визначив всю подобу цих створінь. По-суті, іксодовий кліщ – це самохідна цистерна для крові,

обладнана чотирьма парами ніг та хоботком-шприцем для кровосмоктання. Повністю «вгодовані» самки кліщів, які

потребують  великої кількості поживних речовин для відкладки яєць, важать у 80-120 разів більше ніж голодні, 

і теоретично здатні дати життя 10-15 тисячам нащадків. Задля цього вони можуть «пити» нашу кров 6-15 днів 

поспіль. Апетити самців набагато скромніші, але й вони, присмоктуючись до людини буквально на декілька годин, 

здатні передати їй збудник інфекції.

       На знімках: (зліва) голодні самки кліщів; (справа) вгодована самка кліща  

Вивчення спектру інфекцій, які передаються іксодовими кліщами, вже декілька десятиліть проводиться вченими 

ДУ «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України». Їх дослідженнями показано, 

що на території України іксодові кліщі - переносники кліщового вірусного енцефаліту, іксодового кліщового

бореліозу (хвороби Лайма), марсельської лихоманки, лихоманки Ку та інших інфекцій. До найбільш небезпечних

і поширених у всіх регіонах країни відносяться кліщовий вірусний енцефаліт, іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба

Лайма) та гранулоцитарний анаплазмоз людини.

Кліщовий енцефаліт - вірусне  природновогнищеве трансмісивне інфекційне захворювання, якому притаманно

переважні ураження центральної нервової системи. Захворювання відрізняється поліморфізмом клінічних проявів 

та важкістю перебігу - від безсимптомних і легких стертих форм до дуже тяжких, ускладнених стійкими паралічами

й парезами, а іноді - до летальних випадків.

Клінічні прояви кліщового вірусного енцефаліту різноманітні. Хвороба часто починається з остуди і підвищення

температури тіла до +38–40°С. Лихоманка продовжується від 2 до 10 днів. З’являється загальне нездужання, різкий 

біль голови, нудота і блювота, втомлюваність, порушення сну. Відмічаються також слабкість у кінцівках, м’язах шиї,

оніміння шкіри обличчя та шиї. 

Місцеві випадки кліщового енцефаліту серед людей в України реєструються щорічно. За період 1955-2010 рр.

виявлено 590 випадків, з них більшість - в АР Крим та у Волинській області, де  у 1985 р. відбувся спалах

захворювання з охопленням 150 жителів, і щорічно реєструються поодинокі випадки захворювання.

Лайм-бореліоз (хвороба Лайма) характеризується великою кількістю і різноманітністю клінічних проявів з боку

уражених органів та їх систем (шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця, ін.). За умови 

несвоєчасної діагностики і відсутності лікування переходить у хронічну форму, що може призвести до

довготривалої непрацездатності, інвалідизації, та іноді – до летального наслідку. Клінічні прояви хвороби у ранній

стадії неспецифічні – загальноінфекційний синдром (лихоманка, загальна слабкість, нездужання, т. ін.).

Єдиною специфічною ознакою («маркером») захворювання є мігруюча еритема, що виникає на місці укусу кліща

і поступово збільшується у розмірах, набуваючи вигляду «бичачого ока».

                  На знімках: мігруюча еритема при Лайм-бореліозі

Гранулоцитарний анаплазмоз людини - відносно нове (перші випадки виявлені у 2007 р.) для України 

захворювання.

Викликається бактеріями-анаплазмами, характеризуться розвитком синдрому загальноінфекційної інтоксикації,

явищами безжовтяничного гепатиту та ураженням нирок, а також специфічним ураженням переважно білих клітин 

крові  (найчастше гранулоцитів, макрофагів).

   У сучасних умовах специфічна профілактика кліщових інфекцій – вакцинація -  застосовується лише при кліщовому

 вірусному енцефаліті. Попередження решти «кліщових» інфекцій базується, в основному, на неспецифічній

 профілактиці, оскільки вакцини проти них відсутні або недостатньо ефективні.

 Одним із шляхів неспецифічної профілактики   є  індивідуальний захист людей від   укусів кліщів. Успіх залежить від

 знання особливостей біології цих кровососів і дотримання простих правил поведінки у місцях їх перебування.

Отже...Кліщів дуже часто помилково називають комахами, але це представники групи павукоподібних.  Кліщі,

шукаючи зручне місце нападу, піднімаються на рослини (на висоту 0,5-1,5 м максимально), невисокі гілки дерев та 

кущів і зачіпляються за тварин і людей, які  проходять повз. Тому всі розповіді про кліщів, що «падають» або

«стрибають» на людину з дерев, – неправдиві.   

Запах  живої істоти кліщі можуть відчути з відстані 10 метрів. Їх набагато більше (в 10-15 разів) на узбіччях лісу,

стежкаж, ніж в гущавині лісу.  Небезпека нападу кліща існує не тільки у природних ландшафтах. Дорослі кліщі,

личинки і німфи можуть попасти в житло людини з  квітами, дровами, з домашніми тваринами і присмоктатись до 

людини через декілька днів після перебування у лісі (парку, тощо). Підступність кліщів полягає в тому, що вони

присмоктуються до тіла людини непомітно і безболісно внаслідок чого кліщів і виявляють на наступний день після

присмоктування, але зазвичай - пізніше.  

На тілі людини кліщі частіше присмоктуються до шкіри волосистої частини потилиці, шиї, у пахових ділянках, 

у ділянці пупка,  під лопатками і за ходом хребта, де одяг не дуже щільно прилягає до поверхні тіла. Присмоктування

відбувається непомітно за рахунок вприскування кліщем знеболюючих речовин. Відчуття зуду на місці укусу

виникає лише через 6-12 годин.  

Застерегти себе і близьких від нападу кліщів  можна. А для цього дотримуйтесь таких правил:

1. Одягайте світлий одяг, штани заправляйте в шкарпетки, сорочку в штани, і обов'язково оглядайте 

    один одного (кожні 2-3 години) з метою виявлення кліщів.

2. На відкриті частини тіла нанесіть репелент (продаються у великій кількості в аптеках), що відлякує кліщів.

3. Відпочивайте на сонячних, відкритих галявинах, а не біля кущів. 

4. Ходіть на сонячному боці посередині стежин.

5. Якщо присмоктування кліща все ж таки відбулось -  не лякайтесь, Вашу безпеку гарантує 

   грамотне видалення кліща. Краще зробити це у кабінеті медичного закладу.

За відсутності такої можливості намагайтесь самостійно видалити кліща за допомогою петлі з грубої нитки. 

Захопіть нею тіло кліща якомога ближче до шкіри і видаліть кліща круговими рухами, «викручуючи» його тіло.

Пам'ятайте, різкий відрив кліща  багаторазово підсилює ризик зараження. Ще краще придбати (через Інтернет) Tick 

Twister (Тик Твистер) - спеціальний і не дорогий пристрій, розроблений фірмою Юніклін (Франція) для видалення

 кліщів з шкіри тварини або людини.

Пристрій має ряд переваг у   порівнянні з  іншими:  завдяки   наявності  2-ох   варіантів    (малого      та  великого)

дозволяє    видаляти   кліщів   на    всіх стадіх    розвитку:   личинки,  німфи  та   дорослого кліща.   Після   видалення 

місце   укусу необхідно  обробити йодом  і   негайно  звернутись до лікаря - інфекціоніста. 

Кліща    намагайтесь  видалити   живим  і передати в лабораторію для визначення зараженості.

Фото – автора

Галина Білецька,

к.б.н, ст.науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії трансмісивних вірусних 

інфекцій ДУ «Львівський НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України». 

Керівник Українського науково - методичного центру з вивчення іксодових кліщових бореліозів.