КОЛИ СОНЦЕ  НАМ  НЕ  ДРУГ

  Люди весь рік мріють про літню відпустку. Проте дуже велика кількість сонця може

  перетворити довгоочікуваний відпочинок на кошмар. Професор Петер Зефрін з 

  Німецького Червоного Хреста (на знімку) звертає увагу на те, що при занадто довгому

  перебуванні на сонці може статися тепловий чи сонячний удар.

Причиною теплового удару є занадто велика втрата рідини і мінеральних речовин. При фізичних зусиллях втрата рідини зростає. Температура тіла підвищується, судини розширюються, і кров застоюється в ногах. Це призводить до падіння кров'яного тиску і втрати свідомості.

У такому випадку потерпілого слід віднести в тінь і укласти, піднявши ноги. Потім необхідно компенсувати втрату рідини. Більш небезпечним є перегрівання, при якому температура тіла підвищується до більш ніж 40 ° С.

Попереджувальні знаки - затьмарення свідомості, слабкість, запаморочення і нудота. Слід послабити тісний одяг і повільно охолодити тіло за допомогою вологих рушників. Але тільки ніяких холодних душів!

У важкому випадку потерпілий може втратити свідомість, або у нього можуть початися судоми - стан, що загрожує життю. Тоді потерпілого слід покласти на бік і відразу викликати медиків.

Від сонячного удару часто страждають маленькі діти і люди зі світлим волоссям. Коли сонце світить безпосередньо на голову, мозок нагрівається і опухає. «Зростаючий внутрішньочерепний тиск збуджує мозкові оболонки, через що виникають головні болі, нудота і ригідність потилиці», - пояснює професор П. Зефрін.

Потерпілого одразу слід відвести в тінь і укласти, піднявши голову, а лоб і потилицю необхідно охолодити вологими і холодними рушниками. Якщо це дитина, то її слід відвезти до лікарні. У маленьких дітей через кілька годин від перегріву раптово може початися блювота, а також може підвищитися температура тіла.

Фото - http://www.drk.de/ueber-uns/drk-verbandsstruktur/praesidium.html

Джрело - http://euromednews.ru/2013/07/beregites-solnechnogo-udara/

Довідка

Профессор Питер  Сефрін (Sefrin)  - за фахом  є лікарем-анестезіологом. З 2009 року він - федеральний лікар Німецького Червоного Хреста. Водночас професор є волонтером в Бюро федеральних зв'язків Німецького Червоного Хреста з громадськістю з 1961 року. Тоді ж почав ще у медичній школі роботу з молоддю і, переважно, в діапазоні функціонування Служби порятунку Червоного Хреста. Вірний обраному напрямку до наших днів. У науковій сфері професор П. Сефрін займав пост президента Німецького товариства медицини катастроф. До свого виходу на пенсію, він очолював секцію доклінічної екстреної медицини в Університеті Вюрцбурга. Він є редактором книги надання термінової медичної допомоги, а з 1984 року - редактор журналу "Швидкій допомозі - швидка медична інформація». Робота у Червоному Хресті вже давно принесла йому славу, як учаснику БФЗ, де його основне коло питань та інтересів  - підготовка і підвищення кваліфікації медичного персоналу і волонтерів Червоного Хреста.