ЧЕРВОНИЙ  ХРЕСТ  НА  ВІЙНІ

На боці Австро-Угорщини  і Німеччини виступили Туреччина і Болгарія,

 союзниками царської Росії були Англія, Італія і Франція. Червоний Хрест,

 як міжнародна благодійна організація, діяв по обидва боки фронту.

На знімку: військовополонені в супроводі конвою перед брамою табору Фрайштадт.1915–1917 рр. ЦДАЗУ, ф. 7, оп.

1, спр. 6, арк. 41

Як відомо з історії, в ході бойових дій на полях битв під час Першої світової війни 1914–1918 рр. мільйони  солдатів

і офіцерів воюючих держав потрапили у полон. Українці, що служили у російській та австро-угорській арміях, 

опинилися у таборах для військовополонених, розміщених на території Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, 

Російської імперії.

Втрати полоненими російської армії, куди протягом війни було мобілізовано найбільше українців, становили

2,4 млн. осіб. Зусиллями українських політичних і громадських діячів в Австро-Угорщині та Німеччині 

створюються окремі табори для військовополонених українців. У листопаді 1914 р. виник табір у Фрайштадті 

(Австрія), де завдяки Союзу визволення України проводилася культурна, освітня, виховна робота серед

військовополонених українців.

У 1915 р. виникають українські табори в Німеччині: Раштат, Вецляр, Зальцведель. Нині у музеях можна зустріти 

експонати тих часів, які висвітлюють життя українців, полонених у таборах на території Австрії та Німеччини. Це 

фотографії та ін. документи полонених, в т.ч. і Сергія Антоненка, ув’язненого у таборі Фрайштадт.

Серед документів – листування полонених з родинами на батьківщині, фотографії військовополонених та приміщень,

де вони проживали і проводили дозвілля, друковані видання таборів для військовополонених українців у 

Фрайштадті, Зальцведелі та Вецлярі, про діяльність просвітніх і театральних гуртків, спогади колишніх полонених.

В експозиціях представлені також документи про Червоний Хрест у час війни. Викликають цікавість нагрудні

відзнаки Червоного Хреста Австро-Угорщини.  

Завдяки старанням Анрі Дюнана, у 1863 р. на конференції у Женеві представниками 14 європейських держав були

вироблені основні положення "Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих воїнів під час сухопутної війни". 

Наступного року було створено національне об'єднання і з тих пір Австро-Угорське "Товариство Червоного 

Хреста" стало однією з найбільш розвинених і могутніх організацій.

Мало воно і власну нагородну систему, засновану в серпні 1914 року і прирівняну до державних нагород.

Система складалася: із Зірки Заслуг - Першого Ступеня; Офіцерського Хреста - Другого ступеня; Срібної і 

Бронзової медалей.

За заслуги на полі бою до всіх ступенів нагород могли додавати відзнаку "Військова Доблесть" у вигляді лаврового

вінка.

Друга ступінь і обидві медалі, в разі нагородження чоловіків, носилися на стандартній військовій трикутній колодці, 

а жінками - на банті.

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Петро Гарматій,

Заслужений зв'язківець України, голова віртуального філателістичного клубу «Милосердя»