ЩЕ  - НЕ ДОРОСЛИ

  У нових вказівках для психологів, які працюють з 

  молоддю, зазначатиметься, що підлітковий період 

  нині триває до 25 років.

 Чи можна вважати це новим порогом для вступу в доросле життя?

"Уявлення, що у 18 ти раптом дорослішаєш, схоже, вже не відповідає дійсності, – каже дитячий психолог Лаверн

 Антробус з клініки Tavistock, що у Лондоні. – З мого досвіду спілкування з молоддю після 18 їм все ще потрібна

 значна підтримка і допомога".

Дитячим психологам тепер надають нові вказівки: вони працюватимуть з пацієнтами від 0 до 25 років 

(раніше – до 18).

"Ми більше дізнаємось про розвиток у старшому віці (Після вісімнадцяти років - Ред.) і цінуємо його переваги. 

Думаю, це правильна зміна", – каже пані Антробус, яка вважає, що ми часто підганяємо дітей, бажаючи, щоб вони

якнайшвидше проходили ключові етапи становлення особистості.

Нові вказівки мають гарантувати, що молоді люди не потраплять у провалля у системі освіти і охорони здоров’я, 

коли їм виповниться 18. Зміна зумовлена новими уявленнями щодо емоційної зрілості, гормонального розвитку і, 

в першу чергу, мозкової активності.

"Нейронаука зробила величезні кроки вперед. Тепер відомо, що формування людини не зупиняється в певному віці;

є докази, що мозок розвивається ще не один рік після двадцяти. Все зупиняється значно пізніше, ніж ми звикли 

вважати", – пояснює пані Антробус.

Наразі виділяють три стадії підліткового періоду: ранній підлітковий період – від 12 до 14 років, середній підлітковий

період – від 15 до 17 років і пізній підлітковий період – від 18 років і далі.

Нейронаука свідчить, що когнітивний розвиток молодої людини продовжується і в пізній підлітковий період, а її

емоційна зрілість, самооцінка і здатність до суджень не можуть бути усталені, поки повністю не сформується 

префронтальна кора мозку.

Окрім розвитку мозку, після 20 років, за словами пані Антробус, продовжується і активність гормонів. "В деяких з 

моїх 16-18-річних пацієнтів дуже бурхлива гормональна активність – наївно думати, що вона припиниться, щойно 

їм виповниться 18", – говорить вона.

На її думку, деякі підлітки воліють лишатися в батьківському домі, оскільки потребують більшої підтримки у період

формування; батьки мають розуміти, що не всі молоді люди розвиваються в однаковому темпі.

Та чи немає тут небезпеки, що виховане нами нове покоління британців не бажатиме лишити дитинство позаду?

У комедійних телесеріалах чимало смішних стереотипних персонажів "вічних підлітків", наприклад, Сміті з серіалу 

"Ґевін і Стейсі" чи рядовий Пайк з "Татової армії". Є також інші персонажі, які хотіли б відокремитись від владних 

чи занадто дбайливих батьків і подорослішати, але переживають труднощі з тим, щоб обрізати сімейні зв’язки.

Розвиток мозку в підлітковий період

Сара Хелпс, клінічний психолог, консультант:

Раніше вважалося, що в 13-14-річному віці мозок людини вже повністю сформований. Тепер ми усвідомили, що він 

не перестає розвиватися до середини третього десятиріччя життя або навіть трохи за 30. Багато даних дозволяють

говорити про те, що різні форми розвитку мозку тривають упродовж усього життя.

В підлітковому віці стрімко змінюються способи обробки інформації мозком; новітні технології сканування надають 

дані, що демонструють нам сутність неврологічних змін. Ці дані найперше стосуються соціального мислення,

планування, розуміння і вирішення проблем. Мозок реорганізується, тобто, дорослий мозок вдається до інших

стратегій мислення, ніж підлітковий.

Найцікавіші зміни, пов’язані з дорослішанням, відбуваються у префронтальній корі; під час функціональних МРТ-

досліджень дитячого, підліткового і дорослого мозку видно відмінності у тому, як вони обробляють інформацію.

Френк Ф’юреді, професор соціології з університету Кенту, каже, що ми сприяємо інфантилізму молодих людей; як

наслідок, багато з тих, кому вже скоро 30, досі живуть з батьками.

"Це часто намагаються пояснити економічними чинниками, але я в це не вірю, – каже пан Ф’юреді. – Молодь 

втрачає прагнення до незалежності та ініціативи. Коли я був студентом, вважалось ганебним ходити кудись з

батьками, а зараз це цілком нормально".

"Отже, у суспільній свідомості відбулися зміни – підлітковий вік розтягнувся мало не до 30, і це всіляко стримує

молодих людей. На мою думку, психологи підсвідомо сприяють їхній пасивності, безсилості й незрілості, видаючи

це за норму", - розповідає дослідник.

За словами Френка Ф’юреді, в інфантильного покоління посилюється риса "пасивної залежності", що нерідко 

призводить до труднощів у формуванні дорослих стосунків. Підтвердження цієї тенденції можна побачити навіть 

в тому, які фільми і телепередачі ми обираємо.

"Дедалі більше дорослих ходять в кіно на дитячі сеанси, – каже він. – За статистикою американських дитячих

телеканалів, 25% їхньої глядацької аудиторії становлять дорослі, а не діти".

Пан Ф’юреді не погоджується з тим, нібито в сучасному світі молоді значно складніше знайти своє місце.

"Думаю, причина не в тому, що світ став жорстокішим. Просто ми змалечку не даємо дітям дорослішати. В 11, 12 

чи 13 років ми не відпускаємо їх гуляти. В 14-15 ми трусимося над ними, відгороджуючи від досвіду реального

життя. В університеті ми ставимось до студентів так, як раніше ставились до школярів. Все це разом і призводить 

до інфантилізації, що пояснює такий стан речей", - розповідає дослідник.

Отже, чи слід батькам підлітків заохочувати їх до того, щоб самостійно прокладати собі дорогу в світі? Це ключове

питання сучасності знайшло відображення у телесеріалі "Дівчата", головна героїня якого Ханна Хорват пізнає 

доросле життя. Батьки Ханни припинили давати їй гроші, і вона змушена жити окремо, досліджуючи життя "після

20" і роблячи власні помилки.

Одним з найважливіших кроків до дорослості традиційно вважається переїзд з батьківського дому. Проте 

телевізійний експерт з нерухомості Сара Біні запевняє, що молодим людям необов’язково переїжджати, щоб 

навчитися самостійності; навпаки, спільне життя кількох поколінь має великі переваги.

"Якщо ви хочете, щоб від ваших 25- чи 30-річних нащадків була користь, необов’язково виганяти їх з дому. Хай 

вони самостійно перуть свої речі, купують, що їм треба, вносять свою частину плати за квартиру і комунальні 

послуги, прибирають у себе в кімнаті і не розраховують, що ви виконуватиме їхні забаганки", – радить пані Біні.

"Я розумію зрілість як усвідомлення того, що дорослих не існує, і всі навколо просто живуть, імпровізуючи"

Сара Біні, експерт з нерухомості

На її думку, батьки повинні грати важливу роль у прищепленні підліткам ключових життєвих навичок, а діти, в свою

чергу, можуть допомагати батькам "не відставати від життя".

"Розумію, що це звучить як утопія, але до цього треба прагнути. Саме це для мене – найвища мета, а не те, щоб 

кожен сидів в своїй нірці і думав: "Прекрасно, тепер я маю виплачувати іпотеку", - каже Сара Біні.

Батьківська відповідальність перед підлітками має поширюватись ще на один зовнішній атрибут дорослості, каже

експерт з автомобілів Квентін Віллсон, – власну машину. За його словами, вона може стати для молодої людини

"талісманом", що допоможе відчути себе дорослішим.

Пан Віллсон вказує, що, згідно зі статистичними даними, більшість аварій за участю вісімнадцятирічних водіїв 

спричинені неправильно прийнятими рішеннями. За кермом "людина в більшості випадків не є повністю зрілою до

25 років".

Втім, це не означає, що слід підвищувати мінімальний вік для отримання прав; на думку пана Віллсона, буде краще, 

якщо батьки і вчителі навчать дітей безпечному водінню ще до того, як виявляться негативні особливості 

підліткового віку.

"Вчіть дітей, поки їхній розум ще чистий і незіпсований відеоіграми на кшталт "Grand Theft Auto 5" чи "Top Gear", а 

також негативним зовнішнім впливом. Тоді вони змалечку затямлять, наскільки важлива дорожня безпека, – радить 

він. – Уряд теж має про це подумати і включити водіння до тесту GCSE (Випускне тестування в середній школі – 

Ред.). Необхідно викладати теорію водіння в школі і підтримувати її правильними прикладами, поки їм ще 13, 14 чи 

15; бо коли вони доростуть до 17, розгуляється тестостерон і негативний вплив вже не виправиш".

З такою бурхливою гормональною активністю і новими, розширеними рамками підліткового віку, як дізнатися, 

коли ж ми все-таки дорослішаємо?

На думку пані Антробус, це стається тоді, коли "ми відчуваємо, що хочемо і можемо досягти незалежності".

Але вічним підліткам посеред нас, певно, більше сподобається визначення пані Біні: "Я розумію зрілість як

 усвідомлення того, що дорослих не існує, і всі навколо просто живуть, імпровізуючи".

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Джерело - http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2013/09/130924_adulthood_age_dt.shtml