ПІД ОПІКОЮ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА ![](/pict/1-DSC01439.jpg)
З Голландії прибула до Львова молодий аспірант Юлія Гілевич, яка
пише дисертацію про «демографічну яму» у народжуваності в Україні в 1950-75 рр.
Вона була у нашому місті восени, а в середині лютого знову планує приїхати, щоб
продовжити розпочаті дослідження.
В Червоний Хрест гостя звернулася, щоб їй порекомендувати людей,
яких можна опитати по даній тематиці соціологічного дослідження.
![](/pict/8/2-DSC01441.jpg)
Галина
Піскоровська, медична патронажна сестра Личаківської РО ТЧХ м. Львова, у
позаурочний час познайомила Юлію з деякими своїми підопічими і ті охоче згадали
свої молоді роки.
![](/pict/8/1-42693_n.jpg)
Після завершення роботи, Юлія розповіла нам про себе і свою
дисертацію детальніше.
![](/pict/8/4-DSC01455.jpg)
Юлія Гілевич: Тема моєї роботи на
сьогоднішній день: «Родинні стосунки та репродуктивний досвід жінок та чоловіків в Україні під час спаду народжуваності, 1950-1975».
Це робоча назва. Назва монографії буде іншою. Я почала працювати над кандидатською
дисертацією (PhD) у вересні 2011 року. Ідея вивчення спаду народжуваності у
Європі та вивчення саме впливу соціальних чинників, таких як структура родини,
була запропонована моїм керівником.
Я вже самотужки розвинула ідею, обрала часові рамки, і ми разом
вирішили зупинитись на досвіді України, оскільки дуже мало антропологічно -демографічних
досліджень було зроблено саме тут. Україна та Східна Європа - це 'terra incognita` у світовій науці, і про
цю частину Європи існує багато стереотипів, які відображаються у Західному
науковому дискурсі.
У моєму дослідженні я
використовую інтерв'ю з поколінням, яке народилось до Другої Світової війни, і
воно, власне, потрапляє на період навершення так званої Першої демографічної
кризи.
В 1950-1960 рр. народжуваність у Східній Україні впала нижче
рівня відтворюваності (за загальним показником плідності це є 1.3 дитини,
народжені на жінку).
В той самий час, регіональні відмінності у демографічній
поведінці населення регіонів дуже відрізнялися. Тому я також у моїй роботі
розглядаю регіональний контекст, і для порівняння обрала Львів та Харків.
Окрім інтерв'ю, також збираю та аналізую демографічні дані по
народжуваності, шлюбності та абортах. Це є робота, здебільшого, в архіві.
![](/pict/8/5-1780_n.jpg)
А чому вибрала Нідерланди? Адже я навчалася у Львові і тут є непогані
спеціалісти з цього напрямку науки.
Коли навчалась на 3 курсі, я мріяла поїхати на навчання за кордон.
Мені було цікаво побачити та спробувати різні підходи до навчання та науки. Я мріяла
про Швецію і роботу магістерську писала з огляду на те, що ці здобутки
допоможуть мені у поступленні саме туди.
![](/pict/8/551585_3708981097135_28383713_n.jpg)
Але от коли на 5му курсі шукала власне проект для дисертації, то
подавала документи усюди, де мені було цікаво, не зважаючи на країну, головне,
щоб проект був цікавий. І от так я знайшла цей проект. Нинішній мій керівник
власне шукав людину з подібним до мого життєвим досвідом.
![](/pict/8/7-9708923_n.jpg)
Я закінчила соціологію, і мій профіль (згідно з темою
магістерської роботи) є якісні методи. Окрім того, я мала досвід у проектах,
пов'язаних в усною історією і була на стажуванні у Центрі Дослідження міської
історії Центрально-Східної Європи. От і подалась я у Нідерланди, де пройшла по
конкурсу. Зараз приїжджаю в Україну збирати матеріал і спілкуватись з колегами,
бо тут наука теж не стоїть на місці.
Фото – автора та з домашнього архіву Ю.Гілевич
Ірина Апостолюк, голова Личаківської РО ТЧХ м. Львова
|