ВІРНІСТЬ КЛЯТВІ ГІППОКРАТА 
70-річна тернополянка, лікар-кардіолог Леся Копач – на Майдані з 1 грудня. Вже більше
двох місяців вона працює в одному з медпунктів Майдану.
– На Майдані я і кардіолог, і невропатолог, і
хірург, і терапевт водночас. З 1-го грудня незмінно працюю в медпункті, що у
приміщенні Народного Руху України. Вдома у мене старший син з невісткою і троє
онуків, а молодший в Києві, на барикадах.
До Києва приїхала відразу після тієї ночі,
коли «беркутівці» побили наших дітей. Я навіть уявити не могла, що у нашій
державі таке може статися! На місці тих дітей могли бути й мої сини… Прикро, що
за це досі ніхто не покараний.
Спершу приїхала на Віче, думала, не затримаюся
надовго в столиці, однак, коли стало відомо, що формуються медслужби для
забезпечення національного спротиву, вирішила, що зможу принести користь,
працюючи лікарем на Майдані. Пішла у Будинок профспілок до керівника медичної
служби Святослава Ханенка, який пам’ятає мене ще з 2004 року.
Олег Мусій, президент Всеукраїнського
лікарського товариства, членом якого я є з часу його заснування, підтвердив мою
кваліфікацію, оскільки у мене не було з собою документів. До речі, у Народному
Русі я ще з 1989 року, створювала осередки на Тернопільщині.
Ми прийшли у медпункт близько 22-ої години 1
грудня і відразу ж туди привели людей, поранених на Банковій під час сутичок з
«Беркутом». У двох були криваві рани голови, ще кілька постраждали від сльозогінного
газу. Я зробила перев’язки, надала першу допомогу і викликала швидку. З того
часу я цілодобово тут.
Леся Григорівна здебільшого опікується
хлопцями з дев’ятої сотні. У Народному Русі розташований їх пункт обігріву.
Жінка спить по чотири-п’ять годин на добу, але каже, що звикла до такого ритму
життя.
– Я ще працюю на чверть ставки лікарем
функціональної діагностики у другій міській лікарні Тернополя, – розповідає. –
Маю вищу категорію, близько сорока років пропрацювала лікарем у кардіологічному
відділенні. На той час, що я на Майдані, написала заяву про відпустку за
власний рахунок аж до 3 березня – не хочеться повертатися додому ні з чим…
Леся Григорівна каже, що медикам на Майдані
доводиться працювати в екстремальних умовах, а найважче тим, хто допомагає
пораненим на передовій.
– Ходжу з паличкою, у мене артроз коліна, на
жаль, не можу до них долучитися, тому допомагаю тут, – неначе виправдовується.
За словами Лесі Копач, нині найпоширенішою
хворобою на Майдані є застуда. Трапляються поодинокі випадки переохолодження та
обмороження. Багато мітингувальників звертаються із нервовим перенапруженням.
– Цікаво, що якось про мене написала одна
журналістка і виставила замітку на своїй сторінці у соцмережі. Я розповіла про
чоловіка, який допомагав під час захисту й спорудження барикад і серйозно
травмував праву руку. Чотири дні терпів біль, але, побачивши, що рука
деформується, звернувся по допомогу. Потрібне було негайне оперативне втручання
вартістю 5200 гривень. Звісно, у нього таких грошей не було. Прочитавши
замітку, лікар із Чикаго передав на Майдан необхідні гроші…Від щирого серця
хочеться подякувати усім, хто нам допомагає! Тримаймося разом! Бо якщо
відступимо, втратимо Україну назавжди.
Фото - з відкритих джерел в Інтернеті
Джерело:
https://www.facebook.com/novagazeta?fref=ts
| 
