ПОЕЗІЯ, НАРОДЖЕНА РЕВОЛЮЦІЄЮ ГІДНОСТІ
У Львові триває ХХІ Форум видавців,
який відкрився 11 вересня. Загалом
протягом чотирьох днів на ньому
заплановано 960 різноманітних
атракцій. Знаковою подією стала
сьогоднішня зустріч молодої поетеси
Анастасії Дмитрук зі своїми
шанувальниками.
Відбулася зустріч у кафе «Копальня Кави», що розміщене на площі Ринок. Воно і так завжди було популярним. Сто років тому тут заходили, мабуть, на каву не тільки Мазох, але й видатні українські письменники - І. Франко, В. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина. Тепер же, коли нині, 12 вересня, тут відбувся тематичний вечір молодої поетеси Анастасії Дмитрук, автора вірша «Никогда мы не будем братьями!», його слава сягне, без сумніву, нового апогею.
Зрештою, посудіть самі: знаменитий вірш читає його автор - Анастасія Дмитрук.
(Запис зроблено на барикадах у Києві під час Євромайдану).
Поетеса Анастасія Дмитрук народилася 1991 року. Вірші пише з 12 років. Стала відомою під час Євромайдану завдяки своїм патріотичним віршам, зокрема віршу «Никогда мы не будем братьями».
Литовські музиканти спільно з хором Клайпедського музичного театру записали відеокліп, який уже за два тижні після публікації на Youtube отримав понад мільйон переглядів.
Пропонуємо цей музичний твір вашій увазі. Вслухайтесь. Революція Гідності - не завершилась. Вона і досі крокує Україною. Наш народ веде нині гарячу війну за незалежність з колишньою метрополією. І немає сумніву - ми переможемо!
Слава Україні!
Героям Слава!
Фото – з відкритих джерел в Інтернеті
Огляд підготував О.Апостолюк,
волонтер Товариства Червоного Хреста України
Наш коментар:
Ми розуміємо, що в Україні йде війна. Поети палко відгукуються на трагічні події, що нас оточують кожного дня. За це їм доводиться дорого платити: на Анастасію Дмитрук, наприклад, планувалося російськими шовіністамии скоїти напад у Львові, але за щасливим збігом обставин її захистив місцевий мешканець. Поезія як і художня література, часто користується таким зображальним засобом, як гіпербола. Присутній він і у творчості А.Дмитрук. Хоч у вірші "Нікогда мы не будем братьями" і вжито міцні вирази на адресу агресорів, але ми розуміємо, що це тільки художній прийом, бо не російський народ веде з Україною війну, а тільки апологети теорії "Русского мира", які є у керівництві цією країною.
У свою чергу, Товариство Червоного Хреста України, як й інші національні Товариства цієї міжнародної благодійної організації, як стояло на позиціях НЕЙТРАЛЬНОСТІ, так і стоїть. Це одна з основних статутних вимог, які ніколи не будуть порушені. Тому на полі бою Червоний Хрест надає допомогу всім без виключення пораненим, до якого би табору вони не належали. На цю особливість ми і хочемо звернути увагу читачів репортажу про Анастасію Дмитрук. Вірш - віршем, пісня - піснею, а Статут - святая-святих Товариства Червоного Хреста України.
|