ЧЕРВОНИЙ  ХРЕСТ – НА ФРОНТІ

22-літній молодший сержант Микола Буліков

з міста Ковеля командував танком у 51-ій окремій

механізованій бригаді.

 На знімку: реконструкція бою до 100 - річчя Першої світової війни. З тих пір у Червоного Хреста

 змінилася тільки форма одягу. Суть та ж сама: рятувати поранених.

Як розповіла журналістам волонтерка Наталія Соколова, 29-го серпня під Іловайськом він потрапив під обстріл, коли проривався крізь засідку ворога. Микола отримав важке поранення і втратив свідомість.

Коли отямився, то бої уже стихли, а поруч не було нікого. Ліва нова висіла – відкритий перелом, у правій застряг осколок. Не маючи під рукою навіть бинта, хлопець, переборюючи біль, вирішив повзти до найближчого села.

Шлях зайняв дві доби. У нього не було ні ліків, ні їжі, ні води. Коли до села залишилося лише кілька метрів, Микола побачив людей. Проте вони до нього не підійшли. Натомість покликали російських військових. Ті, у свою чергу, в полон його брати не хотіли, бо не вірили, що виживе. Тож лише дали українському бійцю бинт і залишили помирати.

Обмотавши цим бинтом руку, хлопець виліз на невеликий пагорб у надії, що його побачать свої. Пораненого і ледве живого Миколу 31-го серпня знайшов тамтешній Червоний Хрест. Крім молодшого сержанта Булікова, того дня знайшли ще 30 щасливчиків, які зуміли вижити.

Пізніше хлопця вивезли у польовий військовий шпиталь, а далі – у Дніпропетровськ та Київ, де і прооперували. Наразі на бійця очікує складна і довготривала реабілітація, але поруч з ним – його дружина, а дома чекає півторарічний син.

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Джерело:

http://news.vashmagazin.ua/news/suspilstvo/poranenogo-pid-ilovayskom-soldata-ukrayintsi-zdaly-vorogu