РУШНИК – СИМВОЛ  НАШОГО  НАРОДУ

Девізом свята рушника стали крилаті слова

поета: «Душа мого народу – рушники, барвінками

і мальвами зігріта»

23 жовтня 2014 року  у Львівському техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка» на тижні циклової комісії спеціальності «Монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання» відбулося Свято рушника.

Разом з колегами з паралельних груп його задумав і провів викладач коледжу Володимир Іванович Данилишин. 

Мета  виховного заходу - розширення знань студентів про вишитий рушник; розкриття  його краси та поетичності; виховання почуття національної гордості та шани народних традицій,  глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, що донесли до наших днів і зберегли глибину цього давнього символу українського народу.

Розпочалося свято виставкою вишитих рушників, привезених з дому студентами та викладачами коледжу. Яскраві полотна, вишиті голкою і нитками, представляли різні куточки нашої мальовничої Неньки - України.

Відвідувачів виставки вабило око близько 60 рушників, які представляли Гуцульщину, Бойківщину, Буковину, Полісся, Полтавщину та інші регіони нашої держави.

Серед різноманіття кольорів і візерунків, особливу увагу перехожих привертали великодні рушники, вишиті організатором свята – Володимиром Івановичем Данилишиним.

Найстарішим експонатом виставки було визнано вишитий рушник з Черкащини, якому понад 90 років, представлений викладачем коледжу Аллою Євгенівною Філяк.

Далі Свято рушника продовжилось  виховним заходом, - концертом на тему: «Душа мого народу – рушники, барвінками і мальвами зігріта».

Актовий зал був прикрашений вишитими рушниками в народному стилі та портретом Т.Г. Шевченка.

Ведучими концерту були студенти 4 курсу газового відділення Тетяна Вайда, Катерина Покора, Назар Федочинський, Сергій Кугук. Вони розповіли про різні види вишитих рушників та їх призначення.

Доречно було вплетено в сценарій свята події, які останнім часом відбуваються в нашій державі, а саме Революція Гідності, війна на сході України.

Зворушливі слова ведучих про Небесну сотню та читання вірша студентом Матвієм Кизиком розчулили не одне серце в залі.

Студент Іван Дарморіз  чудово виконав Пісню про рушник. Пісня ця зачаровує прекрасними словами поета А. Малишка і не менш прекрасною музикою Платона Майбороди. І захоплює вона уже не одне покоління людей, бо її мелодія, а також слова - перегукаються з найріднішим, найближчим для кожної людини образом рідної людини – образом матері, яка дарує своєму сину, виряджаючи його в далеку дорогу життя – вишитий рушник, як символ материнського благословення і любові.

Студентка Ксенія Шубеляк душевно заспівала Баладу про мальви, під яку, дівчата танцювали танець з рушниками.  

Під чарівну «Мелодію» Мирослава Скорика, яку виконав  скрипаль Богдана Ільницький, студент музичного училища  ім. С.П. Людкевича.

Глядачі  почули легенду про рушник та баладу про вишивку, яку розповіла  студентка Ярина Степаненко.

Студентка Василина Заболотня склала Ярині Степаненко привабливий дует у виконанні балади про рушник.

На закінчення концерту прозвучала пісня «Рушник вишиваний», під яку ведучі частували присутніх запашним короваєм.

В кінці свята Володимир Данилишин зазначив: «Сподіваюся, що ми спільними зусиллями зможемо зробити все, щоб вишиті рушники стали своєрідним оберегом єднання, незалежно від політичних, релігійних чи інших уподобань людей, які примножують традиції нашого славного українського народу».

Благословенна будь на всі віки

Найперша жінка, що нашила квіти.

Душа мого народу – рушники,

Барвінками і мальвами зігріта!

Фото - автора

М. В. Здоровега,

заступник директора з виховної роботи,

голова первинного осередку Товариства Червоного Хреста України