ЙОРДАН - ВЕЛИКЕ  СВЯТО  ХРИСТИЯН

Сьогодні, 19 січня, свято Хрещення Господнього.

Про нього - нотатки Протоієрея Василія Фазана

Святе Богоявлення, Хрещення Господа, в народі ще

називають Водохреща або Йордан. Хрещення Господнє -

третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного

циклу, яке православні християни відзначають 19 січня,

тому збігається зі святом Богоявлення.

Під час Хрещення Господь явив тайну Пресвятої Трійці - Бог Син прийняв хрещення, Бог Отець свідчив з неба, а Бог Дух Святий зійшов у вигляді голуба.

Саме так свідчить Євангеліє і так трактує цю подію тропар свята Хрещення, від чого це свято має ще одну назву - Богоявлення.

Слово «хрещаю», «хрещу» в перекладі з грецького означає «занурюю у воду». Не можна зрозуміти сенсу і важливості хрещення, не з'ясувавши найперш символічного і реального значення води у Старому Завіті.

Вода - початок життя. Саме з води, заплідненої животворящим Духом, відбудуться всі живі істоти. Де немає води - там пустеля. Але вода ж може і руйнувати, і знищувати - як водою великого потопу Бог залив гріхи і зруйнував зло людське.

На згадку того, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, є водосвяття; напередодні свята вода освячується в храмах, в саме ж свято Богоявлення - в ріках або інших джерелах, де беруть воду.

Хресним ходом на Йордан називається хід для освячення природних водойм. Віддавна в народі посвячену на Водохреща воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжко хворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Вода на Водохреща ніколи не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Воду завжди освячують у Храмах, адже саме там читається молитва Господня, в цей день багато віруючих також омиваються в ополонці з Вірою в Бога.

Освячення відбувається молитовно не залежно від самого хреста, адже дуже часто в наш час чуємо про те що Хрести срібні тому-то вода і Свята зберігається цілий рік.

Розкажу на противагу цьому твердженню такий випадок: одного разу мій знайомий поросив мене як священика освятити воду, а я взяв хрест дерев’яний оскільки іншого на той час у мене не було. І після здійснення спільної молитви освятивши воду він запитав, а чи буде Свята Вода зберігатися так як й інша. Я стверджував що так, а Він як кожна людина сумнівався, тоді і я, і Він набрали Святої Води додому і вона стоїть до сьогоднішнього дня. Саме це і означає що Сам Бог освячує воду.

Свято Хрещення (Богоявлення) почало святкуватись в III ст. Перша згадка є в «Строматах» Климента Александрійского, який пише, що послідовники Василида святкують Хрещення Спасителя і називають його Богоявленням, так як, на їх думку, Христос став Сином Божим саме від часу хрещення і сходження на Нього Святого Духа.

З цього випливає, що у православних в Александрії за Климента цього свята ще не було. В III ст. свято розповсюджується далі.

Згідно «Заповіта Господа нашого Ісуса Христа» (III ст.), церковний рік обмежувався лише трьома святами: Пасхою, П'ятидесятницею і Богоявленням, у святкуванні якого православні бачили інший зміст, аніж послідовники Василида.

Свято Богоявлення було довгий час пов'язане зі святом Різдва Христового. Згідно «Апостольских постановлень» (Сірія, V ст.) (кн. V, 3; кн. VIII, 33) і древнього коптського календаря, це свято посвячене Хрещенню Господньому; Єфрем Сірін (IV ст.) у гімнах на Богоявлення також говорить про хрещення Христове.

Майже для всього Сходу до кінця IV ст. — це свято в честь Різдва Христового (що випливає, зокрема, з опису Богоявлення в Єрусалимі у аквитанської паломниці Сільвії, кінця IV ст).

Навіть після того, як на Сході, під впливом Заходу, Різдво було відділене від Богоявлення, воно часто мало ім'я Богоявлення (наприклад, у Василя Великого, Григорія Богослова та ін.).

Проти цього ототожнення був Іоанн Золотоустий: «Не той день, в який родився Спаситель, належить називати явленням, але той, коли Він хрестився, не після народження Він став всім відомим, але коли хрестився».

Одночасно з розділенням свят Різдва і Хрещення в IV ст. на Сході до 6 січня було приурочено хрещення оголошених, у зв'язку з чим виник звичай особливого вшанування води, освяченої цього свята для їх хрещення. Тому свято отримало також назву Просвітлення, свята квітів, оскільки Спаситель явився просвітити «тих, що сидять в пітьмі і місці смертному» (Матвій 4:16).

Наступного дня після Водохреща, 20 січня – святкували день Іоана Хрестителя (Іоана Предтечі). На Іоана Предтечі до роботи ще не приступали. Хрещення, яке здійснював Іоанн, означало, що подібно тому, як тіло очищається водою, так і душа людини, що увірувала в Істинного Бога через щиросердне покаяння, очищена буде Христом від усіх гріхів.

Серед тих людей, що приходили до Іоанна, було чимало таких, які вважали себе праведними і не хотіли каятися, а насправді були порочними і злими. Фарисеї пишалися своїм походженням від Авраама, виконанням закону і вважали себе гідними увійти в царство Месії.

Саддукеї ж взагалі не вірили у воскресіння із мертвих і в майбутнє життя.

Таким людям Іоанн говорив: «Хто сказав вам бігти від майбутнього гніву?», тобто хто навчив вас, що ви самотужки можете уникнути гніву Божого і вічних мук у майбутньому житті? «Зробіть гідні плоди покаяння», тобто покажіть добрими справами каяття своє. «І не думайте говорити в собі: батько в нас Авраам, тому що говорю вам, що Бог може з цих каменів спорудити дітей Аврааму. Пам’ятайте: будь-яке дерево, що не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь».

Слухаючи такі слова, народ запитував його: «Що нам робити?» Іоанн відповідав: «У кого дві одежі, віддай одну незаможному, і в кого є їжа, роби те ж саме», тобто насамперед будьте добрими. А митарям (збирачам податків) Іоанн говорив: «Нікого не кривдьте, не обмовляйте і задовольняйтеся своєю платнею».

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Джерело:

http://reporter.pl.ua/novini/kultura/18424-sogodni-svjato-hreschennja-gospodnogo