ТРАГЕДІЯ, ЯКОЇ  НЕ ВДАЛОСЯ  УНИКНУТИ

     Щороку, 11 квітня, за ініціативи Організації

     Об'єднаних Націй відзначають Міжнародний

     день визволення в'язнів фашистських

     концтаборів. Дату приурочено з нагоди дня

     входження американських військ на територію

     Бухенвальду.

На знімку: Молитва за душі в"язнів фашистських концтаборів

у МСЦ ЛОО ТЧХ України, котрих замучили за колючим дротом  

Як повідомила прес-служба Львівської ОДА, цього року з ініціативи Львівського обласного відділення Української спілки в’язнів - жертв нацизму 11 квітня відбулися пам’ятні заходи. Зокрема, покладання квітів і коротке віче біля Пам’ятного хреста на території колишнього концентраційного табору для військовополонених "Шталаг-328".

Опісля відбудися заходи біля пам’ятника жертвам фашизму (Львівське гетто), що на проспекті Чорновола у Львові, та пам’ятного знаку на місці колишнього Янівського концетраційного табору (вул. Винниця).

Довідка

В Україні зафіксовано майже 300 місць масових страт населення. Діяло 180 концтаборів і 50 гетто.

Голодом і насильством в Україні винищено 4,5 млн. осіб. Усього протягом 1941-1944 pp. з України на каторжні роботи до Німеччини вивезено 2,5 млн. осіб.

Найбільшими місцями загибелі мирних громадян були Бабин Яр у Києві, Дробицький Яр у Харкові, Доманівка і Богданівка на Одещині.

У Львові в 1941-1944 роках, як у жодному місті Європи, було три концентраційні табори: Янівський, Єврейське гетто і табір для великої кількості військовополонених "Шталаг-328", розташований у центрі Львова на території оборонного комплексу 19 ст. "Цитадель".

Встановлено, що в таборі "Шталаг-328" утримували 284 тисячі в’язнів різних національностей: українців, росіян, євреїв, італійців, поляків, бельгійців, білорусів, голландців та представників інших народів.

Червоний Хрест Львівщини і Червоний Хрест Фрайбурга (Німеччина) понад 15 років тому заснували у Львові Медико-соціальний центр ЛОО ТЧХ України, який очолює Н.І.Добренька з метою надання всебічної допомоги в"язням фашистських таборів і гетто.

Про нього ми вже писали багато разів, а оце днями Валентин Мойсеєнко, - голова Львівської обласної організації ТЧХУ, - опублікував у професійному журналі «Вісник Червоного Хреста України» статтю «Пам'яті полеглих в Освенцімі» (№1, 2015 – с.18-19), в якій розповів про поїздку в цей табір смерті на 70-річчя з дня його визволення Н.І. Добренької, старшої медичної сестри І.М.Валько та двох підопічних МСЦ ЛОО ТЧХ України –  Онуфрія Дудка та Зінаїди Гриневич, котрі довший час ходили по лезу бритви між життям і смертю у цій нелюдській катівні. Якщо Онуфрій на той час був повнолітнім, то Зінаїді заледве виповнилося 3 рочки, і відбувала вона ув"язнення тут разом зі своєю матір"ю-партизанкою. 

Нині вони і їх колеги, хто ще чується при силі, були учасниками цих сумних урочистостей у Львові. «Таке не повинно більше повторитися», - ось лейтмотив виступів цих людей, з якими вони йшли і йдуть до нас нині. І цей заклик, як ніколи, слушний сьогодні, коли в Україні ллється кров, і як 70 років тому назад, в наші оселі приходять похоронки із зони АТО.

(Статтю Валентина Мойсеєнка про поїздку в Освенцім можна прочитати в Інтернеті за адресою -  http://redcross.kliaksa.in/local/_2015_1_web.pdf).

Фото – Ірини Апостолюк

Прес-служба Личаківської РО ТЧХ м. Львов