ПОКЛИКАННЯ

Репортаж  Людмили  Міщенко з Нікополя  

«Лікарем мало стати, ним потрібно - народитися»

З незапам'ятних часів, мало не з кам'яного віку, серед професій є одна, за яку немає важливішої у цілій Галактиці. Її власникам ми довіряємо найцінніше, що є у людини, найдорожче, чого не купиш, що не виміняєш, не виграєш у лотерею - наше здоров'я.

Вольтер говорив: «Люди, котрі зайняті поверненням здоров'я інших людей, виявляють дивне єднання майстерності і людяності, стоять вище всіх великих на цій землі».

І справді, як буває легко, коли у важкий час поруч з нами, що потрапили в біду, виявляються чуйні й уважні, умілі і грамотні послідовнки Гіппократа - лікарі та медичні сестри - не тільки з обов'язку служби, а й за покликанням.

Слідуючи хорошій, красивій, добрій традиції, з ініціативи депутата міської ради Раїси Кисельової та голови первинної ветеранської організації медичних працівників Раїси Йолкіної, напередодні свята - Дня медичного працівника, у світлому залі Палацу урочистих подій зібралися люди, трудовий стаж яких в білому халаті становить більше 40 років.

Це актив ради ветеранів у складі Ірини Полозок, Валентини Якуніної, Валентини Пушкіної, Тамари Багмут, Ганни Титової, Любові Кузьменко, Валентини Жук, Віри Щучкіної, Людмили Фука на чолі з Раїсою Йолкіною, котра всю свою трудову діяльність присвятила роботі медичної сестри, причому на одному місці - в Нікопольському шкірвендиспансері.

Але не хлібом єдиним сита людина. Невгамовна, активна, енергійна, молода серцем і душею, товариська, життєрадісна, співуча жінка, - колись захоплювалася спортивною стрільбою, стрибками з парашутом, стояла на чолі місцевого комітету та ради медсестер шкірвендиспансеру, була головою первинного осередку Червоного Хреста і жіночої ради, членом народного контролю, несучи при цьому багато інших громадських навантажень.

Незважаючи на домашні клопоти, складності життя і брак часу, ці жінки, про яких мова, щодня піклуються про співробітників, які перебувають вже на заслуженому відпочинку, відвідують їх вдома не тільки в свята і дні народження. Періодично заглядаючи до них в гості, як кажуть, просто на чашку чаю, вони знають про всі проблеми своїх підопічних.

Радісно зустріли один одного ветерани лікарень, поліклінік, диспансерів, відділень, а також пенсіонери, які, не рахуючись із власним віком, продовжують трудитися, віддаючи пацієнтам свої гарячі серця, а молодому поколінню - передаючи навички і багатий досвід. Адже медпрацівник - професія особлива. Вона не створює матеріальні блага і цінності, при цьому, не маючи дрібниць, вимагає гранично чистих рук в прямому і в переносному сенсі.

У цей день вартових нашого здоров'я прийшли привітати заступник міського голови Лариса Дуксова, головний лікар Нікопольського центру первинної медико-санітарної допомоги Валентина Горяна, відповідальний секретар міської ради ветеранів Галина Маршацька, голова профспілкового комітету В'ячеслав Мальгін, головний лікар 4-ї міської лікарні Надія Бредихіна.

«Дивлячись у ваші очі і бачачи в них втому, накопичену десятиліттями, так хочеться взяти кожного за руку і відвести в казковий світ, де ніколи не було і немає війни, суперечок про ціни на нафту і газ, конфліктів у парламенті,  різних там хворіб... Відвести вас туди, де всі жителі, будучи рівними, з народження і до глибокої старості, занурюються у купіль любові. Насолоджуючись райським куточком місця проживання, займаються тільки творчістю, оберігаючи кожен квадратний  міліметр рідної Планети. Нехай сьогодні це - райдужні мрії, але ж «Чоботи-скороходи» і «Килим-літак» перетворилися з казки на реальність. Будемо сподіватися на те, що незабаром на всій Землі запанує один позитив», - такі добрі слова Раїси Михайлівни присутні зустріли оплесками вдячності.

Людям зі святою професією присвятили у цей день свій талант - медична сестра, мама лікаря, дружина лікаря, поетеса Олена Касьянова і вокалістка - керівник ансамблю «Здравушка» Еліна Євдокимова.

…Але час невпинно збігає. Забирає кращих з кращих. Здавалося, ще вчора до нас на допомог поспішали у білих халатах Володимир Ляшенко, Леонід Хавроненко, Костянтин Рябухін, Сергій Живодер, Володимир Захаров, Артур Рудий, Надія Волкова, зовсім молодий Олександр Роговий і багато інших, «…хто сам пішов на небеса, але сотні життів врятував» .  Присутні в залі вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.

Кожен мріє прожити життя без хвороби і недуг, але люди часто приходять на прийом у кабінет не тільки за лікарською допомогою, вони потребують розуміння і співчуття. У таких випадках мало мати диплом з відзнакою, треба бути ще і хорошим психологом. Напевно, не дарма у народі кажуть: «Будь-якій професії можна навчитись, а лікарем потрібно - народитися».

Людмила Міщенко

(Переклад з рос. мови – О. Апостолюка, волонтера Червоного Хреста)

Фото – www.nikopolnews.net

Джерело:

http://nikopolnews.net/zhizn/prazdniki/2612-doktorom-malo-stat-im-nuzhno-roditsya.html