ДОБРА МАЄ БУТИ БІЛЬШЕ, НІЖ ЗЛА
Семен Коновалов з Луганська робить тільки
перші кроки у якості волонтера Червоного
Хреста. Про свій короткий, але яскравий шлях
милосердя у Товариство він розповів нещодавно
читачам сайту Бабушкінської РО ТЧХ
м. Дніпропетровська.
"... З Луганська виїхали в період відсутності електрики, води, а в період обстрілів відсиджувалися у підвалі.
Добиралися довго, через Луганську Станицю, Харків, Бердянськ - було моторошно ", - так згадує про прибуття в Дніпропетровськ 17- річний Коновалов Семен Михайлович, новий волонтер Червоного Хреста Бабушкінського району м. Дніпропетровська.
Живе за принципом, що милосердя має бути багато, а добротою потрібно обов'язково ділитися.
"... Дніпропетровськ вразив мирним життям, яскравим освітленням, працюючими фонтанами і доброзичливістю людей ... "- ділиться враженнями Семен.
Після клопотання про відновлення навчання у ВНЗ, відразу ж взяли у коледж по переводу на бюджет по спеціальності, - електрифікація сільського господарства, - в аграрно-економічний університет, де надали гуртожиток.
А коли травмувався, - восени зламав ногу, - однокурсники дуже допомогли на новому місці навчання.
"Вражала доброта, милосердя та участь у долі таких, як я", - ділиться враженнями Семен.
Піддавшись чарам загальної епідемії добра у Дніпропетровську, вирішив після одужання також стати волонтером однієї з провідних гуманітарних організацій, яка допомагає всім вимушеним переселенцям. Нині у нього в кишені квиток члена Товариства Червоного Хреста України.
"Зараз мені випала величезна удача розширити свої знання, перейняти досвід і придбати нових друзів з усієї України, побувавши в молодіжному волонтерському таборі Червоного Хреста в Одесі і представити там Дніпропетровщину". – Закінчив свою коротку розповідь молодий луганчанин.
Шлях волонтера – нелегкий. Особливо у воюючій країні.
Тож побажаймо Семену Коновалову здолати усі негаразди на совоєму шляху і щоденно нести світло милосердя знедоленим наших днів!
Фото – www.red-cross.at.ua
За джерелом:
http://red-cross.at.ua/news/volonter/2015-08-06-379
|