НА  ПОМИЛКАХ – ВЧАТЬСЯ

Сьогодні, 5 жовтня, в Стокгольмі присудили

Нобелівську премію миру з фізіології

і медицини - і це не перебільшення.

                                                                                                   На знімку: Дитина, що страждає від малярії.

Всі чекали, що нагородять відкривачів якихось нових крючечків на молекулах, як це було прийнято в останні роки. Але Нобелівський комітет несподівано повернувся до ідеї соціального служіння, закладеної ще в історичному заповіті Альфреда Нобеля.

Є хвороби, нам, на щастя, невідомі. Ті, які вражають не нас, мешканців багатої Півночі, а людей, що сотнями мільйонів живуть в джунглях Африки та Азії, які кишать паразитами. І на них ми звертаємо увагу тільки тоді, коли зараза типу Еболи раптом з потоками біженців або з туристами відвідує територію, заселену «золотим мільярдом». Тоді починається всесвітній стогін, збір грошей і щоденні інформаційні зведення.

Японець Сатоші Омура вивчав одну з найбільш страшних хвороб -елефантіаз, або слоновість. Мікроскопічний хробак проникає в тіло людини з москітом, а всередині тіла розвивається в клубки, що закупорюють лімфатичні протоки, від чого кінцівки і тіло роздуваються і набувають неймовірних форм. Десятки мільйонів людей в тропіках стають її жертвами. В основному страждають працівники на рисових полях, рибалки і селяни, тобто найбідніші з бідних.

Омура став пильно спостерігати за водоймами, в яких розвиваються личинки хробака - чи немає там природного ворога цього виду? Через багато років пошуків він знайшов всього один грибок, який виробляє авермектини -природний антибіотик, який був очищений і допрацьований американцем Вільямом Кемпбеллом, іншим лауреатом.

До речі ця речовина вже використовується у ветеринарії, поки що до людини справа ще не дійшла. Всього одна доза препарату може вилікувати страждальця від багаторічної недуги - тепер мабуть до визнання «великою фармою» (великими фармацевтичними концернами) залишилося зовсім недовго.

Третій лауреат - китаянка Ю Ю Ту. Вкрай важливо - її премія, по суті, звернена на дві тисячі років назад. Ліки проти малярії давно відомі, але хвороба ставала все більш стійкою до них. Професор Ту студіювала стародавні китайські трактати, в яких часто згадувався один вид полину - звичайного бур'яну.

Що цікаво, роботи почалися ще при Мао Цзедуні - щоб захистити китайську армію, в 1967 році стартував секретний військовий проект 523, в якому на солдатах випробовувалася отримана з цього полину речовина - артемізинін.

Але західна наука завжди настільки скептична до традиційної китайської медицини, що міжнародне визнання до препарату прийшло тільки на початку 90-х, коли ним зацікавився фармацевтичний гігант Новартіс. І виявилося, що полин - активний не тільки проти малярії, а й проти інших найпростіших паразитів і черв'яків, вражаючих найбідніші верстви селянського населення азіатського Півдня.

Премія-2015 навчила нас, жителів багатої Півночі, відчути рівність ціни людського життя з мешканцями бідного Півдня, почати працювати для них. І подолати вічний скепсис з приводу стародавніх манускриптів і дивних рецептів двотисячолітньої давності. Так що цей Нобель можна вважати ще й Нобелем з філософії.

Колонка на ТВ "Дождь" - Павла Лобкова

Фото –ImagineNoMalaria.org

Джерело:

https://tvrain.ru/articles/malaria-395711/