ГЕОЛОГІЯ І ЧЕРВОНИЙ  ХРЕСТ

Майже 300 учасників з різних кінців світу взяли

участь у міжнародній  науковій конференції

"Фундаментальне значення і прикладна роль

геологічної освіти і науки", яка проходила

7-9 жовтня з нагоди 70 – річчя з дня заснування

геологічного факультету  у Львівському

національному університеті ім. І. Франка.

У проспекті, випущеному до цієї події, зазначається: «За образними словами академіка А. Карпінського, геологу належить уся Земля. І ця обставина, як нікого іншого, єднає геологів усього світу! А що уже казати про нас, випускників найкращого з найкращих факультетів, якому у серпні 2015 року виповнюється 70 років з часу заснування незабутнім першим його деканом і Великим ректором університету академіком Євгеном Лазаренком».

7 жовтня відбулося пленарне засідання в Актовій залі університету і святковий концерт, вібулися також секційні наукові засідання в аудиторіях факультету. У перервах і після засідань відбулися теплі щирі зустрічі випускників фіакультету, які охоче поринали у спогади юності і ділилися із представниками ЗМІ своїми враженнями від конференції.

В одного з них, що 50 років тому закінчив цей факультет, але живе і працює в Росії, ми взяли інтерв'ю.  

-Шановний пане професоре, вашого прізвища ми не знайшли серед доповідачів на конференції. Це помилка авторів проспекту, чи ви відмовилися від виступу?

-Ні перше, ні друге…В таких умовах, які зараз склалися між Україною і Росією, мені довелося у Львів прибути інкогніто. Тож мого прізвища не потрібно називати у публікаціях, хоч я і брав участь у конференції.  

-Як ви оцінюєте дану подію?

-Позитивно. Багато знайомих облич. Дуже задоволений, що я тут. Минуло пів століття, як отримав у ЛНУ ім. І.Франка диплом і був направлений на роботу в Росію. Працював на Уралі, у Західному Сибіру, на Чукотці, а також на Далекому Сході. Брав участь у епопеї відкриття нафтових родовищ у Сургуті і газоносних покладів на півострові Ямал, звідки зараз мільярдами кубічних метрів «блакитне паливо» надходить у Європу, а також в Україну.

-Що вас найбільше здивувало на конференції?

-Був вражений, що геологи, які прибули на конференцію з Далекого Сходу, і доповідали про горизонтальний рух тектонічних плит у тому регіоні, зробили це на чистій українській мові, а усі допоміжні карти і таблиці супроводили пояснюючим текстом, написаним також українською мовою..

-Ви, мабуть,  брали участь й у дебатах?

-Безперечно. Став учасником у полеміці з науковцями П. Білоніжко та Ю. Дацюк з ЛНУ імені І.Франка. Вони підготували доповідь про «Роль мікроорганізмів в утворенні осадових порід і руд». Цікава, ґрунтовна доповідь. Але з одним не можна було погодитися: вони обстоювали точку зору творця теорії про ноосферу професора В.Вернадського щодо зародження життя на Землі. Йдучи за Вернадським, доповідачі твердили, що життя до нас прибуло... з космосу.

З цим погодитися я не можу. Воно зародилося тут, на нашій планеті. І є унікальним явищем для Всесвіту. Подолати космічні відстані у мільйони і мільярди парсеків при температурі у мінус 273 градуси за Кельвіном, погодьтеся, для живого організму, практично, неможливо. Це підтверджують польоти космічних апаратів. Вже долетіли до Плутона, крайньої планети Сонячної системи, а життя ніде так і не знайшли. Не чути їх позивних й у радіотелескопах, націлених на далекі Галактики.

-Тобто ви песиміст щодо пошуків інопланетян?

-Абсолютний. Даремні надії. Нікого у космосі, крім нас, немає. Тож Землю треба берегти, наче зіницю ока. Останнім часом посилився антропогенний тиск на довколишнє середовище. Почастішали землетруси, зсуви, як ось недавній у Гватемалі. Він поглинув цілий квартал міста. Під землю пішло 125 будинків разом з людьми. Їх накрив пласт землі товщиною 60 метрів. Тепер копають екскаваторами, щоб знайти останки і поховати за християнським звичаєм. Кого не впізнають, тих передадуть для поховання у Червоний Хрест.

-Цю трагедію геологи могли завчасно передбачити?

-І геологи, і міська влада повинні були заборонити будівництво житла у районах, яким загрожують зсуви. Про це нагадав тамтешній Архієпископом римо-католицької церкви. І правильно. Доведеться владі йти у відставку, а винних чекає заслужене покарання через суд.

-Жертв не повернути…

-На жаль…Висновки напрошуються самі собою: треба навчитися прогнозувати природні явища наперед. Рятівники Червоного Хреста, наприклад, приходять на місце катастрофи тоді, як довкруги  море крові, численні жертви, і т.д. А так не повинно бути. Вони повинні приходити ще до того, як сталася катастрофа. Треба вчасно евакуювати людей, надати їм притулки, допомогти одягом, харчами, водою, медикаментами тощо.

-Це не нагадує вам футуристичний сюжет сюрреалістів…

-Зовсім ні. У Росії, наприклад, звідки я приїхав, вже зрозуміли цю аксіому щодо передбачення природних катастроф. Більше того, взялися за реалізацію цієї ідеї. На нашому геологічному факультеті, де я працюю, створили нову кафедру «Геологія і  захист від надзвичайних ситуацій». Мені доручили її очолювати. Наші випускники працють у МНС РФ, у Червоному Хресті, інших організаціях, причетних до прогнозування і порятунку людей під час надзвичайних ситуацій. Так що кажу вам: в Україні також треба йти цим шляхом. Адже у Солотвино, в Калуші, в Червонограді, у Сокалі, інших місцях, де йдуть шахтні виробітки під землею, неодмінно утворюються пустоти, які загрожують великими неприємностями. Їх треба завчасно попереджувати і не допускати до техногенних катастроф.

-Дякую за інтерв'ю. І щасливої дороги!

-Спасибі і вам. Бувайте!

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Інтерв'ю записав Олександр Апостолюк, волонтер Личаківської РО ТЧХ м. Львова