МИР – НАЙБІЛЬША ЦІННІСТЬ

   Сьогодні у Медико-Соціальному Центрі Львівської

   ОО ТЧХ України відбулося свято Водохреща

На нього запросили підопічних Червоного Хреста – колишніх в'язнів фашистських  і сталінських концтаборів, про що ми неодноразово повідомляли.

Ніна Добренька – директор медико-соціального центру  Львівської ОО ТЧХ України привітала присутніх з Водохрещем, побажала їм Божої Благодаті, а також щоб в Новому 2016 році кожний  з них  мав міцне здоров'я, частіше приходив на зустрічі зі своїми однолітками у їх благодійний заклад.  

На свято прибув з Німеччини фотожурналіст Тілль Майєр. Він крім слів привітання сказав, що приїхав робити черговий матеріал про них для громадян своєї країни. На цей раз Тілль прибув до Львова зі своїм колегою з крайового радіо Баварії SWR-2, п. Пірміном Стирнолом. Це зроблено для того, щоб записати на магнітофонній плівці голоси учасників свята, а також його неповторну атмосферу, учасником якого стали гості з Німеччини.

Крім виступів присутніх, німецькі журналісти задокументували чарівну гру на бандурі голови Залізничної РО ТЧХ м. Львова Уляни Стельмах. Акомпонуючи собі на традиційному українському музичному інструменті, вона заспівала  колядок та щедрівок. Особливо сподобалися «Бог Предвічний», «Що то за Предиво» та ін.

Їй аплодували Ірина Шуль, Софія Перетятко, Василь Зварич, Галина Картасюк, Осипа Семенихин та інші. Кожен з них – це людина з легенди, про яку можна писати цілі романи.

Ірина Шуль – представник спілки політв'язнів, активіст «Рідної школи», керівник хорової групи ветеранів при Львівській ОО ТЧХ України

Софія Перетятко -  член спілки репресованих, прихильник і членкиня «Рідної школи». Дуже барвисто і задушевно привітала з Йорданом гостей з Німеччини і всіх присутніх на зустрічі. Вона наголосила на тому, що в Україні 2016 рік – це рік Івана Франка. І як християнка, нагадала присутнім про ще один важливий аспект року, - Рік Милосердя, - який проголошений нещодавно Церквою.

Василь Зварич –  колишній активіст ОУН-УПА, член спілки політв'язнів, мав багато що розповісти німецьким журналістам. І спогадами поділився, а також і роздумами, як йому бачиться нинішня ситуація в країні.

Зустріч проходила у неформальному форматі. Софія Перетятко продекламувала вірш Й.В.Гете «Лісовий цар». Його підхопив Тілль Майєр, але вже німецькою мовою. Обоє – палкі цінувальники німецької поезії. Колишні в'язні фашистських концтаборів за роки поневірянь у неволі добре вивчили німецьку мову. Тож не було нічого дивного, коли хтось із  присутніх запропонував виконати ліричну пісню «Тиха ніч» німецькою та українською мовами.

Співав Тіль Майєр, співали його давні знайомі зі Львова, з більшістю з котрих він знайомий вже добрий десяток років. Дехто став героєм його документальної книги «Червоний трикутник – важке життя», інші – нарисів Баварського телебачення та газети «Дер Шпігель».

В інтерв'ю, які були записані після свята, головна думка усіх присутніх, котрі пережили лихоліття Другої світової війни, була передбачувана: всі вони в один голос висловилися за те, щоб суспільство було пильним і не дало втягнути себе у нове протистояння, яке може похитнути підвалини загального миру.

Фото – автора

Ірина Апостолюк,

голова Личаківської РО ТЧХ м. Львова