МАРКЕТИНГ МІНЯЄ ОРІЄНТИРИ

В міру збільшення потоку біженців із Близького

Сходу, популярність халяльного м'яса у Фінляндії,

як й в інших країнах Європи, зростає

Халяльне м'ясо в Фінляндії стає все більш популярним, тому що просто на очах росте число його покупців. Як повідомляє Yle, попит на таку продукцію зростає, оскільки в країні збільшується число мусульман.

Відповідне необхідним релігійним вимогам мусульманства м'ясо вже виробляють в самій Фінляндії, але більшу частину, як і раніше, привозять з-за кордону.

Для суміщення фінського закону та ісламських традицій при забої худоби присутні: співробітник бойні, ветеринар - інспектор та забійник -мусульманин.

"Багато запитів про наявність м'яса халяль надходить з магазинів, в районі яких розташовані центри з прийому біженців, а також з Товариств  Червоного Хреста Фінляндії", - заявив підприємець Харрі Ляхтеенмякі.

Довідково

Чим халяльне і кошерне м'ясо відрізняється від звичайного

“Халяль” буквально з арабського перекладається як “дозволене Аллахом”, і в мусульманському світі означає дозволені вчинки загалом. Кошерне - те, що вироблене за правилами кашруту, в основі якого лежать закони Тори.

Якщо говорити про продукти, то, в основному, ті, що є кошерними, водночас є і халяльними. У зворотній бік це правило не діє. Давайте розберемося у особливостях виробництва кошерних і халяльних продуктів на прикладі м'яса.

Кошерне і халяльне м'ясо є однаковим тільки у тому, що при його виробництві дотримуються релігійних законів. У всьому іншому ж кошерне - абсолютно відмінне.

Є багато правил, що характеризують ці два види м'яса. Найголовніші стосуються споживання конкретних тварин у їжу і способу виробництва продуктів тваринного походження.

Що стосується птахів, то за кашрутом дозолено споживати у їжу тільки свійських. (Зауважимо, що ті птахи, яких годували гормонами, антибіотиками та іншими препаратами, уже не є кошерними).

Наступне правило стосується способу забою: різати потрібно дуже гострим ножем у спеціальному місці по шиї, робити це потрібно спокійно, без будь-якого тремтіння у руках, і щоб птах був максимально нерухомим - так він не відчує болю. Робить це навчений шохет, який однією рукою тримає курку, а іншою - ріже. Якщо хоч один із цих пунктів не буде дотриманий (затремтіла рука, ніж не був достатньо гострим, тощо) - курка уже не вважається кошерною.

Шохет сам розуміє, правильно він зробив чи ні. Якщо усе в порядку, далі курку обережно розрізають, щоб не пошкодити внутрішні органи і перевіряють , чи усі вони здорові.

Є правила і на рахунок того, якого кольору повинні бути, наприклад, легені. Таким чином можна визначити, чи хворіла тварина. Якщо хоча б один орган виявляється хворим, уся курка не годиться. Якщо ж птах був здоровим, то починають промивати нутрощі, щоб забрати кров. Після цього тушу залишають у солі на півгодини, щоб витягнути залишки крові. Потім замочують і промивають від солі. Так само чинять і з гусками, качками, індичками та іншими птахами.

Із м'ясом великої рогатої худоби спосіб забою є схожим: тварина повинна бути здоровою, надріз потрібно робити швидко і гострим ножем, промивати і залишати у солі. Але є й відмінності. Наприклад, можна використовувати у їжу тільки передню частину туші. У задній частині знаходиться сідничний нерв, на який накладено заборону у Торі, а видалити його дуже важко. Що стосується передньої частини, то її чистять від жил та розрізають на шматки.

Деякі закони, прописані у Торі, пояснюються і навіть підтверджуються з медичної точки зору, деяким релігійним законам конкретного підтвердження ще немає, але їм просто вірять - рано чи пізно їх необхідність підтвердиться, як і у випадку з іншими, пояснення котрим наукою уже знайдено.

Наприклад, наука не можне достовірно пояснити, чому в їжу дозволене тільки м'ясо тварин, які є водночас травоїдними та парнокопитними, позаяк не можна їсти свинину: свиня є парнокопитною, але не є травоїдною.

З іншого боку, заборона на споживання у їжу крові має пояснення. У Торі сказано, що кров - це душа. Поки у тварині є кров, у ній є і життя. Тому кров із тварини має бути виведена повністю.

“Халяль” означає “дозволене”, “харам” - заборонене, і його набагато менше. У Корані написано, що “їжу людей Писання”, тобто іудеїв, признають халяльною та споживають. Їх принципи схожі на принципи кашрута, і продукт, визнаний кошерним, також є і халяльним, але халяль не завжди є кошерним. У випадку халяльності правила є менш суворими.

Якщо говорити про м'ясо, то халяльними також не вважаються свинина, мертві тварини та хижі птахи.

Відповідно стандартам сертифікації “халяль”, тварина повинна бути здоровою, забій повинен проходити гуманним методом: одна тварина не повинна бачити, як забивають іншу.

Забивати тварин повинні швидко і гостро наточеним ножем шляхом перерізання шийної артерії, і в той же час забійник повинен проказувати молитву “Бісмілляхи Рахмані Рахим”, у перекладі з арабського “В ім'я Аллаха Милостивого і Милосердного”.

Читання молитви при забої тварин застосовується й в інших релігіях: наприклад, це традиційно робили і християни у селах. Також недопустимим є варварський спосіб вбивства - забій електрострумом та інші.

Згідно зі стандартом “халяль” допускається електрооглушення у випадку із птахами, по кашруту це заборонено.

Щоб легше зняти пір'я, використовуються ванни ошпарки, а по кашруту пір'я общипують вручну. Та кров, яка витікає із тварини після забою, - заборонена. Але кров, яка залишається в туші, не чіпають. Іудеї ж кров видаляють повністю.

Ще і така відмінність: халяльним може вважатись м'ясо з усієї туші, а в іудеїв споживають в їжу тільки передню частину.

Зараз індустрія халяльної продукції швидко розвивається. Її можна знайти на прилавку не тільки при мечеті, а й у звичайних мережевих супермаркетах. Позаяк халяль вийшов за межі конфесійності і його часто купують люди, що не мають відношення до мусульманства.

Звісно, через промислове виробництво почали з'являтись виробники, що використовують маркування “халяль” у цілях маркетингу, хоча насправді виробляють цей продукт, не дотримуючись релігійних правил. У цій ситуації довіряти тим продуктам, на упаковці яких стоїть знак “халяль”, не можна. Його мають право наносити тільки ті виробники, які пройшли спеціальну процедуру сертифікації.

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

http://www.bagnet.org/news/world/288302