П О К Л И К А Н Н Я

        30 років опікується знедоленими людьми сестра милосердя

        Ужгородської МО ТЧХ України Валентина Грицько

Як ми повідомляли, у неділю, 8 травня, відзначався Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця – організації, що опікується людьми, які потребують допомоги.

На щастя, людей доброї волі, котрі самовіддано служать для блага ближніх, не меншає. В Ужгородській міській організації Товариства Червоного Хреста України є чимало спеціалістів, які турбуються про те, аби мешканці міста з низьким рівнем матеріального забезпечення чи важким станом здоров’я жили якомога повноціннішим життям. Про одну з таких сестер милосердя ми й розповімо нині.

Мешканка Ужгорода Валентина Іванівна Грицько працює медичною сестрою в Червоному Хресті вже майже 30 років. За такий проміжок часу змогла допомогти не одній сотні людей і, за словами жінки, наче зрослася з Товариством.

Про себе розповідає наступне:

«Родом я з Луганської області. Після закінчення школи працювала санітаркою в дитячих яслах. Потім два з половиною роки провчилася в медичному училищі у Тверській області і, за направленням, приїхала на Закарпаття. Спочатку була фельдшеркою в Перечинському районі, згодом – у Хусті. Після того, як вийшла заміж, переїхала з чоловіком до Ужгорода. Працювала і в дитячому садку, і в дитячій поліклініці, а потім потрапила до Червоного Хреста. Вже скоро виповниться три десятки років, відколи я в Товаристві».

Бажання працювати в організації виникло, на перший погляд, випадково – там працювали подруги, тож і запросили приєднатися до спільноти. Однак кожен рік роботи з людьми додавав усе більшої наснаги й усвідомлення її потрібності.

«Коли щойно починала працювати, то мала підопічну бабусю, яка хворіла на цукровий діабет – їй ампутували пальці ноги, була загроза навіть ампутації ноги. Доводилося постійно її навідувати, робити перев’язки і трав’яні ванночки, вправи і розтирання. В результаті ногу вдалося зберегти», – згадує пані Валентина.

До обов’язків медичних сестер належить не тільки медичний догляд, а й надання соціально-побутової допомоги: прибрати в оселі, винести сміття, піти до аптеки по ліки чи до магазину по продукти.

«Валентина Іванівна допомагає виконувати не лише медичні приписи дільничного сімейного лікаря та лікарів-спеціалістів, а й їздить із підопічними до поліклініки, супроводжує їх на богослужіння до храму. І коли її попросять зробити щось додатково, вона ніколи не відмовить. Завжди старається чимось потішити, принести якийсь подаруночок, попри скромну медсестринську зарплатню. Адже це самотні старші люди, інваліди й учасники війни, які не виходять зі своїх помешкань, тож дуже потребують уваги і любові», – зазначає голова Ужгородської міської організації Червоного Хреста Валентина Митровцій.

Усі підопічні справді виявляють чималу довіру до Валентини Грицько: просять поради, довіряють гроші для оплати комунальних послуг, навіть ключі від квартири – про всяк випадок. «Ми вже для них як свої, дуже звикли одне до одного, бо роками знаємося – до декого вже 15 років ходжу, – каже жінка. – Та й оцінюють вони за справами, а не за словами чи обіцянками. Тепер обслуговую 45 осіб. Усю роботу, яку виконую, фіксую у спеціальному щоденнику».

Перед Великоднем у пані Валентини, як і в решти працівників Червоного Хреста, був насичений період, адже своїм підопічним та іншим малозабезпеченим ужгородцям потрібно було рознести закуплені харчові продукти, великодні паски тощо.

«Валентина Іванівна сама по собі є доброю душею, щирою, милою, їй дуже довіряють, – зауважує Валентина Митровцій. – Я не раз була разом із нею у її підопічних і бачила, як вони тепло ставляться до неї. Вона вже й помічників має: активно допомагають дві доньки зі своїми чоловіками, оскільки теж є волонтерами Червоного Хреста. Навіть онучка іноді долучається. Допомагали їй із розвезенням пасхальних наборів. До слова, Валентина Іванівна також активно залучає спонсорів, оскільки Червоний Хрест існує тільки за рахунок благодійних і членських внесків. За ці кошти маємо можливість купувати харчові продукти, солодощі й інші подарунки, без яких не можна обійтися під час проведення різноманітних благодійних акцій».

В Ужгороді патронажних медичних сестер, котрі працюють у Червоному Хресті, небагато – усього п’ять. Є ще п’ять молодших медичних сестер. Кожна з них віддається сповна справі милосердя. Крім того, медсестри долучаються й до інших благодійних акцій. Наприклад, нещодавно відбулися показові навчання з першої медичної допомоги у ЗОШ № 20 за участі всіх медсестер Червоного Хреста Ужгорода – вони показували учням, як треба надавати першу допомогу при різних травмах.

«Наш колектив працює згуртовано. Хоч робота інколи й важка морально, але все одно треба залишити вдома свої проблеми, негаразди, поганий настрій, вміти мобілізуватися і щиро, з усмішкою спілкуватися з підопічними та колегами. Усе це надзвичайно стимулює, тримає в тонусі. Звичайно, є й ті, хто не може змусити себе так працювати з людьми, – такі надовго не затримуються в Червоному Хресті. Побутує думка, що в Червоний Хрест приходять за покликанням і залишаються в ньому на довгі роки тільки ті, хто безкорисливо може себе присвятити служінню людям», – акцентує Валентина Митровцій

Ось саме так – самовіддано й добросовісно – вже багато років служить Червоному Хресту і Валентина Грицько. Основне, на її думку, – мати терпіння і вміння вислухати людину. Цю справу вважає особистим служінням ближнім, - пише Ольга Палош у газеті "Ужгород".

«Прийдеш іноді – а підопічна починає розповідати, як вона спала, згадує, що було колись… Тоді треба сидіти і зацікавлено слухати бабусю, ще й підтакувати їй (сміється – авт.). Іноді справді дуже цікаво послухати розповіді. Є й такі підопічні, що мають непростий характер... Але якщо я людям приношу добро, воно й мені потім повернеться», – переконана Валентина Грицько.

У 2018-му виповниться 100 років Товариству Червоного Хреста України. За словами голови міської організації Червоного Хреста Валентини Митровцій, ужгородський осередок іде до ювілейної дати з оптимізмом:

«Незважаючи на всю складність тих завдань, які нам доводиться виконувати, ми їх виконуємо достойно і знаємо, що це велика місія добра. З нагоди професійного свята – Всесвітнього дня Червоного Хреста і Червоного Півмісяця – хочу привітати всіх працівників Товариства Червоного Хреста України, Закарпатської області й Ужгорода. Бажаю доброго здоров’я і впевненості в тому, що ми справді робимо необхідні справи для нашого суспільства».

Фото – www.zaholovok.com.ua

За джерелом:

http://zaholovok.com.ua/uzhgorodka-30-rokiv-opikujetsya-znedolenimi-lyudmi