БЛАГОСЛОВЕННЯ ПРИРОДИ
![](/pict/78/052-DSC01958.jpg)
Репортаж з освячення фруктів на свято Преображення
Господнє у церкві св. Андрія у Львові
Сьогоднішній день у мене розпочався привітанням з Преображенням Господнім, яке по соцмережах надійшло на мою сторінку з м. Дніпра від колеги, голови Шевченківської РО ТЧХ Людмили Дмитрівни Рогової. Подякувавши їй за таку ввічливість, почала думати як скомбінувати свій робочий день так, щоб без шкоди для повсякденних справ, і собі побувати у храмі.
![](/pict/78/053-DSC01954.jpg)
Це можна було зробити тільки в обідню перерву, тобто після третьої Служби Божої. Таку послугу вірянам роблять у Львові отці-василіяни, які опікуються з 1990 р. церквою св. Андрія, що розташована у самому центрі міста. Тож о 13.00 вони розпочали на церковному подвір'ї церемонію освячення фруктів і зілля.
![](/pict/78/054-1-DSC01945.jpg)
Та спокійно стояти у рядах з кошиками і чекати на свою чергу мені ніяк не випадає. Колоритні сцени, які яскраво висвітлює сонце, самі так і просяться у фотооб'єктив.
![](/pict/78/055-DSC01932.jpg)
Ось біля мене чарівна дівчинка, котра прийшла на церемонію посвяти фруктів з бабусею.
![](/pict/78/056-DSC01929.jpg)
Сама того не відаючи, це дівчап стає ніби маленьким живим промінчиком цього пишного свята, своєрідного гімну природі, яка обдаровує всіх щедрими життєдайними дарами осені.
![](/pict/78/058-1-1-DSC01974.jpg)
Неподалік бачу хлопчика, який приїхав до Львова з с. Лагодів, що у Перемишлянському районі, щоб продати святкові букети, а за виручені кошти купити шкільне приладдя. Їх троє синів у мами, тож про скруту в родині діти знають не з чужих розповідей…
![](/pict/78/057-1-2-DSC01969.jpg)
Як багатолітній працівник Червоного Хреста, автоматично шукаю очима у святковому натовпі своїх підопічних. Наперед знаю, що вони тут обов'язково повинні бути. Справді, ось там далі від мене бачу, як на інвалідному візку їде на церемонію посвяти фруктів, спинальник. Він – моторна людина. Ніколи сам не падає духом, й інших підтримує у біді.
![](/pict/78/059-DSC01962.jpg)
Священик підходить до рядів, де і мій прилаштований букетик чекає на освяту. Ховаю у футляр свій портативний цифровий фотоапарат, і відчуваю, як з кропила зриваються краплини холодної освяченої води і розлітаються міріадами у різнобіч над нашими головами і приготовленими для урочистої церемонії дарами природи.
![](/pict/78/060-DSC01972.jpg)
Минула мить - друга…Посвята закінчена. Можна розходитись…І тут стається диво: юні продавці, котрим не поталанило спродати свої букети з полину, квітів і фруктів, пропонують мені їх взяти з собою. «Дякую, це неможливо! Я вже купила три для себе і для дітей…Мені вже не потрібно! Та і грошей у мене немає більше…». «Та що ви, ми даруємо вам все це безкоштовно, щоб ви у Червоному Хресті роздали їх тим, хто нині не зміг прийти сюди на посвяту особисто!»
![](/pict/78/061-DSC01938.jpg)
Що було робити? І хоч такого зі мною ніколи ще не траплялося, завагавшись якусь мить, таки взяла цей несподіваний дарунок – тричі освячений сьогодні! І тепер за нього дякую вам, мої юні милі добротворці! Обов'язково виконаю ваше світле і щире побажання!
Фото – автора
Ірина Апостолюк,
голова Личаківської РО ТЧХ м. Львова
|