РЕФОРМИ У МЕДИЦИНІ – УЖЕ  НА ПОРОЗІ

Днями Наталія Молчанова відвідала зустріч 

в.о. міністра охорони здоров'я України

Уляни Супрун з журналістами і підготувала

докладне інтерв'ю, в якому висвітлено подальші

шляхи реформ в охороні здоров'я нашої держави

Минулого тижня Міністерство охорони здоров'я звітувало за перші два місяці роботи. Як буде просуватися реформа, чого очікувати громадянам України з 1 січня 2017 року, і як будуть розподілені кошти бюджету, виділені на охорону здоров'я в 2017 році?

Саме ці теми журналісти обговорювали на зустрічі з в.о. міністра охорони здоров'я України Уляною Супрун.

Що, перш за все, потрібно зробити, щоб зрушити реформу охорони здоров'я?

Реформа системи - ми не винаходимо якийсь велосипед. Це ті реформи, які були ініційовані в 2014 році, під кінець 2015-го року завершена робота. Їх вже обговорили на слуханнях у Верховній Раді, було дві колегії Міністерства охорони здоров'я, обговорення з експертами, а стратегічний план, над яким працювали два роки, був виставлений на сайті Міністерства охорони здоров'я. Зміни в системі фінансування, коли державне фінансування йшло на медичні установи, ми плануємо довго, але не дуже швидко втілюємо. Зараз міняємо систему, щоб фінансування йшло не на медичні установи, а пацієнтами, за послуги.

Але для цього потрібно зробити розрахунок медичної послуги. Що нас чекає з початку 2017 роки?

Що буде відбуватися в 2017 році. Буде фінансування медичних послуг, які будуть надаватися на первинному рівні та екстреної медичної допомоги. Це гарантовані послуги. Як це буде виглядати. Пацієнти будуть підписувати договір, контракт зі своїм лікарем. Вони зможуть самі вибирати собі лікаря. Лікар тоді отримує фінансування, щоб займатися пацієнтом або родиною, буде інший рівень «пацієнт - сім'я», і буде фінансування опіки над цією сім'єю на цілий рік. Але, звичайно, не всі підпишуть контракт до 1 січня. Наприклад, якщо контракт підписали 15 квітня, то це буде до 15 квітня наступного року.

Звідки буде приходити фінансування? Буде створено державне агентство, яке буде посередником між бюджетом і лікарями або лікарнями. Це бюджетні гроші, які вже виділені на медичну субвенцію, а не якісь нові податки. Частина цих грошей буде виділена доцільно для первинної ланки. Це агентство буде оплачувати ці послуги.

Що таке первинна ланка? Є перелік послуг, які входять в первинну ланку. І зараз ми не повинні говорити скільки коштує кожна послуга, тому що це перелік послуг, які гарантовані і надаються саме на первинній ланці. Так само екстрена медична допомога. Екстрена медична допомога є гарантованою послугою.

А в 2017 році ми будемо працювати над вторинною ланкою. Це вже вищий рівень медичної допомоги, в лікарнях. Ми повинні визначити, які саме послуги вони надають і скільки вони повинні коштувати. Це може бути як операція, так і консультація вузькопрофільного фахівця. Це ж стосується діагностики, тестів, що виходять за межі первинної ланки. Ми повинні визначити, скільки таких послуг буде в цьому році, скільки ми витрачаємо на них і тоді можемо формувати список. Потрібно провести дуже багато роботи, щоб отримати інформацію саме про такі послуги, щоб ми могли все правильно вирахувати.

Як ми будемо це робити? Первинна ланка - це сімейні лікарі, педіатри або терапевти. Вони будуть мати прямий контакт з пацієнтами і матимуть більше інформації.

Ми будемо отримувати інформацію як від лікарів первинної ланки, так і від лікарень. І до кінця 2017 року через Diagnosis-related group (DRG) буде зрозуміло, скільки ці послуги будуть коштувати і як повинні оплачуватися. І якщо первинна ланка і екстрена медична допомога гарантовані, то послуги вторинної і третинної ланок будуть пораховані інакше. Це вже буде більш традиційна страхова система, при якій існують певні послуги, за які ми платимо певну суму.

А на первинній ланці для кожної людини є певна кількість грошей, які за нею йдуть. І в інтересах сімейних лікарів або первинної ланки, щоб їх пацієнти були здоровіші, тому що тоді вони не будуть так часто приходити і це не потребуватиме витрат на лікувальні матеріали і на все інше. Це буде посилення превентивної медицини, спілкування з пацієнтами, щоб вони не хворіли.

В Україні мало розвинена превентивна медицина. В основному ми лікуємо пацієнтів, але не займаємося тим, щоб вони не хворіли. На рівні первинної ланки це можливо буде зробити. Як це буде виглядати? Чому пацієнти будуть йти до своїх лікарів? По-перше, це спосіб покриття всіх фінансових потреб в первинній ланці без ніякої доплати. І ми розуміємо, що зараз пацієнти платять багато за свою медичну допомогу.

Що буде представляти собою страхова медицина, яку нам обіцяють з 2017 року?

Страхова медицина - це субвенція, на це потрібно виділяти додатково кошти. Ось на нещодавній зустрічі донорів ми якраз обговорювали ці питання, електронну систему реєстру пацієнтів, просили поділитися досвідом, можливо - допомогти коштами. Ми запросили представників міжнародних організацій, спонсорів та посольства, з якими ми вже працюємо, і тих, з ким ми хотіли би працювати.

Це представники Посольства Швейцарії, Литви, Естонії, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Лікарі без кордонів, ВООЗ, Фонд Сороса, громадські організації, які співпрацюють з нами. Був посол Японії. Вони всі прийшли, щоб поспілкуватися з нами і почути, які програми, реформи будуть проводитися найближчим часом, і як вони могли би приєднатися до нашої роботи.

Взагалі, ми обговорювали, що міжнародні донори поділяться досвідом, в т.ч. і з організації первинної ланки та екстреної медичної допомоги, організації забезпечення новими каретами швидкої допомоги і проведення навчання для лікарів, парамедиків, поліцейських, щоб вони розуміли, як надавати першу долікарську допомогу. Це питання і фінансування, і знань, і залучення фахівців, які допоможуть нам провести всі реформи.

Вже не один рік ведуться розмови про введення реімбурсації - відшкодування вартості ліків. Чого очікувати в цій сфері?

Реімбурсація буде на рівні аптек. Вона буде стосуватися серцево-судинних захворювань,  діабету 2 типу та астми. Ми вже подали в Кабмін дві постанови про введення референтних цін і реімбурсації. Зараз вони проходять узгодження у всіх міністерствах. Якщо на це не буде грошей, ми будемо їх шукати. Ми готові до цього.

Щоб отримати відшкодування вартості цих ліків, пацієнти повинні піти до свого сімейного лікаря у первинну ланку і отримати рецепт, за яким в аптеці їм безкоштовно нададуть ці ліки. Але якщо ці ліки їм випише інший фахівець, то відшкодування вартості ліків не буде. Ця процедура повинна проходити через свого лікаря. Таким чином ми заохочуємо людей звертатися частіше саме до свого сімейного лікаря, отримувати послуги саме у первинній ланці. Чому?

Та тому, що зараз 20% медичних послуг виявляється в первинній ланці, а 80% у вторинній або вище. В країнах Європи, в США, Канаді все навпаки - 80% медичних послуг надається саме в первинній ланці, і лише 20% - у спеціалізованих закладах, на вторинному і третинному рівнях. Саме там витрачається більше грошей, тому що спеціалізована допомога коштує дорого. А послуги у первинній ланці не такі дорогі.

Також є окрема бюджетна програма щодо забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну. Ми не будемо там міняти нічого. Це буде закупівля препаратів інсуліну. Щоб у малозабезпечених пацієнтів був доступ до цих ліків. Але зараз існує інша проблема. Я часом не можу повірити в такі речі - наш реєстр пацієнтів знаходиться в приватних руках. Держава повинна або купити його, або платити за доступ до нього. Ми зараз будемо шукати гроші, щоб його викупити, щоб він був у власності держави. Тому що для того, щоб створити його з нуля, потрібно років зо два.

Але ж, наприклад, хворим на цукровий діабет, ліки призначає ендокринолог, а не сімейний лікар або терапевт ...

Сімейний лікар може робити такі призначення. Але зараз вони не мають необхідних протоколів. Тому частиною реформи є не тільки фінансування, а й доступ до медичних послуг та їх якість. Тому фінансування базується на дотриманні клінічних протоколів. Є клінічні протоколи для сімейних лікарів, їх зараз перекладають на українську мову. Вони затверджені ВООЗ, і використовуються у всьому світі. Ці протоколи будуть надані українським лікарям і відповідно до них і будемо здійснювати фінансування системи.

Зараз лікарі не роблять цього, вони знають, що пацієнт може піти до ендокринолога, і не хочуть брати на себе таку відповідальність. Але це функція саме сімейних лікарів, це саме їх робота - займатися найпоширенішими хворобами, такими як, наприклад, серцево-судинні захворювання. Тобто не потрібно йти до кардіолога або кардіохірурга, щоб отримати призначення для лікування гіпертонії. До цих фахівців звертаються в разі, коли є проблема - інфаркт, або потрібна операція.

А первинна ланка має проводити профілактику і раннє втручання, до того як почнеться хвороба. Теж саме з діабетом, і з астмою. Це також стосується і інфекційних хвороб - пацієнту не потрібно буде йти до інфекціоніста, на рівні сімейного лікаря можна буде вирішити багато проблем.

Якість послуг у цьому випадку гарантується несплатою, якщо лікарі не дотримуються протоколів. Друге - це підвищення кваліфікації лікарів, додаткові практичні семінари, доступ до інформації, зміна системи освіти.

Тобто з 2017 року будуть лікувати за новими протоколами?

Більшість лікарів вміють лікувати. Потрібно надати їм протоколи лікування, щоб вони мали алгоритм дії і могли надавати допомогу відповідно до алгоритму. Це не вимагає великих зусиль. Уже два роки йдуть дуже потужні програми з підтримки сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів по регіонах і в багатьох регіонах вже розвинені програми, посиленв ланка сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів, щоб вони могли вже надавати цю допомогу.

Ми також розуміємо, що є специфічна проблема в селах. У них, можливо, не буде сімейного лікаря.

На початку серпня я була у Волновасі. Там в прифронтовій зоні є багато проблем, звідти виїхало багато лікарів і медпрацівників. Там у Волновасі є дуже хороша лікарня, яка могла б надавати допомогу. Але там навколо просто страшні дороги, між селами їхати по 20-30 хвилин. У тих селах проживають і по тисячі, і по 1800 мншканців. І в тих селах немає лікарів. Але в кожному селі є фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП). За кошти району в них зроблені ремонти, взяли на роботу фельдшера або акушера і медсестру. Їм надали житло, квартири, щоб вони могли жити в тих населених пунктах. Є сімейний лікар, який щодня їде по селах і займається лікуванням, якщо є проблеми. Там майже в кожній сім'ї є машина, і якщо потрібна допомога на вторинній ланці, то пацієнта машиною доставляють в лікарню.

У кожній області, в кожному районі вироблена своя система. Наприклад, в Черкасах немає фельдшерсько-акушерських пунктів. Зате там є сімейні лікарі, які об'єдналися, створили клініку, купили машину. До них або звертаються самі пацієнти, або лікарі за потребою виїжджають до пацієнтів. У кожному регіоні ця первинна допомога організовується по-своєму. Ми не хочемо наказувати, як області повинні організувати своє первинну ланку. Але там зараз все розвивається дуже швидко - люди зрозуміли, до чого йде система, і не чекають вказівок з Києва.

У деяких регіонах працюють програми ВООЗ і там розвивають свої системи первинної ланки.

Спроби насильно змінити систему і перевести всіх терапевтів і педіатрів в категорію сімейних лікарів не спрацювали. І ми зараз не можемо змінювати систему зверху, щоб вона красиво виглядала на папірці або в якійсь таблиці. Ми повинні дати нашим регіонам можливість розвиватися на своєму рівні. Це і є децентралізація, і вона працює. На місцях краще розуміють, як потрібно організувати це, ніж ми.

А як бути з таким нововведенням, як передача на місця витрат оплати комунальних послуг медустанов? Чи не виникне, наприклад, такої проблеми, що кошти субвенції, надані місцевим органам влади, просто не дійдуть до лікарень.

Ми в міністерстві наполягаємо на тому, щоб комуналка далі була оплачена через субвенцію. Ми не думаємо, що це правильно, тому що розуміємо ці ризики. Міністерство не впливає на міські або обласні ради, ми можемо їм тільки радити. Але ми будемо з ними працювати і будемо допомагати, щоб забезпечити медичні установи можливістю оплачувати комунальні послуги.

Я розумію концепцію, щоб в містах, районах і областях навчилися розумно розподіляти ті гроші, які надходять від держави. Ми  дуже хотіли би вірити, що обласні ради, мери міст, громади будуть розуміти, що вони повинні забезпечити комуналку для шкіл, лікарень, поліклінік і т.д. Чи впевнена я що вони це зроблять? Так, я згодна з тим, що є певний ризик.

Багато з того, що закладено в бюджеті, нас не задовольняє. В цілому для охорони здоров'я збільшено фінансування на 6%. Взагалі, збільшення - це супер. Але це також перекидання коштів. Через те, що оплати комунальних послуг немає, то це нібито підвищило субвенцію. І це правильно, що взяли ті 4 мільярди, які хотіли дати на комуналку, і поставили в медичну субвенцію. Це означає, що буде можливість підвищення зарплати для медпрацівників, більше грошей на медичні послуги, можемо закуповувати більше ліків та інше.

Проблема полягає в тому, що це відбувається за рахунок тих коштів, які повинні йти на оплату комунальних послуг. Але в бюджеті закладено 14 млрд грн резерву, і в разі, якщо місцева влада не зможе оплачувати комунальні послуги, то разом з Міністерством фінансів ми могли б з цих коштів надати допомогу містам. Але як це буде виглядати, я поки що не можу сказати.

Автор матеріалу: Наталія Молчанова

Фото – УНІАН

За джерелом:

http://vse.media/ulyana-suprun-v-2017-godu-patsientyi-budut-podpisyivat-dogovor-so-svoim-vrachom/