ПІДСУМКИ  І  ПЕРСПЕКТИВИ

     26 грудня Міністр з питань тимчасово окупованих

     територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим

     Черниш дав агентству "Інтерфакс-Україна"

     розлоге інтерв'ю

Вадим Черниш: Контакти між людьми по обидва боки лінії розмежування на Донбасі -

спосіб зберегти зв'язок з Батьківщиною

Питання: Закінчується перший рік роботи Вашого міністерства. Можете підбити підсумки, що вийшло, а що ні?

Відповідь: По-перше, ми до кінця ще не набрали людей в штат міністерства. Це сталося не з нашої вини. Вийшло так, що коли до мене після створення міністерства прийшли громадські активісти і запитали про те, чого я розраховую досягти через 2-3 місяці роботи, то я сказав, що сподіваюся просто на запуск міністерства. Адже ми почали роботу і набір кадрів в умовах дії нового закону "Про державну службу" та практично єдині з державних органів, хто почав по відкритих конкурсах заповнювати таку кількість вакансій.

Питання: І в державному бюджеті на Ваше відомство не було передбачено котів?

Відповідь: Так, в державному бюджеті не було рядки витрат на наше міністерство. Я вважаю нашим головним досягненням те, що у нас вже є люди, і вони натреновані. Крім того, ми не тільки встигаємо набирати людей в штат, але з цією малою кількістю співробітників визначаємо пріоритетні для нас сфери, і підтримуємо комунікацію з міжнародними партнерами в тих питаннях, які до цього часу не були охоплені. Все, що ми зараз робимо, - це робота на середньострокову і довгострокову перспективу. При цьому короткострокових рішень, які відразу можна було би втілити у життя, у нас в активі практично немає.

Питання: Наведіть приклади таких довгострокових рішень.

Відповідь: Концепція Державної програми відновлення Донбасу. Тепер ми працюємо над планом її реалізації, який скоро буде готовий. Було прийнято рішення про створення Мультитрастового фонду для відновлення Донбасу, який поки що не наповнений і не почав функціонувати.

Також спільно з ООН був затверджений План гуманітарного реагування на 2017 рік для допомоги постраждалим від конфлікту на сході України. Була створена координаційна рада на рівні уряду, який буде займатися відбудовою. Ми підписали угоду з німецьким банком KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau - кредитна установа для відбудови), також підписано кілька проектів технічної допомоги, які будуть реалізовані в подальшому. Ми підписали з Радою Європи план дій на наступний рік, в тому числі щодо реформи законодавства, яке повинно поліпшити ситуацію, створивши передумови для захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Питання: Щодо Мультитрастового фонду для відновлення Донбасу. Скільки коштів Ви очікуєте залучити в 2017 році і хто основні донори?

Відповідь: Ми провели переговори вже з 7 урядами, які обіцяли в кінця 2016 - початку 2017 року вжити рішення. Такі переговори проводимо не тільки ми, їх ще проводять ООН і Всесвітній банк, яких ми залучили у вигляді агентів. Таким чином, сумарно переговори були проведені з півтора десятком країн. Країни ж приймають рішення про виділення коштів, передбачаючи необхідні витрати в державних бюджетах. У нас була попередня домовленість про виділення коштів з Великобританією і Канадою. При цьому я не можу озвучувати передбачувані суми до того, як національні уряди не озвучать офіційно про допомогу і її суми. З цією метою ми запропонували провести міжнародну донорську зустріч. При цьому $ 3,6 млн Всесвітній банк вже передбачив на 2017 рік на реалізацію окремого проекту в рамках Мультитрастового фонду.

Питання: Чи йде мова про будівництво житла для вимушених переселенців за кошти Фонду?

Відповідь: Ні, мова про житло не йде, ніхто його фінансувати не хоче. Просто будувати житло і роздавати його - не відповідає практиці міжнародних організацій, і вони не дають коштів на такі проекти. Я думаю, що в цьому є сенс. Адже ще важливий аспект, у нас, наприклад, є "чорнобильці", які очікують на отримання житла, а також інші пільгові категорії (правоохоронці, співробітники прокуратури, судів), що мають право на першочергове отримання житла, згідно ще радянському Житловому кодексу. При будівництві житла та його роздачі переселенцям у даних категорій могли би виникнути питання щодо справедливості такого розподілу.

Питання: А чи можливо виділити кошти на програми по житлу з держбюджету?

Відповідь: Якби такі гроші були в держбюджеті, і необхідно було б організувати будівництво житла, то я не думаю, що з цим була би проблема. Будь-яке міністерство - наше, Міністерство регіонального розвитку, Міністерство соціальної політики - почали би будувати житло, але таких грошей у бюджеті немає, адже в пріоритеті безпека і оборона.

Питання: Яким чином Ви вважаєте можливим розподіляти пільгове житло?

Відповідь: Тут є питання з точки зору законодавства. Наприклад, якщо багато переселенців не мали власного житла на непідконтрольних територіях і, приїхавши в інші регіони, будуть претенденти на його отримання, то у переселенців, які мали там житло, виникне питання – чому не всі є у рівних умовах. Тут багато аспектів, що ми повинні врахувати: наявність коштів у бюджеті, соціальну справедливість, особливості законодавства. Ми самі, як міністерство, і навіть як уряд цю ситуацію не вирішимо, тому ми створили групу за участю інших відомств, неурядових громадських організацій, народних депутатів, де одна з підгруп займається якраз вирішенням питання житла.

Питання: Чи є вже готові ініціативи?

Відповідь: У Верховній Раді зареєстровані законопроекти Олега Недава, Наталії Веселової про те, щоб не всім надавати компенсацію, а тільки тим, у кого було зруйноване їх власне житло. Я підтримую такий законопроект. На мою думку, житло - це не лише питання власності, але і питання безпеки, адже сім'ї десь треба жити. Також необхідно враховувати, що людина, яка не має житла і джерела доходу, повинна платити за оренду, і це дуже складно в умовах відсутності стабільних доходів.

Питання: Чи існують проекти часткової компенсації вартості оренди житла для переселенців?

Відповідь: Ми домовлялися раніше про деякі проекти, які компенсували б витрати на житло для переселенців на перший час, поки людина не зможе знайти роботу. Наприклад, такий проект у нас був ще в Державному агентстві з питань відновлення Донбасу, який ми реалізовували спільно з благодійним фондом Caritas. Загальний бюджет проекту був 120 млн грн, які були розподілені фондом, згідно з визначеними критеріями між сім'ями переселенців, як компенсація. Така ж ідея закладена і в програмі державної допомоги на оплату житла в розмірі 884 грн для непрацездатних і 442 грн для працездатних переселенців. Компенсація, звичайно ж, невелика. Згідно з дослідженнями, які раніше для нас робила Німецька група радників, самі економічно активні переселенці виїжджали не просто світ за очі, а вибирали ті місця, де, на їхню думку, вони змогли б отримати легкий доступ до ринку праці. Такі переселенці селилися в активних громадах, як Вінниця, Харків, Київ, Дніпро і далі вглиб країни. Однак більше 50% всіх зареєстрованих переселенців знаходяться неподалік від лінії зіткнення в найближчих 5 регіонах, тому що у них хтось залишився там або їм необхідно контролювати своє майно. Є ще одна група - ті, хто реєструються як переселенці, але повертаються на непідконтрольну територію.

Питання: Наскільки реалізований потенціал економічно активних переселенців?

Відповідь: Наша логіка тут в тому, щоб не просто виплачувати допомогу переселенцям, а щоб, у першу чергу, громада розуміла, скільки у неї переселенців. Вона повинна розглядати їх як актив, тому що якщо у неї більше переселенців, то громада має право отримати від держави більше коштів у вигляді медичної та освітньої субвенцій та інших видів підтримки. Я був недавно в Ізраїлі і там показовим є приклад однієї з громад, яка висловила бажання прийняти переселенців, відселених рішенням уряду з Сектора Газа. Чисельність цієї громади - 1 тис. Родин, що вони прийняли до себе - близько 2 тис. переселенців. Дана громада отримувала підтримку, як від благодійників, так і від держави. Звичайно, там мова йде про зовсім інші обсяги фінансування.

Питання: Чи є якісь проблеми із законодавством у сфері залучення донорських коштів?

Відповідь: Є. Ми повинні спрощувати умови не тільки для бізнесу, але і для таких грошей. Тут основна проблема - питання залучення міжнародної технічної допомоги, оподаткування гуманітарної допомоги - все це елементи, які відштовхують міжнародних донорів. Якщо ми про бізнес не забули і говоримо про необхідність лібералізації, зростанні в рейтингу Світового банку Doing Business, що, звичайно ж, правильно, але такий же процес повинен бути і в сфері міжнародної допомоги. На жаль, тут не всі демонструють таке ж бажання.

Питання: Чи є відповідні законопроекти?

Відповідь: Є законопроекти про спрощення ввезення гуманітарної допомоги, а міжнародна технічна допомога регулюється постановою Кабміну від 2002 року, я ж вважаю, що це питання має регулювати закон. Існуючий порядок реєстрації та саме визначення технічної допомоги не зовсім відповідає міжнародним стандартам. Щоб частково обійти ці труднощі, ми і створили Мультитрастовий фонд.

Питання: Фонд - це не бюджетна структура. За якими стандартами там будуть використовуватися кошти?

Відповідь: Що стосується Мультитрастового фонду ми маємо двох агентів: ООН і Всесвітній банк - саме за їх процедурами і будуть витрачатися кошти. Такі процедури нові для нас, і в зв'язку з цим необхідно проводити тренінги для місцевих чиновників, щоб пояснити як написати проект, як подати документи. Уже з'являються дрібні посередники, які пропонують місцевій владі свої послуги для підготовки необхідних документів. Ми звернулися зараз з ініціативою до всіх донорів і збираємося випустити уніфікований довідник їх вимог, і в цьому нам допомагають британці, чий уряд виділив на це гроші.

Питання: Засоби Мультитрастового фонду можуть направлятися тільки на проекти на підконтрольній території?

Відповідь: Тільки на підконтрольній, тому що тут мова йде не про гуманітарну допомогу, а про відновлення інфраструктури.

Питання: Мультитрастовий фонд рішенням Кабміну вже створений, але роботу свою ще не почав. Чи є терміни по його запуску?

Відповідь: Для запуску роботи Фонду потрібно мінімум $ 2 млн. Тобто, щоб почав працювати секретаріат і вся структура Фонду. Я не хочу зараз називати конкретні дати, у нас є певні домовленості, але повинна в першу чергу сама країна про це оголосити.

Питання: Відомо, що ООН досить активно присилає допомогу на непідконтрольні території, це пов'язано з тим, що там менше бюрократичних проблем?

Відповідь: Ні, це два різних "гаманці". За стандартами ООН, як тільки виникає збройний конфлікт, то починається етап гуманітарної допомоги, пізніше можливий початок етапу раннього відновлення - мова про відновлення базової необхідної інфраструктури, тільки щоб підтримати її в робочому стані. І тільки після стабілізації ситуації можливо починати повноцінне відновлення і поліпшення інфраструктури, аж до поліпшення екологічного стану зони, яка постраждала від конфлікту. У ситуації з непідконтрольними територіями Донбасу поки що актуальна тільки гуманітарна допомога і тому план для тих територій і називається: "План гуманітарного реагування". У той же час для звільнених територій актуальні інші етапи, а це вже інші гроші. Там можна не просто відновлювати інфраструктуру, а якісно її модернізувати.

Питання: Тобто на тих територіях не йдуть кошти на відновлення?

Відповідь: Гроші ООН йдуть тільки у вигляді гуманітарної допомоги: продукти, психологічна допомога, ліки, деякі предмети першої необхідності.

Питання: Гуманітарна допомога міжнародних організацій непідконтрольним територіям узгоджується з українською стороною?

Відповідь: Так, саме тому я був недавно в Нью-Йорку, де обговорювався План гуманітарного реагування для непідконтрольних та, частково, для підконтрольних територій біля лінії зіткнення, який оцінюється в $ 214 млн на рік.

Питання: На лінії зіткнення реалізовуються тільки гуманітарні проекти?

Відповідь: Так, на лінії зіткнення тільки гуманітарна допомога, оскільки ніхто там нічого не будуватиме через ризик руйнування.

Питання: Крім ООН, хто ще готовий виділяти кошти?

Відповідь: Бюджет Міжнародного Комітету Червоного Хреста додатково вкладе ще близько $ 60 млн - це на непідконтрольні і частково на підконтрольні території.

Питання: Сумарно ООН і Червоний Хрест вкладуть більше $ 270 млн на 2017 рік?

Відповідь: Є ще деякі організації, які працюють окремо, але я назвав вам дві з найбільшими бюджетами. Є, наприклад, ще "Лікарі без кордонів", їх вигнали рік тому з непідконтрольної території, але вони ще працюють поблизу лінії зіткнення.

Питання: На лінії зіткнення і адміністративному кордоні з Кримом знаходяться контрольно-пропускні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ) з певною інфраструктурою, на чиєму вони балансі?

Відповідь: Якщо ви візьмете класичний кордон, то там все знаходиться на балансі Митної служби, а тут же кордон не класична - тут Фіскальна служба і ця інфраструктура не на її балансі. Десь це на балансі комунальних підприємств, десь вагончики прикордонників, за світло ж вони окремо платять. Ситуація різноманітна: одна ділянка землі – районної ради, інша - сільради, третя – у приватній власності.

Питання: Чи намагається влада врегулювати дану ситуацію?

Відповідь: Було доручення віце-прем'єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка річної давності про те, щоб це впорядкувати, однак місцева влада, на жаль, поки його проігнорували. Ми просили у Міністерства фінансів під час підготовки державного бюджету, щоб передбачили гроші на ці цілі, щоб ми спільно з обласними військово-цивільними та Херсонською обласною державними адміністраціями облаштували КПВВ. Унаслідок економії було прийнято колективне рішення цих грошей нам не виділяти. Правда, ми проводимо роботу з міжнародними гуманітарними організаціями з цього питання і багато з них відгукуються - або туалети споруджують, або воду забезпечують, або намети ставлять, або навіси майструють для людей.

Питання: Держава не виділяє кошти на поліпшення умов для громадян на КПВВ?

Відповідь: Ні, держава не виділяє, це роблять обласні адміністрації.

Питання: Але якщо інфраструктура КПВВ не на їхньому обліку, а часто і поза обліком, то як вони виділяють на це кошти?

Відповідь: Ось так і виділяють. Десь комунальне підприємство це робить, стандарту немає, в кожному разі свій підхід.

Питання: Скільки грошей необхідно для нормального облаштування всіх пунктів пропуску?

Відповідь: Ми просили на облаштування всіх КПВВ близько 100 млн грн.

Питання: Йдеться про діючі пункти пропуску?

Відповідь: Діючих або відкритих, але ті, що не функціонують, наприклад, "Золоте". Ми хотіли зробити уніфікований проект такого пункту, домовилися з інститутом, який вже зробив попередній проект, по суті, раціонального облаштування КПВВ. Також ми хотіли домовитися про єдину форму управління їх майном - комунальне підприємство, яке б отримало це майно на баланс і певні гроші. Саме таке доручення давав віце-прем'єр.

Питання: А ті кошти, які виділяються місцевій владі на відновлення, зокрема тим же військово-цивільних адміністраціям Донецької і Луганської областей, чи не можна їх використовувати?

Відповідь: По деяких обмежень ці кошти можна витрачати поблизу від лінії зіткнення. Це одна з причин, по якій ми просили окремо виділити кошти на ці цілі. Всього адміністраціям даних областей було виділено Верховною Радою 3,6 млрд грн - немаленька сума, як для України, проте є заборона на фінансування деяких проектів поблизу лінії зіткнення.

Питання: Які ще аспекти впливають на організацію ефективної роботи КПВВ, щоб можна було уникнути черг?

Відповідь: Якщо у нас є 6 постів прикордонників та 2 пости Фіскальної служби, то невеликих черг не уникнути. Плюс, якщо неправильно організована схема руху транспорту, то це теж може викликати труднощі, правда, тут ми справляємося. Також грає роль необхідність розмінування прилеглих територій, де можна було би розміщувати автомобілі. Прискорити процес дозволило би застосування сучасних технологій контролю: зчитування штрих-кодів, баркодів, запуск електронної системи.

Питання: Чи є якийсь прогрес у питанні технічної модернізації КПВВ?

Відповідь: Ми сподіваємося, що в перші три місяці 2017 роки нам вдасться запустити пілотний проект спільно з Управлінням верховного комісара у справах біженців ООН, і ще я обговорював це з гуманітарною місією Європейського Союзу. Попередньо може прийняти в ньому участь і Канада. Міжнародні партнери готові профінансувати пілотний проект модернізації КПВВ. Наші митники і прикордонники накидали орієнтовний список необхідного їм обладнання, серед нього і мобільні сканери. Дуже хороший відгук я знайшов з цього питання у Держпогранслужбі, адже вони щодня стикаються з даною проблематикою. Не впевнений, однак, що ми зможемо зробити все з того, що вони хочуть, адже один постріл - і немає мільйона доларів. Ще в даному питанні допоміг би повноцінний запуск пластикових ID-карток з чіпами замість паспортів - можна було би лінію для швидкого проходу організувати.

Питання: Але такого ще немає і на звичайнім державнім кордоні?

Відповідь: Тут насправді незрозуміло, де це потрібно більше.

Питання: Щодо норм провозу товару через лінію зіткнення -  адже її збільшили до 75 кг на особу. Які відгуки на це рішення?

Відповідь: Відгуки були позитивні, але необхідно почекати трохи. Ми зараз збираємо інтенсивно відгуки, в тому числі і від джерел з непідконтрольних територій, і від гуманітарних партнерів, які моніторять ситуацію, і до Нового року їх зберемо.

Питання: Ви є прихильником розширення малої торгівлі з непідконтрольними територіями, які тут Ваші аргументи?

Відповідь: По-перше, нам потрібно підтримувати контакти між людьми з непідконтрольних і підконтрольних територій. Кожен раз, коли ти везеш невелику партію товару, ті ж 75-100 кг - ти, як мінімум, повинен мати один-два контакти з людьми з підконтрольній території: поговорити з ними, можливо, навіть домовитися, щоб зібрали вам необхідні товари. Є як економічний ефект, так й ідеологічний - зв'язок зі своєю Батьківщиною. Просто якщо ви сидите в своїй квартирі на непідконтрольною території, при цьому у вас в телевізорі ведуть мовлення незрозумілі канали із сусідньої країни, ви п'єте краснодарський чай, їсте ростовську ковбасу, а в кишені у вас рубль - ви ментально, на побутовому рівні, починаєте відчувати себе в іншій країні. Коли ж ви їздите за покупками, наприклад, в Бахмут, привозите звідти ту ж ковбасу харківську, запорізьку або житомирську, інші товари, то тут зберігається прив'язка на побутовому рівні.

Питання: Але чому ви говорите тільки про постачання невеликих партій товарів?

Відповідь: Якби ми дозволили великі поставки товарів, то при наявності там збройних угруповань - ми просто спонсорували б їх. Угруповання монополізували би поставки товарів і розподіляли б їх, наживаючись таким чином. Тому тут необхідно знайти правильний баланс.

Питання: Чим більше везуть люди - тим менше везуть з участю таких угруповань?

Відповідь: Звичайно, до того ж так більше особистих контактів. Адже під час перевезення великих партій товарів місцевий олігарх з непідконтрольної території просто контактував би з великим постачальником з підконтрольної території і все. А якщо мова йде про досить значну кількість невеликих партій, які возять звичайні люди, то і контактів більше. А поки людина з непідконтрольної території знаходиться по цей від лінії зіткнення, то вона і в кіно може сходити, і вокальну групу якусь українську послухати, і просто поспілкуватися з людьми. Про те ж говорить і міжнародний досвід.

Питання: Чий саме?

Відповідь: Тут примітний досвід взаємин Сербії і Косово. Адже Сербія ще до міжнародного визнання Косово, незважаючи на конфлікт, не обмежувала повністю ввезення туди товарів зі своєї території.

Питання: Чи є опір такій політиці?

Відповідь: В умовах конфліктів починає розквітати тіньова економіка, заснована на нелегальному переміщенні товарів, прикладом тут може служити сусіднє Придністров'ї. Легальна економіка з обох сторін від лінії зіткнення програє в отриманні великого прибутку, який отримують місцеві еліти. Таким чином, люди заробляють на конфлікті. Другий вид заробітку на конфлікті, абсолютно легальний - це військова економіка - не тільки виробництво зброї, але і переорієнтація бізнесу на забезпечення військових. В результаті цього, чим довше триває конфлікт - тим більше ми потрапляємо в таку ситуацію, коли багатьом припинення конфлікту невигідне.

Питання: Недавно кілька народних депутатів виступили з ініціативою призупинити переміщення товарів через лінію зіткнення, якщо не будуть звільнені заручники, які там знаходяться. Як ви до цього ставитеся, чи допоможе це їх звільнення?

Відповідь: Це не допоможе, а, навпаки, зашкодить в питанні звільнення незаконно затриманих. Адже ми розуміємо, що там багато людей де-факто живуть в заручниках. Давайте їх покараємо? Плюс якщо ви хочете, щоб країна пройшла осінньо-зимовий період без відключення світла по всій території України, то необхідно мати можливість переміщати вугілля, інакше ми будемо мати проблему по всій країні.

Питання: Ви маєте на увазі поставки вугілля з непідконтрольних територій?

Відповідь: Потрібний тип вугілля - антрацит - є тільки на непідконтрольних територіях. Плюс слова про те, що ми торгуємо з непідконтрольними територіями, для мене не зрозумілі. Там є підприємства ДТЕК, які я добре знаю. Є шахта цієї компанії на непідконтрольній території, на ній видобувають вугілля, яке просто перевозять через лінію зіткнення, щоб спалити на ТЕЦ, яка належить тому ж власнику. По суті, це переміщення вугілля всередині компанії. При цьому людям, які видобувають це вугілля, платять зарплату, і вони розуміють, що ця зарплата їм приходить з Батьківщини, з України. Зарплата ж нараховується на картку українського банку, з неї сплачується військовий збір.

Питання: Тобто, якби ввели повну заборону на провезення товарів через лінію зіткнення, то це в підсумку призвело би до віялових відключень електроенергії на всій території країни?

Відповідь: Так. Наші ТЕЦ  не працюють же на іншому виді палива - тільки на антрациті, вони так "заточені". Близько 9-9,2 млн тонн вугілля поставляється з непідконтрольних територій за рік.

Питання: Яка ситуація з водопостачанням непідконтрольних територій Луганської та Донецької областей?

Відповідь: Луганська область. Там працює КП "Попаснянський районний водоканал" - районне підприємство, яке забезпечує поставки води на контрольовані і непідконтрольні території, а вода береться в основному з Сіверського Дінця, хоча є й інші водозабори. Зокрема, на Луганськ вода подається з Петровського водозабору, який дає воду тільки туди. Недавно він був відключений й на непідконтрольних територіях за нашою інформацією, переключилися на Новоайдарський водозабір. Для нього електроенергія подається з непідконтрольних територій. Таким чином, сам Луганськ забезпечується, а по напрямку на Первомайськ, Стаханов, Алчевськ і далі - українське підприємство зараз обмежило подачу води.

Питання: Через борги?

Відповідь: Так, і необхідно розуміти, що банкрутство підприємства означатиме проблеми з поставками питної води і для підконтрольної території.

Питання: В чому проблема з оплатою за поставлену воду?

Відповідь: Ухиляються від виконання домовленостей, досягнутих в Мінську, якраз представники окремих районів Луганської області та Росії. Раніше було досягнуто згоди, що на підконтрольній Україні території буде зареєстровано відповідно до українського законодавства підприємство, яке і буде одержувачем води на непідконтрольних територіях, і яке буде розраховуватися з "Попаснянським водоканалом". Ми знаємо, що з населення гроші там збирають, але до підприємства вони не доходять. Нами було запропоновано декілька варіантів розрахунку за воду, абсолютно легальних, але ці зусилля блокуються. Представник їх підприємства, зареєстрованого за українськими законами, навіть не з'являється на підписання договорів і навіть не виходить на контакт. В результаті цього під загрозою знаходиться забезпечення регіону водою.

Питання: Як же вирішується це питання?

Відповідь: Ми домовилися трохи більше двох місяців тому з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, і вони профінансували витрати на два місяці вперед, в надії на те, що в Мінську буде знайдений компроміс з питання розрахунків за воду. Однак навіть цей жест доброї волі не дав відчутних результатів.

Питання: Коли закінчаться кошти Червоного Хреста?

Відповідь: Вони закінчилися на початку грудня, і зараз "Попаснянський водоканал" накопичує борг. Представники окремих районів Луганської області не платять за воду, хоча населення рахунки оплачує, і тому "Попаснянський водоканал" не має можливості платити за електроенергію. При цьому зарплата сотням працівників компанії сплачується з обласного бюджету.

Питання: Червоний Хрест нових коштів поки що не надає?

Відповідь: Вони і так дуже сильно допомогли. Вони купують хлор для компанії, пісок, труби, екскаватор куплений за їх рахунок, тому що техніка компанії залишилася на непідконтрольній території. Ремонт також був зроблений за рахунок Червоного Хреста, хоча його проводили рядові співробітники компанії, в тому числі і під обстрілами. Вони це роблять, тому що забезпечення водою під час збройного конфлікту відноситься до базових гуманітарних потреб.

Питання: Яка ситуація в Донецькій області?

Відповідь: В Донецькій області ситуація інша. 11 тис. працівників підприємства "Вода Донбасу", з яких близько 7 тис. працюють на непідконтрольній території і 4 тис. - на підконтрольній. Біля Ясинуватської фільтрувальної станції йдуть бої, а від цього об'єкта фактично залежить водопостачання  Донецька і Маріуполя. Хоча там йдуть досить інтенсивні бої, шкода станції була завдана за увесь цей час - мінімальна. Мені здається, всі розуміють її важливість для забезпечення водою людей по обидві сторони лінії розмежування. У той же час, в районі села Піски йде відкритий канал, що переходить в чотири трубопроводи, які заміновані і не обстежені. У зв'язку з цим, наша позиція така, що ми повинні мати план резервного водопостачання населених пунктів, тому що ми залежимо в цьому питанні від об'єкта в зоні активних бойових дій. Для Маріуполя ми маємо такий план, над яким працювали спільно з місцевою владою, однак і там немає точних розрахунків.

Питання: Чи є заборгованість непідконтрольних територій перед "Водою Донбасу"?

Відповідь: Там є борг в 2,4-2,6 млрд грн компанії "Вода Донбасу" за електроенергію. У той же час, гроші з населення збираються, як в Луганській області, так і в Донецькій.

Питання: А якщо українські підприємства відключать водопостачання, то будуть звинувачувати Українську державу?

Відповідь: Звичайно, тут важливо, що підприємство під загрозою банкрутства просто не може діяти інакше. Це держпідприємство, але працює воно за законами бізнесу. На жаль, інформаційна блокада на непідконтрольних територіях не дозволяє донести до населення правдиву інформацію. Але ми працюємо і над проривом цієї блокади в тому числі.

Фото – www.kmu.gov.ua

За джерелом:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=249627898&cat_id=244276512