РІК   ПІВНЯ -  БУДИМИРА

     Сьогодні розпочинається новий, 2017 рік

Дочекалися: нарешті вертка і бешкетлива заморська мавпа, задерши хвоста, тікає геть, натомість з’являється поважний і гордовитий Півень – свій, рідний, український.

Він – сміливець і боягуз, боєць і задирака, хвалько і господар. Півень – символ сонця, світла, вогню, войовничості; пильності; воскресіння; сили чоловічої плоті; домовитості; господарності; каяття (у християнстві); жертви; також він є оберегом від пожежі.

Навіть отримавши добрячого прочухана, півень буде дерти дзьоба догори та співати переможне «Ку-ку-рі-ку!» (до речі, дуже українська риса).

У східнослов’янській та християнській міфології одна з найважливіших функцій півня як провісника – часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівські сили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі.

Спів третіх півнів – знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі – свідчить про закінчення дії нечистих сил. Спів півня завжди сприймався як символ цілісності і гармонійності світобудови. Недарма праукраїнці називали його «будимиром». А ще наші пращурі казали: «Як два півні», «Ходити півнем», «Без півня оселя глуха», «Без когута хата шута» тощо.

Існують тисячі оповідок, байок, легенд, казок, де фігурує півень. І не тільки українських – він герой, як європейського фольклору, так і східного – азійського, а також африканського.

Півень є одним із символів Франції – «галл» і «півень» обидва латиною називаються gallus. Так французів почали називати ще за часів Нерона. Півня викарбовували на монетах французькі володарі, він був присутній на середньовічних гербах і печатках, але по-справжньому народним став після Французької революції.

Його не любив Наполеон, котрий замінив півня на хижого і гордовитого орла, але все одно: після того, як войовничий імператор зійшов зі сцени, галльський півень повернувся.

А хто не чув про півня Бальтазара, живого символу збірної Франції з футболу?

В язичницькій традиції півень асоціювався з вогнем і громом, тому був оберегом від пожеж.

Півень – надзвичайно поширений і багатоплановий символ. У багатьох міфопоетичних системах він символізував войовничість. Півень був «представником грозового полум’я», «символом вогню», «уособленням домашнього вогнища». Ось чому стилізоване зображення його знаходимо на дахах, шпилях будівель, скринях, рушниках.

Водночас чорний півень у язичників символізував смерть, пов’язувався із підземним світом. Чорного півня не тримали у дворі. Спів півня віщував в Україні прихід гостей, а спів біля вікна – нещастя, смерть.

Чумаки, вирушаючи в дорогу, брали його як найкращий оберіг. Існувала легенда і про півня, який може відкривати скарби. А ще півень символізував і силу чоловічої плоті, тому наречений у деяких країнах під час весільної церемонії ніс саме півня.

У християнстві півень – символ каяття. Спів півня (за Біблією) нагадує апостолу Петру про малодушне відступництво від Христа і викликає сльози провини і спокути.

Колаж – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2148937-1-sicna-pamatni-dati.html