ПЕРЕМОЖЕЦЬ ЕПІДЕМІЙ

     “Холера його знає”. Забутий в Україні вчений -

      знаменитий за її межами

Січень 1893 року. Індійська провінція Бенгалія. Холера. Від жахливої хвороби люди гинуть сотнями. У ці дні до Індії з Європи поспішає наш співвітчизник, випускник Одеського університету, тоді ще молодий вчений Володимир Хавкін. Будучи співробітником Пастерівського інституту в Парижі, він везе бенгальцям щойно створену ним вакцину. Лікар упевнений в її ефективності, адже випробував її дію на собі.

Сила власного прикладу

Спочатку бенгальці категорично відмовлялися від вакцинації, насторожено, а іноді і вороже зустрічаючи чужоземця. У селищі Кантал в лікаря навіть жбурляли камінням. Коли збудження людей досягло межі, Хавкін спокійно зняв сюртук, загорнув рукави сорочки і на очах здивованого натовпу зробив собі щеплення. Недовіру було подолано. До лікаря один за одним почали підходити добровольці. Зробити щеплення погодилися майже усі мешканці селища, за винятком дев’яти чоловік – ті пізніше померли від холери.

Чутки про дивовижного лікаря поширювалися серед бенгальців швидше за хворобу. За декілька днів Володимир Хавкін та його помічники зробили щеплення 25 тисячам осіб. Епідемія пішла на спад.

Приборкання чуми   

Чотири роки потому Володимир Аронович переміг ще страшнішу хворобу – бубонну чуму. Її епідемія спалахнула у Бомбеї. Щодня «чорна смерть» забирала до 200 життів, спустошуючи цілі квартали. Люди в паніці тікали з міста, розносячи хворобу за його межі. Потрібна була вакцина і якнайшвидше. Хавкін одним із перших приїхав у вмираюче місто, де терміново створив протичумну лабораторію. Напружена робота тривала три місяці. І сталося диво – необхідний препарат був створений.

На знімку:Роблячи щеплення, бактеріолог працював по 12-14 годин на добу

10 січня 1897 року Володимир Аронович вчинив ще один професійний подвиг, випробувавши дію протичумної вакцини на собі. Чудовий препарат врятував сотні тисяч людських життів, а його творця визнав увесь світ. Хавкін був обраний почесним членом медичних спілок цілої низки країн.

І лише на своїй батьківщині Володимир Аронович так і залишився невизнаним. Чиновники царської Росії не могли пробачити вихідцеві з України «гріхи» його студентської молодості – під час навчання в Одеському університеті Хавкін був активістом «Народної волі», що у 1882 році здійснила замах на військового прокурора генерала Василя Стрельникова.

В Індії вшанували українця  

Після наполегливої та самовідданої праці в Індії Володимир Хавкін повернувся у Францію, де прожив останні дванадцять років свого життя в місті Булонь-на-Сені, займаючись благодійною діяльністю.

Восени 1927 року вчений побував на батьківщині, в Одесі, де відвідав рідні місця: будинок №38 на вулиці Коблевській, в якому він мешкав у студентські роки, і сусідній будинок, в якому колись розташовувалася Пастерівська дослідна станція.

На знімку: Інститут імені Хавкіна у Бомбеї

26 жовтня 1930 року агентство «Рейтер» розповсюдило інформацію про те, що «на сімдесят першому році життя в Лозанні (Швейцарія) помер видатний бактеріолог уродженець Одеси Володимир Хавкін».

День смерті відомого лікаря став в Індії днем глибокого національного трауру. На жаль, в Україні ім’я ученого й досі залишається забутим.

Проте, далека Індія віддала належне нашому співвітчизникові. На фасаді найбільшого в країні Науково-дослідного центру у Бомбеї написано: «Інститут імені Хавкіна». Ім’я нашого співвітчизника тут носять також Міжнародний меморіальний комітет і Благодійний фонд для студентів.

Автор - Михайло ПАВЛОВ

На знімках:

1. Володимир Хавкін відмовлявся від грошових премій за свої відкриття, вважаючи найвищою нагородою врятовані ним життя.

2. Роблячи щеплення від холери, бактеріолог працював по 12-14 годин на добу.

3. «Інститут імені Хавкіна» у Бомбеї став найбільшим дослідницьким центром по бактеріології і епідеміології Південно-східної Азії.

Фото з архіву автора

За джерелом:

http://vidia.org/2012/7236