ДОЛАЮЧИ ВИПРОБУВАННЯ

     Лілія Білоус, генеральний директор НК ТЧХУ дала інтерв'ю

     напередодні свого призначення порталу «Українські новини»

     20 грудня 2016 р. На той час вона працювала першим

     заступником генерального директора НК ТЧХУ.

     Її інтерв'ю не втратило актуальності і на сьогодні.

     (Подаємо його у скороченому варіанті).

Ліліє Миколаївно, розкажіть чим зараз займається Товариство Червоного Хреста в Україні в зоні збройного конфлікту?

У Луганській і Донецькій областях працюють обласні організації Товариства Червоного Хреста України щодо надання допомоги постраждалим в результаті збройного конфлікту, внутрішньо-переміщеним особам з найбільш вразливих верств населення. На територіях, які не підконтрольні Уряду, здійснюється діяльність під мандатом Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Яку роботу ТЧХУ проводить із вимушеними переселенцями з Криму і непідконтрольних територій?

У нас поділу на переселенців з Криму і непідконтрольних територій немає. Одержувачами нашої гуманітарної допомоги є соціально незахищені верстви населення: багатодітні сім'ї, матері-одиначки, одинокі люди похилого віку, які потребують допомоги, люди з особливими потребами. Роботу з цими людьми ми проводимо ту ж, що проводили і до збройного конфлікту. Звичайно ж, як окремий напрямок нашої діяльності з моменту виникнення збройного конфлікту - допомога внутрішньо переміщеним особам. За 2,5 роки з моменту виникнення конфлікту нами була надана допомога більш, ніж 1,2 млн внутрішньо переміщених осіб. Ми надаємо допомогу продуктовими наборами, грошовою допомогою (продуктовими, фармацевтичними ваучерами), побутовою технікою, необхідними предметами побуту і предметами інтер'єру, які допоможуть цим людям облаштувати своє життя. Також ми надаємо допомогу у вигляді послуг медико-соціального характеру, займаємося навчанням навичок надання першої долікарської  допомоги, надаємо психосоціальну підтримку.

Яку роботу проводить Патронажна служба Червоного Хреста?

Ця служба має унікальний досвід комбінування надання послуг медичного та соціального характеру. Медичні сестри патронажні служби надають допомогу знов-таки людям із соціально вразливих верств населення. Наші підопічні - це самотні літні люди, інваліди, люди похилого віку з хронічними захворюваннями, які не мають можливості отримати таку допомогу від своїх близьких.

Як ви оцінюєте рішення МОЗ про припинення фінансування патронажної служби ТЧХУ? Чи згодні Ви з твердженням, що дублювання ТЧХУ функцій Мінсоцполітики не має сенсу?

Станом на сьогоднішній день підопічними патронажної служби є близько 350 тис. осіб з найбільш вразливих верств населення. Також підопічними патронажної служби виступають близько 35 тис. лежачих хворих, які прикуті до ліжка. Ми розцінюємо припинення державного фінансування патронажної служби негативно, так як ці люди з початку 2017 року фактично залишаться без підтримки. Патронажна служба працює протягом 55 років (в цьому році ювілей). При цьому медичні послуги становлять 79%, а соціальні послуги відповідно 21% від діяльності патронажної служби. Поряд з наданням медичної допомоги (ін'єкцій, вимірювання тиску, перев'язок, інше) патронажна сестра надає нашим підопічним послуги соціально-побутового характеру. Якщо людина з особливими потребами просить патронажну сестру виконати якусь необхідну роботу по дому або підстригти - це прописано в функціональних обов'язках патронажної сестри. Ми категорично не згодні з тим, що функції патронажної служби дублюють функції Мінсоцполітики. Патронажна служба виникла не від того, що була така урядова програма - вона виникла від того, що у людей є потреба в допомозі, яку Патронажна служба надає. На сьогоднішній день потреба в наданні медико-соціальних послуг, на жаль, не зменшується - вона зростає.

Який рівень фінансування патронажної служби раніше передбачала урядова програма?

За останні 3,5 роки ми отримали фінансування на рівні 255,4 млн. гривень. Це включало фінансову підтримку Служби розшуку Товариства Червоного Хреста України, внесок в Міжнародну Федерацію Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця і левова частка цих коштів йшла на оплату роботи патронажних сестер, з яких тільки на оплату податків було витрачено 65,8 млн. гривень за 3 роки. При цьому в середньому патронажна сестра отримувала на місяць 1640,00грн. в залежності від її категорії.

З чим, на вашу думку, пов'язане таке рішення Міністерства? Які можуть бути наслідки?

Мені дуже складно сказати з чим може бути пов'язане таке рішення Міністерства, але якщо ми говоримо про наслідки, і з огляду на те, що знайти таку зовнішню фінансову підтримку за такий короткий термін практично неможливо, щоб забезпечити оплату роботи патронажним сестрам по всій території України, люди просто можуть залишитися без такої необхідної їм підтримки. Зараз ми робимо все можливе для того, щоб зберегти патронажну службу в тих регіонах, де в ній є крайня потреба. Але найближчим часом ми не зможемо знайти фінансування, щоб забезпечити оплату роботи всім працівникам патронажної служби по всій території України. Держава виділяє кошти лише на виплату зарплат, а Товариство Червоного Хреста України за свій власний рахунок, за рахунок залучених коштів при співпраці з партнерськими організаціями забезпечує все необхідне для роботи медичних сестер. Після припинення фінансування люди, які знаходяться в крайній нужді, які вимагають допомоги і підтримки, як медичного, так і соціального характеру можуть просто залишитися без належного догляду.

Чи є у ТЧХУ альтернативні джерела фінансування, щоб продовжити роботу з соціально незахищеними верствами населення?

Ми зараз шукаємо альтернативні джерела фінансування для підтримки цієї програми, але забезпечити своїми силами охоплення по всій Україні буде вкрай складно за такий короткий період. У будь-якому випадку, необхідний перехідний період, за який можна запланувати і здійснити оптимізацію, а також, зайнятися пошуком джерел фінансування.

Скільки може тривати цей перехідний період?

Мені складно назвати термін. У будь-якому випадку ми дивимося в майбутнє. Ми думаємо про оптимізацію, новий формат роботи патронажної служби. Зараз ми змушені займатися пошуком альтернативних джерел фінансування. Але ми розраховуємо на те, що Держава розгляне гостру необхідність підтримки роботи патронажних сестер по всій Україні, хоча і розуміємо, що цього фінансування може не бути, оскільки соціально економічна ситуація в країні важка. Є регіони, де підтримка патронажних сестер вкрай пріоритетна. Наприклад, та ж територія Донецької та Луганської областей, де велика кількість людей постраждали в результаті збройного конфлікту, і де ми обслуговуємо найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб.

Як ви можете оцінити співпрацю Товариства і МОЗ. З ким із міністрів, які очолили МОЗ після Майдану, вам було найбільш, а з ким найменш комфортно співпрацювати?

У нас завжди були чудові робочі відносини з Міністерством охорони здоров'я та з іншими міністерствами як на національному, так і на регіональних рівнях. Наприклад, в минулому році у нас був укладений тристоронній договір з Міністерством охорони здоров'я, Всесвітньою Програмою Охорони здоров'я та Товариством Червоного Хреста України на імплементацію програми щодо мобільних бригад для забезпечення доступу до медичних послуг - там, де зараз є в цьому найбільша потреба. Це стосується , в першу чергу, зони збройного конфлікту і тих регіонів, де зараз найбільше перебуває внутрішньо переміщених осіб. Зважаючи на це, для нас рішення Міністерства охорони здоров'я є не обґрунтованим. У нас була перевірка Рахункової палати, але в звіті Рахункової палати не було рекомендацій про припинення фінансування патронажної служби Товариства Червоного Хреста України.

Інтерв'ю взяв журналіст Степан Крьока

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

http://ukranews.com/interview/1557-lylyya-belous-bez-byudzhetnoy-podderzhky-my-mozhem-lyshytsya-patronazhnoy-sluzhby