ФЕНОМЕН  НЕЧУТЛИВОСТІ

Дедалі більше людей скаржаться, що антибіотики,

якими вони лікуються, ну ніяк не діють. Хвороба -

не відступає, на її подолання дарма витрачені чималі

гроші і згаяно дорогоцінний час

"Причина цього в тому, що ми... їмо", - кажуть фахівці, пише газета "Експрес".

 Найперше, споживання м'яса може викликати таку нечутливість організму до антибіотиків. Про несподіваний взаємозв'язок ліків і того, що ми їмо кожного дня, розповіли Барна Кружель, кандидат біологічних наук, доцент кафедри тваринництва державного аграрного університету, та Юрій Опенько - технолог, ветеринар, який публічно порушив проблему засилля антибіотиків у м'ясі, яке продають в Україні.

-- Звідки ви володієте інформацією про те, що чим більше людина споживає м'яса, тим більша вірогідність того, що її організм буде нечутливим до лікування антибіотиками?

Ю. Опенько:

-- Я є фахівцем із виробництва свинини, десять років працюю у цій галузі. Тому заявляю про це цілком впевнено -- мінімум 60% м'яса свинини та продуктів переробки (ковбасні вироби) містять у собі антибіотики.

Б. Кружель:

-- Антибіотики теж масово застосовують для вирощування курей-бройлерів, яких ми потім їмо. Усю птицю на виробництві відпоюють антибіотиками вже в першу добу після інкубатора. Зрештою, антибіотики завжди використовують у промисловому виробництві м'яса, зокрема, вони входять до комбікормів.

-- Як саме антибіотики потрапляють у продукти харчування?

Ю. Опенько:

-- Як правило, через лікування ними тварин та птиці. У кожного ветеринарного препарату є таке поняття, як каденція -- це період його виведення з організму. Кожен препарат має свою каденцію. Що стосується антибіотиків, то йдеться в середньому про 14 днів. Це означає, якщо, наприклад, сьогодні вкололи тварині чи птиці антибіотик, то треба витримати 14 днів перед тим, як можна відправити її на забій. Насправді ж виробник цього не дотримується, бо матиме втрати. Він не знає, чи тварина/птиця виживе, чи здохне. Ветеринарний лікар упродовж 2 -- 3 днів спостерігає за нею і, якщо не бачить ефекту від лікування, відправляє її на забій. При цьому виписує довідку або ветеринарне свідоцтво. На цьому весь контроль державою закінчується. Насправді, ці ветеринарні довідки лікарі виписують, у принципі, не бачачи поголів'я. Тому дуже часто на забій відправляють тварин/птицю, що вже не встають, клінічно хворі, у передсмертній агонії. Мало того, маємо навіть випадки в Україні, коли у переробці використовують трупи тварин чи птиці...

Б. Кружель:

-- До речі, позбутись антибіотиків у вже забитій тварині чи бройлері майже неможливо. Ці препарати стійкі до термообробки, тому не розкладаються навіть при температурі понад 100 -- 120 градусів Цельсія.

-- Які частини м'яса найбільше накопичують антибіотики?

-- Це залежить від препарату. Оскільки печінка і нирки -- це фільтри організму, то в них накопичується найбільше ліків. Є й такі, що збираються в кістковій або сполучній (хрящовій) чи жировій тканині.

-- То це ліки, які застосовують лише у ветеринарії?

-- Учені лише працюють над створенням окремих препаратів для тварин і для людей. Під час виробництва антибіотиків найкраще очищена продукція потрапляє на полиці аптек, а залишки -- на ферми. Найпоширеніші препарати -- пеніцилін, септоміцин, леоміцин, еритроміцин і сульфаніламід. Близько 70% від загальної кількості антибіотиків, що виробляються у світі, потрапляють в організм тварин...

-- Які наслідки для здоров'я може мати споживання м'яса з вмістом антибіотиків?

-- Серед можливих наслідків найпоширеніші -- резистентність, тобто стійкість організму до антибіотиків. Коли виникає хвороба, ці антибіотики стають малоефективними або не діють взагалі. Крім того, вчені припускають, що близько 90% алергічних реакцій насправді викликані саме постійним впливом антибіотиків. Це доволі складний механізм. Антибіотики знищують не лише шкідливі, але й корисні мікроорганізми, які беруть участь у синтезі амінокислот та деяких біологічно активних речовин. Це порушує нормальну роботу організму і послаблює імунітет. До речі, антибіотики застосовують у всіх галузях промислового тваринництва. Тож ми споживаємо їх разом із молоком, сиром, яйцями... Я скажу навіть більше: антибіотики є і в рослинних продуктах. Адже ті ліки, що виводяться із організму тварин, потрапляють у перегній, яким підживлюють поля. Останнім часом увійшли в моду еко-продукти. Але навколишнє середовище зараз настільки забруднене, що виростити дійсно екологічно чистий продукт -- неможливо!

Ю. Опенько:

-- Неконтрольоване споживання антибіотиків з їжею також може негативно впливати на перебіг вагітності та бути причиною більшості дитячих захворювань алергічного походження.

-- А хіба це законно -- продавати людям м'ясо, нашпиговане антибіотиками?

-- У нас немає законів, які б регулювали і контролювали використання антибіотиків у тваринництві. І маю сказати, що в нашій державі дозволено використовувати у ветеринарних цілях такі антибіотики, які в Європі вже давно не застосовують. Хоча у розвинутих державах навіть супермаркети мають законне право повертати продукцію, якщо у ній виявлять антибіотики!

Б. Кружель:

-- Так, ми ніколи не знаємо, чи якісні ці ліки та у якій кількості ними годували птицю чи тварин. Біда в тому, що в Україні немає спеціалізованих лабораторій, які могли б визначити вміст антибіотиків у м'ясі. А більшість препаратів та комбікормів завозять з-за кордону. Імпортована продукція, зазвичай, дешевша у виробництві і вже маловживана в країні, де її виробляють.

 -- Тоді як можна вберегтися від впливу антибіотиків -- не їсти м'яса взагалі? –

- Варене м'ясо найменш шкідливе. Бо більша частина антибіотиків залишається у бульйоні.

Автори - Євгенія КОЛЯДА, Ірина ЛОПУХ

Фото – з відкритих джерел в Інетернеті

За джерелом:
http://expres.ua/news/2017/01/26/224900-tabletky-ne-diyut-fahivci-nazyvayut-prychyny