ЗАТЯГУВАННЯ ПАСКІВ

З 1 липня ціни відпустять у вільне плавання.

Уряд схвалив постанову, яка відміняє регулювання

вартості продуктів харчування

Якщо простіше, то держава не контролюватиме рівень націнки виробників і роздрібних магазинів на соціальні групи товарів. Люди побоюються, що через це вартість харчів може різко зрости, пише Експрес.

Адже виробники встановлюватимуть ту граничну торговельну надбавку, яку їм заманеться. Наразі націнка на 15 найменувань продукції, а саме -- на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину, м'ясо птиці, варені ковбасні вироби, молоко, сир, сметану, вершкове масло, соняшникову олію, курячі яйця не може перевищувати 15%. Державне регулювання цін запровадили у 1996 році, коли країна потерпала від високого рівня інфляції.

Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж з цього приводу дав кореспонденту газети інтерв'ю:

-Наприкінці минулого року Кабмін проводив пілотний проект. Протягом трьох місяців ціни на продукти харчування не регулювали.

-І що відбулося?

- Ціни за цей час зросли. Своє рішення уряд обгрунтовує тим, що зменшився тиск на бізнес. Не заперечую це. Але відміна державного регулювання може негативно вплинути на малозабезпечених. Сьогодні купівельна спроможність українців - на рівні 1994 - 1995 років. За даними Пенсійного фонду, майже вісім мільйонів громадян отримують мінімальну пенсію - 1312 гривень на місяць. 3,7 мільйона живуть на мінімальну зарплату, яка після сплати податків становить 2500 гривень. При тому, за підрахунками Кабміну, розмір споживчого кошика -- не менш як 3200 гривень на місяць. Вільне ціноутворення треба запроваджувати, але не одразу, а згодом, років через два -- три. Можливо, ситуація в економіці трохи поліпшиться. На Володимира Гройсмана досить давно тиснуло аграрне лоббі, що домагалося відміни державного регулювання цін на продукти. Проект постанови лежав на його столі більш як п'ять місяців.

-Значить, лоббі може святкувати перемогу, бо домоглося свого.

- Багато хто вважає, що регулювання цін - це архаїзм, пережиток радянського минулого. Мовляв, теоретично воно було, а от на практиці - ні.

-Адже це так?

- Те, що це архаїзм, - нісенітниці. Ви хочете сказати, що в Європі ціни ніхто не контролює? Якщо там ціна зросте на 1% чи 2%, то відразу певні служби на це реагують і вимагають роз'яснень від виробника, з чим це пов'язано. Якщо це необгрунтовано, то підприємцеві загрожує штраф, коли обгрунтовано - вам допоможуть знизити витрати, а отже й ціну. У наших умовах, коли Антимонопольний комітет практично не працює, ми відмовляємося від цього захисту. Я тут бачу лише зацікавленість певних осіб. Так, за 2,5 року до жодного підприємця не приходили представники державних органів й не казали: "Дайте нам, будь ласка. декларацію, розрахунки, чому ви саме за цією ціною продаєте". Цього не було. Але було багато виробників, які хотіли необгрунтовано піднімати ціну, але не робили цього. І саме через те, що існувало державне регулювання. Це був який-не-який, але захист. Державне регулювання не працювало ефективно, але воно було запобіжником від цінового свавілля виробників і торговельних мереж.

- То нам варто готуватися до зростання цін на соціальні харчі?

- Не все так однозначно. Купівельна спроможність населення низька через наші малі заробітки. По-друге, в Україні ціни на зернові і на деякі сорти м'яса нижчі за європейські. Але на більшість товарів ціни або європейські, або навіть перевищують їх. Наприклад, молочні продукти сьогодні досить дорогі. При тому, що закупівельна ціна на молоко знижується з березня, подешевшання молочки в магазинах ми не бачимо. Якщо виробники ще більше підніматимуть ціни, то люди просто відмовлятимуться від певних продуктів. Але деякий ріст вартості харчів таки буде.

Автор - Леся ЯСИНЧУК

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:
http://expres.ua/news/2017/06/20/248203-derzhava-bilshe-ne-regulyuvatyme-ciny-socialni-produkty