ФРОНТОВИЙ  СИНДРОМ

Із 300 тисяч бійців, що повернулися із зони

збройного конфлікту на сході України,

70 тисяч мають розлади психіки

За різними даними, 20 - 25% тих, хто брав участь у збройному конфлікті на сході України, потерпають від синдрому посттравматичного стресового розладу психіки, пише Експрес.

Про це повідомив військовий психолог, колишній співробітник генерального штабу, начальник кафедри військової педагогіки та психології Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка полковник Збройних сил Олег Скрипкін.

-На війні психіка бійців працює абсолютно по-іншому, вона налаштовується на миттєву реакцію. У такому максимальному напруженні військові жили місяцями, відчуття загрози життю було безперервним. А в хвилини затишшя вони навчилися дуже швидко перезавантажуватися, наприклад, моментально засинати. Така поведінка на війні адекватна. Проблемою стає те, що ці люди так поводяться і у мирному житті, де вже немає небезпеки. Але ж психіка цього не розуміє і далі бачить небезпеку зусібіч. Тому на підсвідомому рівні люди, які пройшли війну, на все реагують схвильовано й агресивно, - пояснює Тетяна Калашник, віце-президентка Української асоціації психосоматичної медицини.

- Як допомогти їм повернутися до мирного життя?

-Тим, хто повернувся з війни, треба шукати новий зміст, нове призначення, нові завдання. У цьому військовому найбільше потрібна підтримка сім'ї, бо саме з нею він проводить найбільше часу. Фахівці мають пояснити родичам, що до них повернулася людина, котра поранена психологічно й часто перебуває у стані страшної внутрішньої агресії. І що вона, сама того не усвідомлюючи, може цю агресію виливати на дружину й дітей. У багатьох колишніх бійців - синдром людини, яка вижила. У них є відчуття провини за те, що вони залишилися живими, а інші загинули на полі бою. Інколи військовий з війни повертається з потребою помсти. І якщо буде якась ситуація, яка, на його думку, несправедлива, може дійти і до криміналу. Тому завдання психологів і сім'ї - перетворити цю чорну помсту в білу - “я живу за себе і за того хлопця, що загинув, те, що він не встиг зробити, маю зробити я. Тобто я повинен прожити не одне, а два чи й три життя, у радості і досягненнях”. Самотужки з цього стану дуже тяжко вийти, тому раджу і військовому і його сім'ї не соромитися звертатися до спеціалістів. На Заході вже давно системна допомога психологів учасникам бойових дій є нормою для держави.

- Скільки може тривати така реабілітація?

- На жаль, часто бійці настільки серйозно травмовані психологічно, що потребують супроводу впродовж усього свого життя. Тому найближчим родичам слід набратися терпцю, розуміння, смирення. Перед тим як у чомусь звинуватити людину, яка повернулася із зони збройного конфлікту, треба добре подумати. Також хочу додати, що дуже корисним є контакт із тілом - той, який жінка може подарувати чоловікові. Допомагають також обійми, масаж тощо.

Довідково:

Відгукуючись на проблему, у Червоному Хресті освоюють новий вид діяльності – навчання першій психологічній допомозі. Створюються опорні пункти, психологічні порадні, залучаються волонтери-психологи.

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

Джерело:
http://expres.ua/news/2017/06/21/248385-300-tysyach-biyciv-ato-pryblyzno-70-tysyach-mayut-rozlady-psyhiky