ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ ВІКТОРІЇ ДУДЯК
Патронажна служба Червоного Хреста Львівщини –
відроджується: репортаж з дільниці медичної
патронажної сестри Вікторії Дудяк, закріпленої
за Личаківською РО м. Львова ТЧХУ
Як ми уже повідомляли, з 1 червня в усіх районних організаціях м. Львова на роботу прийняли по одній патронажній медичній сестрі. Цьому посприяв Баденський Червоний Хрест з Німеччини, з яким Львівська ОО ТЧХУ підтримує партнерські зв'язки ось уже понад 25 років.
В число щасливців потрапила і Вікторія Дудяк, патронажна медична сестра Личаківської РО м. Львова ТЧХУ, котра після скорочення 1 січня просто була відновлена 1 червня на своїй попередній посаді.
Вона має на обслуговуванні 20 підопічних – лежачих хворих, або тих, що не можуть самостійно пересуватися. До кожного з них вимагається окремий підхід. Тут треба бути не лише медичною сестрою, але і порадницею, помічницею по господарству, а іноді - навіть членом родини.
Дев'ятий рік прикута до ліжка Людмила Іванівна Садовська, інвалід І - ої групи 1929 р.н. Червоний Хрест не тільки прикріпив до неї Вікторію Дудяк, але і забезпечив комплектом постелі, рушниками, іншими матеріалами.
Для своєї підопічної Вікторія принесла з дому ковдру і матрац, допомагає у прибиранні в квартирі, регулярно виносить накопичене сміття у контейнер, і разом зі всіма львів'янами бідкається, що його не вивозять з міста своєчасно.
Зробивши відповідні ін'єкції, помірявши артеріальний тиск, давши відповідні мікстури і таблетки, Віта в кінці тижня бере одяг підопічних і пере їх у пральній машині МСЦ Львівської ОО ТЧХУ. Вона ретельно слідкує за гігієною своїх підопічних: щотижня організовує для них банний день, турбується про заміну постелі і натільної білизни, робить регулярну заміну памперсів, обрізає їм нігті, підігріває обіди тощо. Нині вона отримала у Львівській ОО ТЧХУ для своїх підопічних продуктові набори, закуплені за кошти Німецького Червоного Хреста, які є для знедолених суттєвою допомогою.
За таку опіку вдячна як сама Людмила Іванівна, так і її чоловік, інвалід ІІ групи, учасник Другої світової війни Микола Тарасович Бондар. Він на 4 роки старший за дружину, старається забезпечити їй належний догляд, та і про своє здоров'я мусить дбати.
Та зовсім погано, коли в старості залишаєшся сам на сам зі своїми віковими болями і тугою за рідними, яких невмолима доля забрала у кращий світ занадто швидко. До числа таких належить Софія Василівна Войцеховська, пенсіонер за віком, котра колись працювала на швейній фабриці для глухих у Львові і заробила там аж 1300 грн пенсії.
Виходячи з такої ситуації, Червоний Хрест подарував п. Софії телевізор, з якого вона тепер черпає всю повноту інформації про реформи в країні, навколишній світ і плани на майбутнє.
Вікторія, як прихожанка римо-католицької архідієцезії у Львові, потурбувалася, щоб для п. Софії на благодійній кухні парохії готували гарячі обіди.
Для тих, хто не може прийти на обід самостійно, Вікторія приносить їх лежачим хворим додому. Отримує вона їх у "Карітасі" римо-католицької церкви Львівської архідієцезії.
Все це робить Вікторія не для самореклами, бо не зараховує себе до публічних людей, котрі завжди мусять подобатися виборцям, а тому, що має такий світогляд, в якому милосердя до ближнього займає домінуюче місце.
Заклали його їй батьки, а вдосконалила у монастирі у Польщі, де зі своєю сестрою - близнюком Ольгою, майже рік перебувала у послушницях. Але там, у монастирських стінах, зрозуміла: служити потребуючим можна й у миру, не обов'язково у чернечих облечинах. А Червоний Хрест, як відомо, ідеально підходить для такого служіння.
Фото – автора
Ірина Апостолюк,
голова Личаківської РО м. Львова ТЧХУ
|