ПІД ЛЕЖАЧИЙ КАМІНЬ, ВОДА НЕ ТЕЧЕ

       Медична реформа, яку запустили у 2017 році,

       знайшла як своїх палких прихильників, так і противників

Противники медичної реформи в основному виявилися в Верховній раді, де всі ініціативи Уляни Супрун викликають неприйняття у популістської частини парламентаріїв. Втім, ключовим є те, як реформу сприймуть учасники ринку. Про це, а також про те, що відбувається в українській фармацевтичній галузі портал НВ БІЗНЕС розпитав у генерального директора групи компаній Лекхім Тетяни Печаєвої.

– У всіх на вустах реформа медицини, яку почала міністр Уляна Супрун. Як ви вважаєте, чи потрібна вона в принципі?

- Реформа потрібна обов'язково. Галузь не реформувалася з часів Радянського Союзу. Це вже перезріла проблема. Однак, на жаль, як ми бачимо, впровадження реформ проходить з певним опором. Але я вважаю, що в цілому запропоновану реформу необхідно проводити. Зрозуміло, що це неідеальний варіант, будуть виникати певні питання. Але якщо нічого не робити, то не варто і чекати змін.

– Ми вже кілька років реформуємо медицину. Чи є хоч якісь зрушення?

- В галузі надання медичних послуг, як мені здається, взагалі нічого не змінилося. А ось у виробництві фармацевтичних препаратів зміни є. З позитивних - введення системи ProZorro, яка дозволяє брати участь у тендерних закупівлях. Є як і позитивні, так і негативні моменти в централізованих закупівлях через міжнародні організації, так як в окремих випадках з незрозумілих для нас причин не визнають вітчизняного виробника. Але там, де нас допускають до тендерів, наприклад, за програмою лікування СНІДу та туберкульозу, ми виграємо окремі лоти і дуже цьому раді.

– Як ви оцінюєте роботу Державної інспекції з контролю за ліками?

- Справа в тому, що робота Держінспекції довгий час була паралізована і не могла працювати в повну силу. Але, незважаючи на всі труднощі і завдяки виконанню великої роботи, з ринку України було виведено чимало виробників, якість виробництва яких не підтверджувалася на належному рівні.

– Наскільки зараз держава відстоює інтереси вітчизняних виробників у порівнянні з імпортерами?

– Ніяких преференцій у вітчизняних виробників сьогодні немає. Напевно, для української галузі це не зовсім добре. Тому що будь-яка країна буде шукати можливості захистити або пом'якшити певні правила, щоб вітчизняні виробники відчували себе в своїй країні комфортніше, ніж іноземні. Це не означає, що ми повинні купувати тільки вітчизняне, а від іноземного відмовитися. Але як приклад – в разі, коли закупівлі МОЗ передавалися міжнародним організаціям – за всіма правилами ВООЗ не могла купувати медикаменти українського виробництва, зупиняв факт відсутності перекваліфікації даної організації, але радує, що все ж таки за сприяння громадськості та журналістів ми були почуті і нам дозволили активно брати участь, ще раз довівши, що наша якість відповідає всім світовим стандартам.

– Розкажіть про динаміку фармацевтичного бізнесу. Що тут відбувається?

– Високими показниками реалізації по результатам першого кварталу роботи не може похвалитися жодне з підприємств - ні вітчизняне, ні іноземне. У нас невелика мережа аптек, так ось, середня кількість чеків впала більш, ніж на 20%. Середня вартість – точно так само. Споживачі перестали ходити в аптеку, вони перестали лікуватися, перейшли на народні методи. Якщо вже зовсім серйозне захворювання, тільки тоді починають активно лікуватися. Другий квартал вдалося підтягнути, але це було досягнуто завдяки експортній складовій. Ринок України просідає досить серйозно.

– А куди ви експортуєте продукцію?

– Сьогодні у нас на експорт йде близько 20%. Експортуємо активно в країни Азії; з недавнього часу в Африку. У країнах СНД активно працюємо. Українська продукція користується попитом. Готуємося до отримання європейського сертифіката GMP. Це нам відкриє європейський ринок. Треба розуміти, що український виробник через низьку собівартість становитиме серйозну конкуренцію в країнах Євросоюзу. Проблема в тому, що при наявності європейського сертифіката GMP ти можеш зареєструватися в Україні за 10 днів. А нас європейці реєструють по 2-3 роки. Це не зовсім рівні умови.

– Куди теоретично можна було б постачати наші ліки на ринку Євросоюзу?

– Сьогодні наші ліки користуються попитом в країнах Прибалтики, Польщі, Румунії, Чехії. Наприклад, ми експортували санітарно-гігієнічні засоби в Словаччину. І зараз вони затребувані. І ми дуже навіть конкурентні за ціною.

– Тобто вам залишилося тільки отримати сертифікат GMP?

– Європейський сертифікат потрібен обов'язково. В іншому випадку ми не можемо вийти на цей ринок. Немає взаємного визнання документів.

– Наскільки це складно?

– В принципі, це не виявилося складно технічно. Тому що законодавство України завжди висувало до фармацевтичної галузі жорсткі вимоги, яким та відповідала. І правила виробництва, які були прописані, на 90% відповідали європейським стандартам. Тому сьогодні, запрошуючи до себе європейських інспекторів, особливо ніхто не боїться. У нашому випадку, ми не отримали жодного критичного зауваження. Якщо ми говоримо про досвід "Лекхіму", то перед тим, як запрошувати інспекцію, ми провели попередній аудит і не отримали жодного критичного зауваження до виробництва. Ті зауваження, які були зроблені, стосувалися більше оформлення документів.

– Коли ви розраховуєте закінчити весь цей процес?

– Боюся наврочити, але сподіваємося, що до кінця року ми отримаємо GMP на підприємстві "Технолог". На підприємстві "Лекхім-Харків" у першому кварталі 2018, там процес затягнувся через розширення виробництва.

– Що держава може зробити для того, щоб спростити вам роботу?

– Потрібно дещо змінити систему ProZorro. Проблеми в тому, що окремі лікарні подають на тендер лоти з 150-200 найменувань кожен. Це позбавляє можливості вітчизняного виробника брати участь в тендерах. Ми наполягаємо, щоб було так: один лот - одне найменування. Друге - потрібно спростити процедуру подачі документів. Коли починаєш збирати всі довідки, причому кожен раз для однієї і тієї ж організації, мені здається, це нерозумно, смішно і взагалі не потрібно. Звичайно, повинна і далі працювати система реімбурсації. До цього часу вона досить серйозно саботувалась на місцях: то немає грошей, то немає бажання вникати в проблему. Можливо все це відбувалося через нерозуміння на місцях. Ми багато разів піднімали ці питання в Міністерстві охорони здоров'я: щоб їх починання були позитивно сприйняті суспільством, вони повинні бути роз'яснені. А коли нічого не роз'яснюється ні виробнику, ні дистриб'ютору, ні лікарю, ні пацієнтові, то будь-яка нова реформа буде сприйматися негативно.

– Тобто головна проблема – це комунікація?

– Звичайно. Все потрібно пояснювати. На жаль, з комунікацією якось не все складається. Погано, що ми весь час вчимося на власних помилках.

– Коли може знову почати рости внутрішній фармринок?

– Коли почне зростати добробут населення. Проведені в країні реформи дуже болючі для суспільства, але в будь-якому випадку їх треба робити. Завжди є люди, які цим дуже незадоволені. Спочатку реформа вдарить по всім групам нашого населення, але якщо ми нічого не будемо робити, у нас нічого і не вийде.

Фото – www.biz.nv.ua

За джерелом:

http://biz.nv.ua/ukr/bizinterview/reforma-meditsini-potribna-obov-jazkovo-glava-velikoji-farmatsevtichnoji-kompaniji-1582801.html?utm_source=traqli&utm_medium=email&utm_campaign=700