ЗАСТУПНИЦТВО БОГОРОДИЦІ
Покрова Пресвятої Богородиці – це головне осіннє християнське свято,
історія якого бере початок з подій далекого 910 року в Константинополі
Покрова здавна є одним із найулюбленіших українських свят, хоча і не входить до 12 головних церковних свят року. Традиція святкування виникла в 10 столітті і має під собою чи то легенду, чи то подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі). Якось місто було оточене ворогами і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися у Влахернському храмі.
Свідками чудесного видіння були святий юродивий Андрій і його учень Єпифаній. Це видіння було провістям перемоги – невдовзі ворог відступив, і місто було врятовано. Відтоді Покрова асоціюється із заступництвом і захистом від ворога як видимого, так і невидимого.
Особливо шанували Богородицю-Покрову запорізькі козаки. Йдучи в похід на ворога, вони відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали Їй подяку.
Крім того, свято Покрови було надзвичайно шанованим і серед українського селянства: другого місяця осені чекали з особливим нетерпінням, адже з Пречистої, тобто з 14 жовтня дозволялося справляти весілля. Це був період, коли масово шлюбували дітей. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий», а сам місяць називали ще «весільником».
До початку жовтня закінчувалися всі найважливіші сільські роботи на землі, й селянин міг дозволити собі відпочити. Це була найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. На Покрову в південних районах України закінчувався термін найманих робітників, у Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари.
Про Покрову існувало чимало прислів’їв, приказок і прикмет. Яка погода на Покрову, такою буде і зима. Якщо до цього дня не опаде з вишень листя – на теплу зиму. «Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома»; «Покрова накриває траву листом, землю снігом, воду льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Фото – з відкритих джерел в Інтернеті
За джерелом:
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2324246-14-zovtna-narodnij-kalendar-i-astrovisnik.html
|