ДОПОМОГТИ МОЖЕ КОЖЕН
Головний лікар Запорізького хоспісу - про брак коштів,
паліативну допомогу та про «вигорання білого халата»
У Запоріжжі єдиний на всю область хоспіс для тяжкохворих пацієнтів потребує допомоги. В установі не вистачає коштів не тільки на оплату комунальних послуг, а й на харчування пацієнтів. Фотографії, що демонструють ситуацію в закладі, активісти виклали в соцмережах.
Днями хоспіс «Архангела Михайла» відвідали журналісти порталу РепортерUA і дізналися про ситуацію у головного лікаря закладу Володимира Гальчанского.
Благодійна установа - Хоспіс «Архангела Михаїла» створена в 2001 році. Поштовхом до його відкриття послужила неблагополучна ситуація в українській онкології. Ініціатором створення стала Запорізька міськрада. Тоді була прийнята міська програма, згідно з якою передбачалося виділення коштів на лікування 12 соціальних хворих. Але в 2013 році програму закрили, і тепер хоспіс виживає лише за рахунок благодійних внесків.
«Наш заклад розрахований на 25 ліжок, з них соціальних, які повинні фінансуватися за рахунок коштів міського бюджету, - 12, - розповідає Володимир Гальчанскій. - Решта повинні були утримуватися за рахунок благодійних внесків самих родичів, благодійних фондів, організацій, волонтерів».
У 2013 році на утримання хоспісу з міського бюджету було виділено близько 400 тисяч гривень, а це становило половину бюджету закладу, решту грошей збирали за рахунок благодійних внесків. Цих грошей вистачало на виплату заробітної плати. У 2017 році ця цифра склала 55 тисяч гривень.
«В основному ми зараз фінансуємося за рахунок благодійних внесків і повинні 25 ліжок заповнювати практично щомісяця. У 2016 році Товариство Червоного Хреста України виділило нам чотирьох медичних сестер, а в грудні 2016 року була скорочено служба патронажних сестер. І ось чотирьох медсестер ми включили у свій кошторис. Я повинен на них був десь знайти гроші», - пояснює головний лікар.
Крім виплати заробітної плати, існує ще й проблема з оплатою комунальних платежів. Зараз хоспіс повинен сплатити за місяць опалення близько 30 тисяч гривень. В даний момент в установі на обслуговуванні перебуває 16 пацієнтів. Це тяжкохворі люди похилого віку. Більшість з них, ще й самотні.
«У нас в цьому місяці навіть немає грошей на зарплату, тому що платоспроможність населення різко впала, і ось ці 200 гривень на добу за
ліжко - місце (а це шість тисяч гривень на місяць) є непідйомною сумою для пацієнтів. З хворих, які зараз у нас лежать, практично ніхто цю суму не платить, але і вигнати на вулицю я їх не можу. Щоб якось цю ситуацію вирішити, ми скоротилися в штатному розкладі до такої міри, що якщо хтось захворіє або піде у відпустку, то для нас це вже величезна проблема», - констатує головний лікар.
Головна причина постійної нестачі коштів, як вважає головний лікар в тому, що установа зареєстрована як благодійна, тому фінансування здійснюється лише частково. Самі ж працівники хоспісу хочуть, щоб заклад став частиною лікарні №10, - як паліативне відділення.
« Я буду клопотати, щоб наш хоспіс інтегрувався в структуру 10-й міської лікарні. Все-таки гарантоване фінансування цієї установи, наявність лікувальної бази, вузьких фахівців. Тим більше ми знаходимося на їх території. Ця будівля належала і належить 10-й міській лікарні. Нам його в 2001 році дали в безкоштовну оренду. Потрібно юридично переоформити угоду і передати їм цю будівлю. Але, на жаль, поки що є нерозуміння вирішення цієї проблеми», - пояснює Володимир Гальчанский.
.
«У штаті має бути в два рази більше людей, а зараз всього 14 осіб, - підкреслює головний лікар. - За 17 років роботи ми переконалися, що навіть не всі медпрацівники знають, що таке паліативна допомога. До нас на роботу приходили нові люди, - медсестри, - і вони були настільки морально вражені, що багато хто з них близько місяця звикали і були на межі звільнення. У нашому закладі перебувають в основному ті пацієнти, що помирають. Це - невиліковні хворі. Саме в хоспісному русі з'явився такий професійний термін, як «вигорання білого халата». Адже люди, які тут працюють, весь негатив беруть на себе».
Відзначимо, що таких хоспісів, як цей, що у Запоріжжі, в Україні всього сім. Проблеми з фінансуванням виникають у них через відсутність закону про паліативну допомогу.
«Я хочу подякувати всім людям, які відгукнулися на нашу проблему і привезли продукти харчування для наших пацієнтів. Я дуже вдячний їм. Вони нас дуже морально і матеріально підтримали», - завершив свою розповідь головний лікар.
З даною проблемою Володимир Гальчанскій звертався і до міської ради, і в обласну державну адміністрацію, але поки допомоги ніякої не надійшло, і установа намагається справлятися з труднощами своїми силами, сподіваючись на допомогу небайдужих людей і волонтерів.
Допомогти пацієнтам хоспісу може кожен. Потрібні продукти, одяг, предмети гігієни. Розташований заклад за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 25.
Реквізити для надання допомоги хоспісу:
Одержувач: Благодійна установа Хоспіс «Архангела Михаїла»
Банківські реквізити:
Код ЗКПО 25970410
р / р № 26005038968000 в ПАТ Укрсиббанк
МФО 351005 м. Харків
Призначення платежу: добровільна пожертва для потреб БО Хоспіс «Архангела Михаїла».
Автор - Інна Нарбут, РепортерUA
Фото - Андрія Глущенка
За джерелом:
http://reporter-ua.com/2018/02/12/327154_glavvrach-zaporozhskogo-hospisa-o-nehvatke-sredstv-palliativnoy-pomoshchi-i-o
На цю ж тему:
Прохання про допомогу хоспісу "Архангела Михаїла" розміщене і на офіційній сторінці Запорізької ОО ТЧХУ
у соцмережі Facebook за посиланням :
https://www.facebook.com/redcross.zp/photos/a.822874324463036.1073741833.332240796859727/1585074778242983/?type=3&theater
| 
