МИЛОСЕРДЯ - ПОТУЖНИЙ СТИМУЛ

Червоний Хрест на Сумщині: принципи за 100-річчя

діяльності в Україні залишилися - незмінними

Міжнародному руху Червоного Хреста вже більше 150 років. Український Червоний Хрест у квітні відзначає свій столітній ювілей. Увесь цей час його співробітники, волонтери та учасники допомагають нужденним по всьому світу. Коли запитуєш у представників Червоного Хреста, чим вони займаються, у відповідь чуєш: ми надаємо допомогу. Хто ж ці люди, які нарівні з ДСНС та медиками готові надавати допомогу всім нужденним, які опинилися в складних життєвих ситуаціях?

Про це, і не тільки, - говорили з головою Сумської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Ігорем Шаповалом.

r: Чим займається ваша організація?
 

Ігор Шаповал: Ми працюємо за тим же принципами, за якими працюють національні організації Товариства Червоного Хреста по всьому світу. Це гуманність, неупередженість, нейтральність, незалежність, добровільність, єдність та універсальність, які дозволяють дистанціюватися від політики, релігії і всього іншого, щоб поставити в основу діяльності нашої організації просто страждання людські, які можуть з різних причин сьогодні мати місце в нашому суспільстві.

Те ж стосується і ситуації на сході нашої країни. Все, що виникло, виникло лише на політичних амбіціях, якихось фінансових «общаках» і так далі. А є звичайні мирні жителі, яким без різниці, у кого скільки мільйонів, і так далі, але вони потрапили в цей «заміс», і ці амбіції їх зачепили: полонені, поранені, люди, які залишаються в сірій зоні, кинуті й однією, й іншою стороною. Їм недостатньо приділяється уваги. Тому що, по суті, нікого не цікавила просто життя людини.

r: Ви відзначаєте в цьому році 100-річний ювілей. Що змінилося у вашій організації за цей час?

І. Ш.: Український Червоний Хрест з’явився з формуванням Української Народної Республіки, коли люди прийняли рішення слідувати принципам Міжнародного руху. Потрібно відзначити, що тоді наша організація була набагато багатшою. З усіма цими процесами націоналізації ми втратили дуже багато. На базі Червоного Хреста були організовані і банно-пральні послуги, їдальні, притулки. Але потім це все було націоналізовано, лягло в основу створення системи охорони здоров’я СРСР. Все, що у нас було, було забрано в свій час. Тому сьогодні Червоний Хрест частину своїх приміщень зберіг, але решта, на жаль, ми змушені орендувати, І це створює певні складності. Тим не менш наша робота, як і сто років тому, незмінна. Всі наші принципи незмінні.

r: Як вдається утримувати організацію? Ви ж не отримуєте прибуток, а ті ж комунальні рахунки з кожним місяцем лише збільшуються?

І. Ш.: У нас пільгові умови оренди. Але комунальні платежі ми все одно платимо. І якщо сьогодні держава дозволяє громадським організаціям орендувати за 1 грн. у рік, але комунальні послуги ми платимо на рівні прибуткових організацій, бізнесу. Нас від цього ніхто не звільняв. Є постанова Кабінету міністрів про те, що Червоний Хрест звільнено від орендної плати, тому що ми є неприбутковою організацією, головним завданням якої є допомога людям. Природно, фінансування у нас – це насамперед благодійність. Це були ще й членські внески, яких в цьому році вже немає. Ми якраз на сторіччя вирішили змінити систему фінансування. В цьому теж є свої складності. Але зміна моментів фінансування – це потреба часу. І тепер один з основних напрямків, з яких ми зможемо отримувати фінансування, – це поширення благодійних квитків.

r: Чи вдається забезпечувати повноцінну роботу філій організації з усіма цими нововведеннями, зростанням цін та мінімальних зарплат?

І. Ш.: Більшість наших районних та міських організацій Сумської області у принципі призупинили діяльність. Це пов’язано з підвищенням мінімальної заробітної плати до 3700 грн. І райони фінансово не можуть забезпечити існування окремих самостійних юридичних організацій, щоб виконати вимоги трудового законодавства. Тому вони змушені поки що призупинити свою діяльність. І в цьому теж є велика проблема, яка призводить до складнощів, у тому числі і в обласній організації. Перше - це брак фінансів. Друге – ми втрачаємо наші кадри, оскільки не маємо можливості платити нашим співробітникам хоча би мінімальну заробітну плату. З усіх районних організацій, які були в кожному районі області, залишилося на даний час тільки шість. Але й їх співробітники змушені шукати іншу роботу.

r: Як вдається допомагати людям, якщо грошей немає?

І. Ш.: Не всім ми допомагаємо фінансово. Є програми, де ми надаємо гуманітарну допомогу, інформаційну підтримку. Ми завжди можемо порадити, куди можна звернутися за допомогою, і які є можливості цю допомогу отримати. Ми займаємося навчанням, у тому числі навчаємо надавати першу медичну допомогу. Не всі наші співробітники медики, але всі вони універсальні «солдати», які здатні на багато що. Мене часто запитують, якщо клопочу за кого-то, хто він мені. Я відповідаю, що він просто людина. Спробуйте поставити себе на його місце. Давайте ставитися до оточуючих по-людськи. Ми зобов’язані допомогти. Поки хтось нагорі рахує гроші, службові звання, перестає розуміти, що ми просто люди.

Не всім я можу допомогти фінансово, але шляхи вирішення проблеми можуть бути різні. Я завжди кажу: навчіться допомагати людям, коли вам добре, тоді в скрутну хвилину ви зможете знайти відгук в оточуючих. Хочеться, щоб люди розуміли, що чим більше ми об’єднуємося, тим легше впоратися з проблемою.

Розмовляла - Наталія Гончарук, «Панорама» №10

Фото – зі сторінки Ігоря Шаповала у соцмережі Facebook

За джерелом:

https://sumynews.online/chervonij-xrest-na-sumshhini-principi-nezminni/