100 ЛІТ – ДОРОГОЮ МИЛОСЕРДЯ

Червонохрестівці Таврії – столітньому ювілеєві ТЧХУ

Зазвичай ці люди дуже заклопотані, поєднувати функціональні обов’язки зі справами громадськими дуже непросто. Але сьогодні, бодай на декілька годин, дозволяється відкласти всі питання. 100 років Червоному Хресту України! У Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі М. Куліша зібралися причетні до цієї дати, до милосердя.

Червонохрестівці приїхали з різних куточків області. На Херсонщині Червоний Хрест з’явився завдяки меценатам, які допомагали нужденним ще задовго до цього. Так, у 1893 році у Херсоні створено Об’єднання систем милосердя під патронатом дружини губернатора Ганни Ремініц.

На кошти, зібрані мешканцями, побудували лікарню, яка тепер носить ім’я Є. Є. Карабелеша. У 1923—1924 роках завдяки Червоному Хресту відкриваються туберкульозні диспансери в Херсоні та Каховці. У буремному ж 1944-му організації збудували літак, який так і назвали - «Червонохрестовець Херсонщини».

За радянський часів Червоний Хрест був одним із найпотужніших об’єднань у країні. Окрім членських внесків, сюди йшли дотації від аптечної справи, хлібозаводів, з податків на квитки у кінотеатри та пасажирські квитки.

Понад півстоліття у складі Червоного Хреста функціонувала служба патронажних сестер, яка допомагала самотнім людям, інвалідам тощо. Але минулого року підрозділ, який фінансувався через Міністерство охорони здоров’я, скоротили. Непотрібними державі стали 3800 патронажних сестер, 103 з них працювали на Херсонщині і піклувалися про 3500 нужденних.

Але люди, котрі звикли звикли допомагати іншим, по-іншому жити вже не можуть. Вже колишні патронажні сестри і сьогодні навідуються до старих — продукти, ліки купити, тиск виміряти… Більше шести років патронажною сестрою відпрацювала Зоя Усенко з Херсона, доки її не скоротили. Сама за фахом медсестра, жінка намагається слідкувати за станом здоров’я своїх вчорашніх підопічних, вимірює їм тиск, ходить в аптеку.

— Ми залишилися назавжди з Червоним Хрестом. Певно, так визначив сам Бог, бо хто, як не ми, куди ж вони без нас, наші бабусі й дідусі? — розповіла Зоя Усенко.

Червоний Хрест — найчисельніша громадська організація в Україні. Досить потужна і Херсонська обласна організація, яка налічує майже 150 тисяч членів, третина — це молодь до 35 років. І хоча у штаті всього декілька співробітників, з обов’язками Червоний Хрест справляється, бо більшість його членів працюють на громадських засадах.

— Звісно, часи змінюються, а з ними і пріоритети у роботі. Сьогодні Товариство Червоного Хреста дещо переорієнтовує свої функції. Створюються загони швидкого реагування, надається навчальна допомога населенню. У нас не професія, а стиль життя, і ми змушені реагувати на події, що відбуваються навколо, — розповів голова обласної організації Червоного Хреста України Андрій Пасєка.

Сьогодні Червоний Хрест функціонує завдяки підтримці іноземних донорів, за рахунок чого успішно працює і низка соціальних проектів на Херсонщині. Так, через Глобальний фонд реалізується програма з підтримки хворих на туберкульоз. Міжнародна федерація Червоного Хреста та Червоного напівмісяця фінансує проект психосоціальної підтримки вразливих верств населення, зокрема демобілізованих, військовослужбовців та членів їхніх сімей. Також організація допомагає тим, хто втік від війни на сході, приміром, з 2018 року розпочалася програма з виділення грошових грантів на розвиток малого бізнесу сім’ям переселенців.

Зі святом червонохрестівців прийшли привітати керівники області та міста, найактивніші члени організації отримали грамоти, подяки, нагрудні знаки. Сторіччя — наче й небагато, просто одне довге людське життя… Але ж якщо вдуматися: сто років милосердя, за цей час врятовано сотні, тисячі, десятки тисяч життів!

Марина САВЧЕНКО

Фото – newday.kherson.ua

За джерелом:

https://newday.kherson.ua/__trashed-6/