У м. Кропивницькому відбулась науково-практична конференція «Молитва і скальпель» - 11 Травня 2018 - Блог новин - Український Червоний Хрест Личаківського району

Вітаю Вас Гість | RSS

Товариство Червоного Хреста Личаківського району

Головна » » У м. Кропивницькому відбулась науково-практична конференція «Молитва і скальпель»

19:50

У м. Кропивницькому відбулась науково-практична конференція «Молитва і скальпель»

ЄДНІСТЬ ДУШІ І ТІЛА

Науково-практична конференція «Молитва і скальпель», присвячена видатному хірургу

В. Ф. Войно-Ясенецькому (святителю Луці Кримському) відбулася у м. Кропивницькому.

В роботі конференції взяли участь медики, священнослужителі, педагоги та студенти Донецького національного медичного університету.

Учасники заходу згадали біографію видатного вченого і просвітителя, говорили про духовну спадщину Святителя Луки. Також вони обговорили новітні методи лікування багатьох хвороб, наукові основи яких заклав В. Войно-Ясенецький -- автор і нині актуальних наукових робіт «Дух, душа і тіло», «Наука і релігія», «Нариси гнійної хірургії», «Регіональна анестезія», «Пізні резекції інфікованих вогнестрільних поранень суглобів» тощо.

Організатор конференції -- начальник Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №19 МОЗ України», кандидат медичних наук Олександр Барков (на знімку).

ДОВІДКОВО:

Архієпископ Лука народився 27 квітня 1877 року в м. Керчі.

Коли сім’я переїхала до Києва, в хлопчика виявилася здібність до малювання, і батьки віддали його в художню школу, де він любив робити ескізи, малюнки на тему духовного життя ченців Києво-Печерської лаври.

Потім прийшло рішення вступити на медичний факультет Київського університету імені Святого Володимира, у якому на той час викладали видатні професори В. Високович, В. Образцов, В. Підвисоцький, Г. Рейн, М. Тихомиров та інші.

Вчився із запалом. Диплом медика захистив у 1903 р., а через рік вже був учасником російсько-японської війни 1904-1905 рр. Тож ще юнаком Валентин пройшов сувору практику в госпіталі Червоного Хреста, допомагаючи тяжкопораненим на війні з японцями на початку XX століття.

З перших же днів у польових госпіталях проявилися його вольовий, рішучий характер і високий професіоналізм. Одразу почав робити відповідальні операції на суглобах, черепі, а пізніше -- на серці, легенях, шлунку, нирках.

Особливо відомі його досягнення в офтальмологічній практиці та в анестезіології.

Протягом 13 років Войно-Ясенецький працював земським лікарем у Симбірській, Курській та Саратовській губерніях: терапевтом, хірургом, окулістом, гінекологом, урологом. За рік приймав по 30-35 тисяч пацієнтів, проводив 700-1100 операцій. Мав показник післяопераційної летальності всього 4,5--5,5%.

В. Войно-Ясенецький розробляв новий напрям у хірургії – регіональну анестезію, створив свій метод знеболювання, захистив докторську дисертацію.

У 1921 році прийняв сан диякона, а в 1923 році таємно був пострижений у ченці з ім'ям святого апостола і євангеліста Луки і прийняв сан єпископа. Новопоставленого архиєрея заарештували.

Перше заслання закінчилося в 1926 році, друге тривало з 1930 по 1933 рік. Третій арешт стався 24 липня 1937 року, але навіть у засланні єпископ надавав лікарську допомогу всім, хто її потребував. В тюрмах і засланнях провів 11 років. Але й там писав свої наукові праці. Одержану за «Нариси гнійної хірургії» (якими користуються і нинішні лікарі) Сталінську премію віддав на допомогу дітям жертв війни.

На змімку: відкриття 14 жовтня 2017 р. погруддя Святителя Луки (Войно-Ясенецького) біля будинку, де він жив у 1944-46 рр. на засланні у м. Тамбові.

З 1946 по 1961 роки владика Лука був правлячим архієреєм Кримської єпархії. Під час служіння на Кримській кафедрі приймав хворих, консультував у військовому госпіталі, читав лекції в медичному інституті, служив і виступав з проповідями в храмах, відновлював церкви.

На знімку: Храм Святителя Луки (Войно-Ясенецького) у м.Вінниці.

Помер архієпископ Лука 11 червня 1961 року. У 1996 році відбулося обретіння святих останків архієпископа Луки, які наразі перебувають у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Сімферополя. Канонізований у сонмі новомучеників і сповідників Руських в 2000 році.