СЬОГОДНІ - ТРІЙЦЯ

У цей день остаточно прощаємося з весною і вітаємо літо.

Трійця святкується завжди в неділю, на п’ятидесятий день від Великодня, тому інша офіційна назва свята – П’ятидесятниця. За Євангелієм, цього дня на апостолів у вигляді язиків полум’я зійшов Святий Дух і вони, дивуючи оточуючих, заговорили різними мовами. Хрещення учнів Христа Святим Духом вважається днем народження християнської Церкви.

Трійцею свято називається тому, що цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.

П’ятидесятницю почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмата про Трійцю – визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (ликів, іпостасей).

Для українців Трійця, або Зелені свята здавна були одним із улюблених і найпоетичніших свят, тісно пов’язаним із природою, світом живих і померлих.

За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге (після Великодня) виходять на світ із землі. На Трійцю дівчата пекли «козулі» – круглі коржі у вигляді вікна. Ці «козулі» разом з яєчнею, пирогами, квасом складали обрядову трапезу, яку дівчата влаштовували в гаю після «завивання берізки».

Також цього дня рвали квіти й плели вінки, які тримали як обереги від русалок до Петрівки. У деяких регіонах відзначалися Поминальні дні. А ще на Трійцю суворо заборонялося «тривожити землю», щоб не спровокувати посуху. «На Трійцю земля – іменинниця», - казали в давнину. Великим гріхом цього дня було плювати на землю, кидати чи виливати на неї якийсь непотріб, копати її, забивати кілки.

Щоправда, в деяких регіонах України уточнювали: «На Трійцю – ліс іменинник». І підтвердженням цьому було «маєво», яким маїли оселі, ворота, хліви.

Фото – з відкритих джерел в Інтернеті

За джерелом:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2468083-27-travna-narodnij-kalendar-i-astrovisnik.html