ДЕПРЕСІЮ ЗНІМАЮТЬ - НАПОЛЕГЛИВИМ ЛІКУВАННЯМ

Уляна Супрун, - виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я

України, розповіла, що таке тривожність та як її подолати.

Про це вона написала у Facebook.

«Я ж цілими днями за вас за всіх переймаюся,» – скоріш за все ви чули таку фразу від близької людини. Така ситуація викликана не скільки «поганою поведінкою» людини, за яку переймаються. Причиною цього може бути тривожність. І прохання не перейматися тут не допоможе», – пише Супрун.

За її словами, тривожність слід діагностувати разом з фахівцем та лікувати: за допомогою медикаментів, поведінково-когнітивної терапії, технік самодопомоги та релаксації, дотримання режиму сну і фізичної активності.

Супрун відзначає, що тривожиться в першу чергу давня ділянка мозку під назвою амигдала. Вона передає сигнал наднирникам і симпатичній нервовій системи, а вони посилають тілу команди: «приготуйся до двобою чи втечі». Якщо на вас чекає іспит, співбесіда, ви чекаєте на важливі аналізи, то перейматися через це цілком природно. Але така тривожність має минути разом із причиною.

Також, за словами медика, тривожність, яку слід лікувати, і яка суттєво ускладнює життя, якнайточніше характеризує вислів «непозбувна бентега». Вона не має певної причини і не минає.

«Є декілька форм тривожності: генералізований тривожний розлад, обсцесивно-компульсивний розлад, пост-травматичний стресовий розлад, різні фобії, в тому числі соціофобія, іпохондрія, тривожність дітей через розділення з батьками (сепарацію)», – додала чиновниця.

Керівниця МОЗ зазначає, що люди з тривожністю перебільшують значення чинників, що їх переймають, часто вважають, що хвилювання і прокручування тривожних думок стають можливій біді на заваді, тому не хочуть «просто припинити це». Нетерпимість до непевності – важлива ознака тривожного розладу.

Проте, людина з помірною тривожністю може успішно працювати і робити свої справи. Але так триває, допоки тривожність не посилиться до стану, що заважає функціонувати, чи проблем зі здоров’я, зумовлених розладом. Тривожні люди схильні відмовлятися від чогось наче і хорошого: подорожей, пошуку нової роботи, знайомств і виступів – бо бояться, що стане бентежно до нестерпності.

Супрун перелічила ознаки, що супроводжують тривожність:

Знервованість до межі, роздратування; почуття біди, що наближається; прискорене серцебиття, біль за грудиною; часте дихання (гіпервентиляція), підвищене потовиділення, дрижаки; слабкість і втома; запаморочення, туман в голові; проблеми з концентрацією уваги; поверхневий сон; проблеми з шлунково-кишковим трактом (нудота, діарея, нетравлення) та часте сечовиділення.

«Фізичні прояви тривожності неабияк ускладнюють життя, змушують сильно перейматися за своє здоров’я і заважають продуктивності. Водночас, тривожний розлад часто залишається непоміченою причиною фізичних проблем: із шлунково-кишковим трактом, хворобами легень, мігренями чи серцем. Тривожність часто зумовлює так званий «соматичний синдром»: кволість, нудоту, болі, запаморочення, що не мають певної фізичної причини. Такі хвороби важко лікувати, і люди, в яких тривожність знаходить соматичний прояв, живуть менше. Також, тривожні люди більш схильні до зловживання тютюном, алкоголем і наркотиками. Тривожність більш притаманна жінкам середнього віку», – вказує медик.

Декілька незалежних досліджень підтвердили, що тривожні пацієнти кардіологій мають вдвічі більше серцевих нападів і вищу смертність через них, аніж люди без тривожного розладу в анамнезі.

Тривожність супроводжує 40% випадків синдрому подразненого кишківника. В разі тривожності нерви, що йдуть до шлунка і кишківника, стають надчутливими до стимуляції. Як наслідок, виникають диспепсія (нетравлення) чи навіть синдром подразненого кишківника, і їхні прояви: здуття, біль в животі, діарея чи закреп, блювота чи нудота. Це дуже знижує якість життя, але такі стани не завжди квапляться ретельно лікувати: це не виразка, не рак, і загрози життю ніби-то не становлять.

Є дані, що тривожність, особливо в жінок, пов’язана із хворобами легень: хронічним обструктивним захворювань легень (ХОЗЛ), астмою та частими респіраторними захворюваннями. Люди з тривожністю частіше лікуються стаціонарно із хворобами легень.

Супрун розповіла, як лікується загальний тривожний розлад.

«Аж ніяк не порадами «заспокойся», «випий» чи «купи заспокійливе, нарешті». Адже слід побороти саму причину тривожності, а не впасти у забуття. Підходи до подолання тривожності включають в себе медикаментозне лікування, когнітивно-поведінкову терапію, а також відмову від куріння та алкоголю і фізичну активність», - пише вона.

Також зазначає, що схему терапії має скласти лікар-психіатр. Якщо у вас ХОЗЛ, хвороби серця, шлунково-кишкові проблеми, поганий сон, то повідомте про це лікарю та пройдіть тест на тривожність як причину вашого поганого самопочуття. Для діагностики збирають детальний анамнез і застосовують тести на тривожність: Бека чи Шихана.

В разі тривожності застосовують рецептурні антидепресанти – синтетичні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Вони збільшують час дії нейромедіатору серотоніну на чутливі до нього нейрони.

Ліки, спрямовані проти тривожності, належать до групи бензодіазепенів або буспірону. До останнього немає звикання, а побічні ефекти незначні. Також, в разі тривожності подекуди застосовують бета-блокатори, які сповільнюють серцебиття. Про нейромедіатори читайте детально в нашому матеріалі.

Когнітивно-поведінкова терапія – це підхід до лікування тривожності, клінічної депресії, а також безсоння, еректильної дисфункції та інших станів шляхом зміни ставлення і звичного ходу думок. Наприклад, ви переймаєтеся через те, чи вимкнули ви праску, взяли паспорт, і не нахамили в діловому листі. Але чи є підстави для такої тривожності? Як часто ви забували праску, паспорт і казали «ти» діловому партнерові? Тож бо й воно, підстав для тривожності особливо немає. Все складніше, звісно, і когнітивно-поведінкова терапія – це доказовий спосіб подолання психічних розладів.

Багато хто вважає, що алкоголь і сигарети заспокоюють. Насправді, все геть навпаки, пише Супрун: їхню відсутність мозок сприймає як тривожний сигнал, а нова доза нікотину чи алкоголю повертає нейромедіатори дофамін і серотонін та ГАМК на нормальний рівень. Але тимчасово. Відмова від куріння та алкоголю не одразу, але неодмінно призведе до зменшення тривожності.

«Якщо лишити тривожний розлад без лікування, може розвинутися депресія, зловживання психотропними речовинами, уже згадані хронічні хвороби легень і ШКТ, хронічний біль, соціальна ізоляція і втрата працездатності, безсоння, мігрені і навіть суїцид», - підкреслює очільниця МОЗ.

Фактори ризику розвитку генералізованого тривожного розладу.

Психологічна травма в дитинстві чи дорослому віці, а також буллінг.

Переживання через хворобу. Потім хвороби уже немає, а тривожність за майбутнє лишається.

Хронічні хвороби, як-от артрит.

Нагромадження стресових чинників в житті. Коли всього стає забагато, можна зірватися в неконтрольовану тривожність.

Генетична схильність. Люди, чиї батьки мають тривожність, в 5 разів частіше розвивають тривожний розлад, ніж діти врівноважених батьків.

Поясненням цьому може бути також і виховання, та тривожність, як набута «нормальна» форма поведінки. Шкідливою є і гіперопіка дітей.

Інші психічні розлади, зокрема, депресія.

І надмірне куріння та зловживання алкоголем, і відмова від них спричиняють сильну тривожність. В разі відмови згодом стане краще, в разі продовження зловживання – ні.

Втім, багато людей розвивають тривожний розлад без причини.

Медик дала поради, як запобігти генералізовано тривожному розладу:

Знайте, що це таке, і вмійте виявити тривожність в себе і близьких.

Робіть регулярні фізичні вправи. Вони дають мозкові нейромедіатори: серотонін, ендорфіни, дофамін, потрібні для почуттів впевненості, бадьорості, досягнення, радості – а також ефективно знижують рівень стресу і покращують сон.

Відмовтеся від куріння. Покиньте, поки не запізно. Як це зробити, читайте тут:

Відмовтеся чи принаймні суттєве скоротіть споживання алкоголю. Безпечної дози не існує, але ми реалісти, тому хочемо зменшити шкоду.

Перегляньте кількість порцій кави на день, якщо від кави збільшується тривожність.

Практикуйте mindfulness – прагніть бути тут і зараз, і не несіться подумки в минуле чи примарне майбутнє.

Фото – з відкритих джерел

За джерелом: https://zik.ua/news/2019/08/04/suprun_rozpovila_shcho_take_tryvozhnist_ta_yak_ii_podolaty_1619029