СОЛОДКЕ СВЯТО
Окрім того, в Україні сьогодні День пасічника, який встановлений
Указом Президента від 15 серпня 1997 року, як професійне свято.
У світлі поголовного вимирання бджіл від пестицидів у наші дні, цей факт надає святу трохи іншого забарвлення, ніж раніше. Зрозуміло, якщо так буде тривати і далі, то не буде ні свята, ні меду, ні людини, бо без запилення багато культур зникне з лиця землі.
Втім, бджільництво можна назвати радше покликанням, аніж професією, або покликанням, що стало професією. Лиха людина ніколи довго не займатиметься бджолами.
В Україні бджолярство було відоме з давніх давен, щоправда, звичних вуликів тоді не було й за медом доводилося лазити на дерева (часом дуже високо й можна було впасти й покалічитися). Звали таких збирачів меду бортниками. Найбільше бортництвом славились Чернігівщина й Полтавщина.
Мед уживали не тільки як цінний харчовий продукт, але і як обрядову страву. Медом і воском сплачували данину. У великій кількості вони йшли на експорт у близькі й віддалені країни – Візантію, Італію, Францію, німецькі землі, через Каспій – аж до країн Сходу.
Літописні джерела зберегли відомості, що в 945 році княгиня Ольга при обміні дарунками з візантійським імператором Костянтином отримала від нього золото, срібло, дорогоцінний посуд, а йому дарувала віск, мед, а також челядь.
Й нині наша країна належить до п’ятірки країн-лідерів з виробництва меду (Китай, США, Аргентина, Туреччина, Україна). За даними Державної служби статистики, у 2016 році Україна продавала мед у 53 країни світу.
У День бджоляра ТЧХУ вітає друзів з м. Павлограда, що на Дніпропетровщині, котрі розвивають своє пасічне господарство в рамках проекту Червоний Хрест України «Підтримка домогосподарств».
Фото – Укрінформ
За джерелом:
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2761329-19-serpna-pamatni-dati.html
|