Храмовий празник у церкві Преображення ГНІХ, що на вул. Краківській, 21 у м. Львові - 19 Серпня 2019 - Блог новин - Український Червоний Хрест Личаківського району

Вітаю Вас Гість | RSS

Товариство Червоного Хреста Личаківського району

Головна » » Храмовий празник у церкві Преображення ГНІХ, що на вул. Краківській, 21 у м. Львові

21:44

Храмовий празник у церкві Преображення ГНІХ, що на вул. Краківській, 21 у м. Львові

СВІТЛИЙ ПРАЗНИК ЯБЛУЧНОГО СПАСА

У Львові є три церкви Преображення Господа Нашого Ісуса Христа. В одній з них,

що на вулиці Краківській, 21 вдалося побувати на храмовому празнику 19 серпня п.р.

З самого ранку віряни приносили до храму на посвяту кошики з квітами і фруктами. Серед них можна було зустріти того ранку й дев'ятикласницю Христину, що прийшла освятити свій святковий букетик з осінніх квітів і фруктів.

Зручне місце для посвяти кошика з фруктами і букетика з квітів вибрали собі п. Ольга з дочкою Софією, котра незабаром піде уже в 11 клас.

Було серед вірян багато інших дітей, у т.ч. й школярів, котрі змалку привчаються берегти віру батьків.

Той, хто не встиг при готуватися до свята, мав можливість купити собі для посвяти букетик з квітів і фруктів, сформований спеціально для цього свята.

Рано-вранці по росі я також зібрала букетик, як це робилося завжди у нашій родині, і вирішила його освятити разом з іншими вірянами в храмі.

Празник почався з Божественної Літургії на честь свята Преображення Господа Нашого Ісуса Христа.

Про виникнення свята та його обрядовість зайвий раз не буду переповідати, так як це викладено за посиланням - http://lviv-redcross.at.ua/blog/2019-08-19-17193.

З нагоди свята Літургію відправляли не лише священики храму на чолі з настоятелем о. Ярославом Чухнієм, але і з Владикою - Помічником Львівським УГКЦ Володимиром (Груцею).

Владиці Володимиру випала у цей день честь звернутися до пастви зі святковою проповіддю. Храмова студія записала її на відео, тому є можливість побачити це дійство і почути голос промовця на відео.

З празника пряму трансляцію вела телекомпанія НТА, тому тут переповідати особливо немає чого, хіба слід зазначити, що черниці і журналісти радіо «Марія» роздавали після завершення відправи пам'ятки про хресну дорогу на сході України, довжиною 460 км по місцях, де йшли великі криваві битви в 2014-15 рр.

Опісля заверошення Божественної Літургії відбулося освячення фруктів і квітів владикою Володимиром і його помічниками.

Як завжди, відбулася хресна хода довкола церкви. Хоругви несли дівчата з вівтарної дружини храму.

Завершився празник солодким столом, на який запросили всіх бажаючих вірян скуштувати освячені тільки що фрукти.

Довідково:

Дуже цікава історія будівництва і діяльності цього особливого у Львові храму. Церкву було освячено 29 квітня 1906 р. митрополитом Андреєм Шептицьким, єпископом Перемишльським Костянтином Чеховичем та єпископом Станіславським Григорієм Хомишиним.

Над оздобленням храму працювали митці Леонард Марконі, Тадей Попель, Фердинанд Маєрський, Теофіл Крпистинський, Корнило Устиянович, Андрій Коверко.

6 січня 1919 р. року під час українсько - польських боїв за Львів у стіну церкви зі сторони вулиці Корняка влучив снаряд, однак вибуху не сталось. В пам'ять про це снаряд було вмуровано у стіну та зроблено підпис «6.1.1919». Кладку навколо снаряду не потиньковано.

У 1948 році на вулиці Краківській, перед Преображенською церквою був убитий керівник ініціативної групи з переходу греко-католиків у підпорядкування православного Московського патріархату о. Гавриїл Костельник.

Преображенська церква першою у Львові повернулася до УГКЦ: 29 жовтня 1989 року, в неділю, священик Преображенської церкви о. Ярослав Чухній з благословення Львівського єпископа катакомбної УГКЦ Володимира Стернюка оголосив під час Літургії молитву за Святішого Вселенського Архієрея Івана Павла ІІ (Папу Римського) і Блаженнішого патріарха Мирослава Івана Любачівського та преосвященнішого архієпископа і митрополита Володимира Стернюка.

Після Служби Божої о. Ярослав Чухній зачитав заяву до владики Володимира Стернюка з проханням прийняти його з вірною паствою в лоно Греко-Католицької Церкви. Отця Чухнія підтримала більшість парафіян та інші священики «катакомбної церкви», як називали в народі УГКЦ. Увечері 29 жовтня та в наступні дні та ночі у храмі залишались як сторожа до сотні греко-католиків. Цілодобові чатування тривали кілька місяців, допоки влада не передала храм греко-католикам.