СУМНИЙ  СПОМИН

Сьогодні 101-а річниця завершення Першої світової війни. Ця дата спонукує пригадати

яку роль у війні відіграв Червоний Хрест, утворений в 1963 р. Анрі Дюнаном в Женеві.

11 листопада 1918 року о п’ятій ранку в Комп’єнському лісі (Франція) між переможеною Німеччиною і державами Антанти (Великобританія, Франція, США та ін.) було укладене Комп’єнське перемир’я, що завершило Першу світову війну.

У залізничному салон-вагоні французького маршала Фоша німецькій делегації були продиктовані умови перемир’я (загалом 34 статті): припинення воєнних дій, виведення німецьких військ з окупованих на Західних територій і з лівого берега Рейну, здача частини озброєнь, створення на правому березі Рейну демілітаризованої зони тощо. Перемир’я набрало чинності об 11 годині ранку. Німеччина визнавала себе переможеною, будь-які воєнні дії припинялися.

Перша світова війна стала першим військовим конфліктом світового масштабу, в ній було залучено 38 з наявних на той час 59 незалежних держав. За час тієї війни було мобілізовано 73,5 млн осіб, загинуло 10 і поранено близько 20 млн військових.

Конфлікт мав вирішальний вплив на всю історію XX століття, змінивши усі країни, що брали в ньому участь. З мапи світу зникли три велетенські імперії: Австро-Угорська, Російська та Османська, натомість з’явилися нові країни.

Щодо України, то 11 листопада 1918 року з’явився наказ головнокомандувача німецьким Східним фронтом про евакуацію німецьких військ з України (а це була майже 500-тисячна армія). Гетьман Павло Скоропадський у свою чергу оголосив воєнний стан в Чернігівській, Полтавській та Київській губерніях. Україна стояла на порозі чергової гострої політичної кризи і зміни влади, швидкими темпами втрачаючи ледве здобуту незалежність. Спроба УНР звільнитися від імперських тенет виявиться невдалою. Попереду на країну чекало сталінське ярмо, Голодомор та Друга світова війна.

День закінчення Першої світової війни у багатьох країнах колишньої антинімецької коаліції є державним святом і відзначається під різними назвами. Наприклад, у США це «День ветеранів», у Франції, Бельгії та Новій Зеландії – «День перемир’я», у Великобританії, Канаді, Австралії – День пам’яті полеглих у війнах. Цей день присвячений всім ветеранам воєн, живим і вбитим на полях бойовиськ.

З початком Першої світової війни, Міжнародний Комітет Червоного Хреста зустрівся із надзвичайними складнощами, впоратися з якими зміг лише за сприяння національних товариств. Працівники Червоного Хреста прийшли на допомогу медичним службам європейських країн зі всього світу, включно з США та Японією.

15 жовтня 1914 року, Міжнародний комітет Червоного Хреста заснував Міжнародне агентство військовополонених, в якому до кінця 1914 вже працювало 1200 людей, здебільшого волонтерів.

До кінця війни Агентство переслало понад 20 мільйонів листів та повідомлень, 1,9 мільйона передач й зібрало пожертвування на суму 18 мільйонів швейцарських франків. За сприяння Агентства близько 200 тисяч бранців змогли повернутися додому внаслідок обміну полоненими. Каталог Агентства за період з 1914 по 1923 зібрав понад 7 мільйонів карток, кожна з яких відповідала бранцю або пропалому безвісти.

Цей каталог допоміг ідентифікувати понад 2 млн військовополонених і надав їм змогу встановити зв'язок із рідними. Зараз цей каталог позичений женевському Музею Міжнародного Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Право користуватися каталогом досі обмежене.  Упродовж війни Міжнародний Комітет Червоного Хреста відстежував виконання сторонами конфлікту Женевських конвенцій 1907 року й у разі порушень, звертався до країни порушника зі скаргою.

При першому в історії застосуванні хімічної зброї Червоний Хрест висловив палкий протест. Навіть не маючи мандату від Женевських конвенцій, Міжнародний Комітет намагався покращити умови постраждалого цивільного населення.

На територіях, які мали офіційний статус окупованих, Міжнародний Комітет мав змогу допомагати цивільному населенню за умовами Гаазьких конвенцій 1899 та 1907 років. Ці конвенції були також правовою основою роботи Червоного Хреста з військовополоненими. Крім описаної вище роботи Міжнародного агентства, Червоний Хрест проводив інспектування таборів військовополонених. Протягом війни 41 делегат Червоного Хреста відвідав 524 табори на всій території Європи.

З 1916 по 1918 Міжнародний Комітет Червоного Хреста опублікував низку поштових листівок з фотографіями з таборів військовополонених. На них було відображене щоденне життя бранців, отримання листів з дому тощо. Міжнародний Комітет намагався таким чином вселити надію в серця родин військовополонених, зменшити непевність щодо долі близьких їм людей. Після війни Червоний Хрест організував повернення додому понад 420 тис. військовополонених.

З 1920 року задача репатріації була передана щойно заснованій Лізі Націй, яка доручила роботу норвезькому дипломату Фрітьофу Нансену. Згодом його правовий мандат був розширений задачею надання допомоги біженцям і переміщеним особам. Нансен запровадив так званий нансенів паспорт, який видавався біженцям, що втратили своє громадянство. У 1922 році зусилля Нансена були відзначені Нобелівською премією миру.

За свою плідну роботу в часи війни Міжнародний комітет Червоного Хреста теж був нагороджений Нобелівською премією миру 1917-го року. Ця премія була єдиною Нобелівською премію у проміжку часу з 1914 по 1918.

Фото – з відкритих джерел

За джерелами:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2814305-11-listopada-pamatni-dati.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_рух_Червоного_Хреста_і_Червоного_Півмісяця