РЕАЛІЇ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ НА СЕЛІ

Троїцька ОТГ — це 39 населених пунктів, практична відсутність нормальних доріг і лише один пост «Швидкої допомоги».

Причому, крім територіальної громади, «швидка» обслуговує ще кілька сільських рад району. Тож, якщо в людини немає родичів чи добрих знайомих з машиною, то раптове загострення її хвороби, що потребує реанімації, може закінчитись доволі сумно.

Одна «швидка» на 50 сіл

Скажімо, «швидка» поїхала в Розсипне, а в цей час комусь стало зле в Арапівці. Відстань між селами становить 80 кілометрів, тож медичної допомоги можна й не дочекатися. Наприклад, узимку минулого року в Арапівку довелося споряджати цілу експедицію, щоб допомогти дитині з високою температурою. На «ЗІЛі» рятувальників їхав педіатр, а попереду — трактор одного з фермерів, який розчищав від снігу дорогу. Добре, що в Арапівці була медсестра, яка підтримувала хворого, доки не прибув лікар. А якби обставини склались інакше?

— Ми зверталися до відповідних інстанцій, щоб відкрити хоча б ще один пункт «швидкої», — розповідає голова Троїцької ОТГ Демид Палагно. — Але нам відповідають: не можна. За медичною реформою фельдшерсько-акушерський пункт може існувати, якщо обслуговує не менше 750 чоловік. Для нас це нереально. За таких умов медичної реформи в нашій громаді залишається тільки один ФАП із дев’ятнадцяти нині існуючих. Вихід у такій ситуації бачимо один: закрити очі на цю медичну реформу і вчиняти так, щоб була користь людям. Бо інакше втратимо частину свого населення. Отож вирішили фінансувати свої ФАПи за рахунок громади, а ті, що громаді не належать, запропонували утримувати сільським радам. Наприклад, у селі Тимоново є лікар. Всі гроші, що надходять за підписані декларації, будемо залишати в селі.

Вихід один — авіація

— Звичайно, в місті така реформа не породжує стільки проблем, як на селі, — каже Демид Палагно. — Лікарям, які працюють у місті, навіть зручно: в одному мікрорайоні багатоповерхівок тисяч двадцять людей живе, і всі під боком сімейного лікаря. А в селі це проблема. Скажімо, в Арапівці 300 жителів, і це 40 кілометрів від Троїцька. В Розсипному також 300. За законом ФАП не можна створювати в жодному з них, бо населення не вистачає. Як тут бути?

Міністерство охорони здоров’я пропонує створити для лікаря не ФАП, а ПВП (пункт тимчасового перебування), куди лікар повинен приїхати, прийняти людей, виписати різні направлення тощо. Але знову постає питання: а на чому лікар повинен приїхати сюди, хто йому заплатить за бензин? Уже не говоримо про вбиті дороги... Стосовно ремонту цих доріг керівник ОТГ не висловлює і краплі оптимізму: мовляв, тут головні автомагістралі ніяк не доведуть до розуму, а ви хочете, щоб асфальт між селами бодай полатали.

Вихід Демиду Палагно бачиться один — купити для медицини ОТГ… вертоліт. Причому він не жартує, говорить про це доволі серйозно:

— А що? В селищі є вертолітний майданчик, який свого часу збудували прикордонники. Я «побігав» по Інтернету, поцікавився вартістю гвинтокрила. Десь 105 тисяч доларів. Якщо ми автобус купили, щоб перевозити людей по території громади, то, думаю, потягнемо і вертоліт. Треба ж вихід шукати. У фільмах он показують: завантажили хворого у вертоліт — і в лікарню.

Поки що це лише ідея, і декому вона здається нездійсненною, якщо не сказати фантастичною. Але голова ОТГ сповнений оптимізму: зробимо розрахунки, розглянемо, яким коштом це можна зробити, не відкидаючи участі громади у міжнародних проектах чи в проектах ДФРР.

Треба діяти справедливо й чесно

У Троїцьку завершили ремонт будівлі сільської амбулаторії, і наразі її підключають до електро - та водопостачання. Днями завезуть нові меблі, лабораторне обладнання, придбане за рахунок субвенції на соціально-економічні об’єкти. Громада вже оформила на амбулаторію право власності і передала її центру первинної медичної допомоги. Кадрами центр укомплектований. Але…

— Щоб не порозбігалися, ми медикам доплачуємо по 1,5 тисячі з бюджету громади. Таке рішення прийняли на сесії, — розповідає Палагно. — Студентів за рахунок громади поки не вчимо, але думка про це є.

Сьогодні Троїцька ОТГ має 19 ФАПів, сільську амбулаторію в Троїцьку на сім лікарів (до Нового року відкриють), плюс дві будівлі ТМО. Ось саме стосовно об’єднання і постає питання: що тут після реформи залишиться під «вторинку», а що відійде громаді? Госпітальний округ, до якого входить ОТГ за медичною реформою, має центр у Старобільську, а це 120 км бездоріжжям.

— Я б зробив у громаді один медичний центр, — розмірковує Демид Палагно. — Ось дивіться: зараз у нас чотири медичні служби, що підпорядковані різним обласним вертикалям. Є «швидка», первинка, нарколог з власною ліцензією, ТМО. Всі вони мають різне фінансування, у кожного свої адмінвитрати, бухгалтерія, директорат. Всі працівники отримують хорошу зарплату й навіть більшу, ніж лікарі. Що мають від цього пацієнти? Та нічого. Я б створив одну юридичну особу і зекономив би кошти, які б пішли на медичну допомогу людям.

Особливо керівника ОТГ хвилюють ФАПи. Тому він пропонує, аби Міністерство охорони здоров’я застосувало спеціальний коефіцієнт для сільської місцевості. Адже існує «гірський коефіцієнт» для Західної України, тож варто подумати і про громади сільських регіонів.

— Вже якщо задумали провести медичну реформу, то слід це робити по-справедливому, по-чесному, — вважає Демид Палагно.

Фото – з відкритих джерел

За джерелом:

http://www.golos.com.ua/article/324836